Провадження 33/824/2631/2023 Категорія: ч. 2 ст. 172-7 КУпАП
ЄУН: 757/32411/22-п Суддя у І інстанції: Опанасюк І.О.
26 червня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
секретаря судового засідання Сеник І.В.
прокурора Сказки Р.І.
захисника Голубовської М.О.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Голубовської Марини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2023 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, народний депутат України ІХ скликання, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 грн., стягнуто судовий збір в сумі 536,80 грн.,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 18 серпня 2022 року, реалізовуючи повноваження народного депутата України, передбачене ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. з депутатським зверненням від 18 серпня 2022 року № 22/08/18-2, у якому порушувалось питання, що становило його приватний інтерес, за наступних обставин.
Так, відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 17 листопада 2020 року № 491 ОСОБА_1 зареєстровано 17 листопада 2020 року народним депутатом України і цього ж дня він склав та підписав присягу народного депутата України.
Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону, зокрема вимоги ч. 1 ст. 28 Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також він належить до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визначених у примітці до ст. 56 Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.
Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
Реалізуючи зазначене повноваження (право), ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. з депутатським зверненням від 18 серпня 2022 року № 22/08/18-2.
29 липня 2022 року ОСОБА_1 направив до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області заяву № 22/07/29-1 про вчинення співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_2 , співзасновником СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_3 , директором СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_4 , юристом ОСОБА_5 , колишнім керівником державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Іванівка») ОСОБА_6 , головним бухгалтером ДП ДГ «Іванівка» ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 356, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 344 КК України.
За результатом розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 30 липня 2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270310000261 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 344 КК України, за фактом втручання в діяльність народного депутата України ОСОБА_1 та визнано його потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
У депутатському зверненні від 18 серпня 2022 року № 22/08/18-2 ОСОБА_1 , зокрема, повідомив начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О., що йому стало відомо про наявність актів про недопуск ОСОБА_6 для виконання обов'язків керівника до території, приміщень, будівель та споруд державного підприємства ДПДГ «Іванівка».
У зв'язку з викладеним для перевірки дій ОСОБА_6 у складі злочинної організації ОСОБА_1 наголосив на необхідності підтвердження або спростування даних про перебування ОСОБА_6 на території ДП ДГ «Іванівка» у період з 6 жовтня 2021 року по 22 червня 2022 року.
Також ОСОБА_1 відповідно до інформації, наведеної у депутатському зверненні від 18 серпня 2022 року № 22/08/18-2, керуючись ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», просив установити та надати інформацію про перебування абонента НОМЕР_1 ОСОБА_6 у період з 6 жовтня 2021 року по 22 червня 2022 року на територіях ДП ДГ «Іванівка», а щодо фактичного місця перебування вказаного абонента у зазначений період.
Крім того, ОСОБА_1 просив у межах кримінального провадження № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року, допитати як свідків працівників ДП ДГ «Іванівка».
Ураховуючи вищезазначене, у ОСОБА_1 під час направлення депутатського звернення від 18 серпня 2022 року № 22/08/18-2 був наявний приватний інтерес, який полягав у відновленні його, як потерпілого у кримінальному провадженні № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року, порушених прав, настанні невідворотного покарання для винних у цьому осіб, а також бажанні пришвидшити досудове розслідування у кримінальному провадженні шляхом надання вказівок органу досудового розслідування, що містяться в прохальній частині його депутатського звернення, у визначений Законом України «Про статус народного депутата України» строк.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Вказане правопорушення виявлено 3 листопада 2022 року.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Голубовська С.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову від 5 квітня 2023 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Апелянт вважає, що означена постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не врахував недостатність належних доказів у справі для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення.
