Ухвала від 04.07.2023 по справі 499/707/23

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/707/23

Провадження № 2-з/499/3/23

УХВАЛА

Іменем України

04 липня 2023 року смт Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Р.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів в цивільній справі подану до подання позову ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30 червня 2023 року подав заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Заява мотивована тим, що його брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті брата ОСОБА_1 , 1955 року народження, звернувся до приватного нотаріуса щодо подачі заяви про прийняття спадщини, у вигляді всього майна, що належало брату на день смерті на праві власності. Згодом його повідомили, що до приватного нотаріуса звернувся інший спадкоємець. Також, ніякої контактної інформації щодо іншого спадкодавця нотаріус не повідомила, посилаючись на тайну нотаріальних дій. Відповідно до ст.5 Закону України «Про нотаріат» в обов'язки нотаріуса зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій.

В зв'язку з цим, заявник не має можливості отримати необхідні письмові докази по справі крім як отримати їх за ухвалою суду.

Зважаючи на викладене вище просить витребувати у приватного нотаріуса Чекаліної Алли Яківни, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 188, завірену належним чином копію спадкової справи, яка була відкрита після смерті брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер « ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв'язку з неможливість отримати їх за своєю заявою.

Ознайомившись зі змістом заяви, суд дійшов такого висновку.

Форма та зміст заяви про забезпечення доказів мають відповідати вимогам ст. 117 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, заява про забезпечення доказів повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Такий правовий висновок щодо застосування положень статті 116 ЦПК України зазначений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).

Проте, в порушення вимог ЦПК України, заявником у своїй заяві про забезпечення доказів не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Більше того, заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.

Відповідно до положень ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів згодом або засіб доказування може бути втрачений.

Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо).

Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Аналогічний висновок зроблено в ухвалі Верховного Суду від 02.05.2019 року під час розгляду справи №3д/9901/2/19.

Отже, дослідивши надану заяву, суд приходить до висновку, що заявлені у ній вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які на думку заявника вказують на необхідність забезпечення доказів, полягають у тому, що він не має можливості самостійно отримати такі докази, а не у тому, що такі докази у майбутньому можуть бути втраченими або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Таким чином, заявником у поданій заяві не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів, а також не вказані підстави, що доведені належними доказами, припускати, що докази, які він просить забезпечити можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 ЦПК України, за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається до заяви про забезпечення доказів не додано документу що підтверджує сплату судового збору.

У зв'язку з цим не можливо перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При таких обставинах, заяву слід повернути заявнику, як таку, що не відповідає вимогам ст. 117 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 117, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів в цивільній справі - повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяРуслан ТИМЧУК

Попередній документ
111967923
Наступний документ
111967925
Інформація про рішення:
№ рішення: 111967924
№ справи: 499/707/23
Дата рішення: 04.07.2023
Дата публікації: 06.07.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Іванівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів