1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 26 червня 2023 року, апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023 року, відносно,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, на утриманні якого знаходиться двоє неповнолітніх дітей, юриста ФП ОСОБА_8 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, -
за участю: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку захисника підозрюваного ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , на 60 діб, тобто до 22 червня 2023 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Зокрема, захисник ОСОБА_5 просив змінити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави на нічний домашній арешт.
Вважають, оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною, через недотримання вимог кримінального процесуального закону.
Сторона захисту зазначає, що підозра необґрунтована, оскільки з повідомлення про підозру не вбачається наявності фактів або інформації яка прямо чи опосередковано вказує на причетність ОСОБА_7 до інкримінованого злочину.
Крім того, за п'ятнадцять місяців досудового розслідування стороною обвинувачення не визначено подію злочину, а саме час, місце та спосіб вчинення.
Також захисника вважають, що органом досудового розслідування не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 зазначає, що затримання ОСОБА_7 є незаконним, оскільки протокол затримання складено у м. Києві, тобто після затримання підозрюваного у м. Кривий Ріг.
Також захисник ОСОБА_6 вважає, що слідчим суддею не враховано характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, одружений, на його утриманні двоє неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11 січня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022000000000035, у тому числі за підозрою ОСОБА_7 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 255 КК України.
27 лютого 2023 року о 03 год. 40 хв. ОСОБА_7 в порядку і з підстав, передбачених ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про те, що він підозрюється в участі в злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.
Цього ж дня, об 03 год. 43 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27лютого 2023 рокуухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосованозапобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 27 квітня 2023 року.
29березня 2023 рокупостановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 в порядку ст. 294, 295 КПК України продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 27 травня 2023року.
Ухвалою слідчого судді від 19 квітня 2023 рокустрок досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 27 лютого 2024 року.
Оскаржуваною ухвалою ОСОБА_7 , продовжено раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22 червня 2023 року включно.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми продовження запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який продовжується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання убачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, заслухано думкупрокурора та захисників, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Також, слідчим суддею з'ясовано що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, що підтверджено матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України, враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що вірогідність причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Окрім того, слідчим суддею, всупереч доводам апеляційних скарг, враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, зокрема ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, незаконно впливати на свідків, потерпілих в кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованого діяння, підозру у вчиненні злочину, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відтак доводи апеляційних скарг з приводу відсутності будь-яких ризиків передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Разом з тим, беручи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 дані про особу підозрюваного, соціальні зв'язки, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, слідчий суддя дійшов правильного висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення щодо продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя врахувавши норму кримінального процесуального закону та обставини інкримінованого підозрюваному діяння, наслідки його вчинення не визначив розмір застави, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи сторони захисту, щодо незаконного затримання ОСОБА_7 , необґрунтовані та спростовуються матеріалами провадження.
Зокрема, протокол затримання від 27 лютого 2023 року ОСОБА_7 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України. Істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу колегією суддів не встановлено.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не вбачається.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 199, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2023 року відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/15455/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Провадження 11сс/824/3024/2023 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183, 199 КПК