Апелянт зазначає, що з формулювання суті адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові, неможливо з'ясувати, які саме дії ставляться у вину ОСОБА_1 , а в судовому рішенні не зазначено суті адміністративного правопорушення. Зокрема, як зазначає апелянт, у постанові суду не визначено наявність приватного інтересу у ОСОБА_1 , всебічно не досліджено коло повноважень ОСОБА_1 на прийняття рішення та не конкретизовано, яким чином суперечність між приватним та службовим інтересом могла реально вплинути на об'єктивність або неупередженість рішень. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності в діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів та будь-якого приватного інтересу в отриманні майнової або немайнової вигоди, як того вимагає Закон України «Про запобігання корупції». А тому, на переконання сторони захисту, оскаржувана постанова не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки вказане судове рішення не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Окрім того, захисник на обґрунтування апеляційних вимог захисник просить врахувати, що 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 було обрано народним депутатом України по 208 виборчому округу. Територія вказаного виборчого округу охоплює Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський і Талалаївський райони та частина Ічнянського району. Саме на території Бахмацького району Чернігівської області знаходиться Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України».
Дійсно, 18 серпня 2022 року вих. № 22/08/18-2 ОСОБА_1 звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. із депутатським зверненням в порядку ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України». Подання вказаного звернення було зумовлено тим, що під час здійснення повноважень народного депутата України на території Чернігівської області ОСОБА_1 стало відомо щодо кризової ситуації на Державному підприємстві «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України», яка унеможливлює його нормальне функціонування та забезпечення продовольчої безпеки регіону та держави в цілому з метою захисту інтересів державного підприємства та виборців округу, які неодноразово звертались до депутата із зазначеним питанням із зверненнями (про що повідомлялось суду першої інстанції у письмових поясненнях захисника ОСОБА_1 від 15 грудня 2022 року у даній справі) та відповідне звернення працівників ДП «ДГ Іванівка» надавалось в якості доказу суду першої інстанції.
29 липня 2022 року ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області було направлено заяву № 22/07/29-1 щодо вчинення злочинною організацією у складі співзасновника та кінцевого бенефіціара СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_2 , директора СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_4 , юриста ОСОБА_5 , відстороненого керівника ДП ДГ «Іванівка» ОСОБА_6 , головного бухгалтера ДП ДГ «Іванівка» ОСОБА_7 , та співзасновника СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 356, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 344 КК України. Захисником наголошується на тому, що внаслідок звернення ОСОБА_1 з заявою про вчинення кримінального провадження від 29 липня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне провадження № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року за ч. 1 ст. 344 КК України (втручання у діяльність державного діяча), ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні).
Як вказує апелянт, потерпілими від злочину, передбаченого ст.. 344 КК України, є тільки ті особи, вичерпний перелік яких наведено у диспозиції ст. 344 КК України, а саме: Президент України, Голова ВРУ, народний депутат України, Прем'єр-міністр України, член КМУ, Уповноважений ВРУ з прав людини або його представник, Голова Рахункової палати або член Рахункової палати, Голова або член Центральної виборчої комісії, Голова НБУ, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова Антимонопольного комітету України, Голова ФДМ, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України. При цьому слід ураховувати, що названі особи є потерпілими від даного злочину лише у період здійснення ними своїх службових повноважень. Оскільки потерпілими від цього злочину є тільки ті особи, вичерпний перелік яких наведено в диспозиції ст. 344 КК України, зокрема, народні депутати України, ОСОБА_1 звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. саме із депутатським зверненням в порядку ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», а не як фізична особа.
За змістом листа Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 25 серпня 2022 року № 07/Г-13нд народний депутат України ОСОБА_1 був визнаний потерпілим у зазначеному вище кримінальному провадженні, зокрема, за ст. 344 КК України, проте, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, під час розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності взагалі не з'ясував, коли конкретно органом досудового розслідування ОСОБА_1 було визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року, а відтак і належним чином не встановлено наявність у нього можливості звернутись до ГУ НП у Чернігівській області в інший спосіб, аніж передбачений ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», зокрема, як потерпілий у кримінальному провадженні.
На переконання сторони захисту, місцевим судом не було взято до уваги того факту, що заява від 29 липня 2022 року про вчинення кримінального правопорушення та депутатське звернення від 18 серпня 2022 року ОСОБА_1 були направлені до Начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. саме з метою захисту інтересів Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» ІСГПС НААНУ та виборців 208 округу, які звертались до народного депутата із листами, які було долучено до матеріалів справи.
Апелянт вважає, що твердження суду в оскаржуваній постанові в частині того, що звернення громадян, які зумовили ОСОБА_1 звернутись 18 серпня 2022 року, як народного депутата до ГУ НП в Чернігівській області, ним надані не були, проте в подальшому була долучена копія листа працівників ДП «ДГ Іванівка» від 24 червня 2022 року - не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 безпосередньо у судовому засіданні було зауважено про наявність такого звернення до нього, як до народного депутата України, та долучено його до матеріалів справи, який є належним, допустимим та достовірним доказом у справі.
Як зазначає захисник, у постанові суду щодо ОСОБА_1 , замість опису обставин,установлених судом під час розгляду справи по суті справи, є лише загальна вказівка на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення було вчинено в умовах реального конфлікту інтересів. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що судом фактично встановлений лише факт наявності у ОСОБА_1 повноважень на прийняття рішення, а протокол про адміністративні правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , та оскаржувана постанова Печерського районного суду міста Києва від 5 квітня 2023 року не містять даних, в чому конкретно полягає суперечність між особистими інтересами ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, наявність якого могла б вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також вчинення чи не вчинення ним дій. Як зазначає захисник, протокол НАЗК від 3 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 не містить підтвердженого доказами, чітко сформульованого (артикульованого) та визначеного приватного інтересу, у зв'язку з чим місцевий суд прийшов до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 вини при зверненні до ГУ НП у Чернігівській області від 18 серпня 2022 року.
Апелянт вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні дані, які з достовірністю б свідчили про об'єктивні та суб'єктивні ознаки реального конфлікту інтересів, наявності суперечностей між приватними інтересами ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, як народним депутатом України. Також відсутні відомості, які б вказували в чому конкретно полягав цей конфлікт інтересів і в чому це виразилося, адже депутатське звернення було спрямоване на захист державного підприємства від рейдерського нападу та подане з метою захисту інтересів Державного підприємства «Дослідне господарство Іванівка» ІСГПС НААНУ та виборців 208 виборчого округу.
Апелянт зазначає, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення, наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Підсумовуючи наведене, захисник вважає, що ОСОБА_1 не вчиняв дій в умовах реального конфлікту інтересів, тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачений ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому постанова Печерського районного суду міста Києва від 5 квітня 2023 року, яка прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
До початку апеляційного розгляду від захисника Голубовської М.В. надійшли письмові пояснення, які є аналогічними тим доводам, які викладені в апеляційній скарзі.
В суді апеляційної інстанції захисник Голубовська М.О. в інтересах ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, вважаючи, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а судом неповно були досліджені обставини справи, пояснила, що судом першої інстанції просто було констатовано, що приватний інтерес ОСОБА_1 вступив у суперечність з його службовими повноваженнями щодо депутатського звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ і організацій, і сам факт реалізації права на депутатське звернення з метою задоволення приватного інтересу вже є очевидним свідченням упередженості народного депутата. Однак, судом не було взято до уваги той факт, що 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 було обрано народним депутатом України по 208 виборчому округу. На території цього виборчого округу перебуває Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка». ОСОБА_1 , як депутату по цьому виборчому округу, стало відомо щодо кризової ситуації на зазначеному підприємстві і про фактичне здійснення рейдерських дій щодо зазначеного підприємства. У зв'язку з цим 29 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до ГУ НП в Чернігівській області, і на підставі зазначеної заяви було відкрито кримінальне провадження за двома статтями, тобто, за ст. 344 КК України (втручання у діяльність державного діяча), та за ст. 191 КК України (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні). Надалі, дійсно, ОСОБА_1 звернувся 18 серпня 2022 року з депутатським зверненням про проведення ряду певних слідчих дій у зазначеному кримінальному провадженні, однак, на час направлення вказаного звернення ОСОБА_1 ще не був обізнаний про те, що у даному кримінальному провадженні його визнано потерпілим, оскільки про це він дізнався з листа від 25 серпня 2022 року, який наявний в матеріалах справи, на що наголошувалось і в суді першої інстанції, але судом це не було взято до уваги, як зазначений лист, так і зазначений факт. Депутатське звернення направлялось з метою здійснення слідчих дій, і ОСОБА_1 на той час не було відомо, чи відкрито кримінальне провадження, чи ні, просто, як доповнення до тієї заяви. Депутатське звернення - це письмове звернення до органів самоврядування, органів державної влади, тобто, депутат не обмежений про надання певних пропозицій. Все рівно рішення приймається тим, до кого він звертається. У даному зверненні ОСОБА_1 (про проведення слідчий дій) це звучало як пропозиція до правоохоронного органу, адже рішення приймає не безпосередньо депутат, який звертається і направляє дане звернення, а начальник чи Головне управління Національної поліції в Чернігівській області. Вказівок слідчому у зверненні надано не було, а це була саме пропозиція. В порушення ст.ст. 245, 280 КУпАП суд першої інстанції під час розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності взагалі не було з'ясовано, коли саме органом досудового розслідування ОСОБА_1 було визнано потерпілим у кримінальному провадженні. Поза увагою суду залишилось те, що як заява від 29 липня 2022 року, так і депутатське звернення, були націлені (направлені) саме з метою захисту інтересів державного підприємства від рейдерських дій певних осіб на території Чернігівської області. Крім того, в порушення норм статті 251 КУпАП, судом першої інстанції не було надано доказового значення листу від 24 червня 2022 року працівників Державного підприємства «ДГ Іванівка», які звертались до ОСОБА_1 та просили у межах наданих йому повноважень здійснити певні дії щодо захисту цього державного підприємства. Суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 251 КУпАП, не надав доказового значення листу і розглянув справу без врахування зазначених обставин. Крім того, статтею 172-7 КУпАП передбачено, що суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчиняється з корисливих мотивів. Особа, яка вчиняє таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно отримує у зв'язку з цим певні матеріальні блага. Проте, матеріали справи не містять жодних доказів про те, що ОСОБА_1 отримані певні матеріальні блага, або певний інтерес був задоволений у зв'язку з поданням депутатського звернення. Вважає, що ОСОБА_1 , знаючи, що до ЄРДР внесені відомості за ст. 344 КК України, мав право на депутатське звернення, оскільки потерпілими у вказаному злочині є певний перелік суб'єктів, до яких входить і народний депутат України. І на той час (на час депутатського звернення) ОСОБА_1 не було відомо, що він є потерпілим у кримінальному провадженні за ст. 344 КК України. Про це йому стало відомо з листа від 25 серпня 2022 року, а тому ОСОБА_1 і звернувся з депутатським зверненням. Для кваліфікації даного адміністративного правопорушення необхідно встановити наявність певних юридичних фактів у їх сукупності, а саме: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений, що в даному випадку не вбачається з оскаржуваної постанови Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2023 року, оскільки в ній взагалі не зазначено, який приватний інтерес був у ОСОБА_1 при направленні даного депутатського звернення; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального, тобто не очевидного, а реального впливу на прийняття певних рішень. Без наявності хоча б одного з юридичних фактів взагалі кваліфікувати зазначене адміністративне правопорушення не можливо. Крім того, народні депутати України не є службовими особами органів місце самоврядування, державних органів, а є лише законотворцями і мають право, користуючись ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», звертатись з депутатськими зверненнями. Депутатські звернення не носять імперативного характеру, оскільки, направляючи депутате звернення до певного органу, рішення остаточне приймає відповідний орган, а не депутат, який звернувся з депутатським зверненням. Щодо останнього пункту в депутатському зверненні про виконання певних дій та надання з цього приводу інформації, то це стандартна форма депутатського звернення, всіх депутатських звернень, коли в останньому пункті прописується про надання відповіді чи надання певних документів на депутатське звернення, а тому не вбачаю жодного приватного інтересу. З наведених підстав вважає, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є незаконною та необґрунтованою, підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає до задоволення, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Депутатське звернення було саме в інтересах ДП «Іванківка». У зверненні ОСОБА_1 зазначав про те, що рядом осіб ( ОСОБА_9 , СТОВ «Батьківщина», їхніх керівників) його було звинувачено у покровительстві рейдерського захоплення підприємства («Іванків»). У зверненні ОСОБА_1 просив з'ясувати обставини щодо колишнього директора ОСОБА_6 , оскільки були надані акти допуску його до державного підприємства, і в цей саме час стало відомо, що він ( ОСОБА_6 ) взагалі не перебував на території державного підприємства. Отже, у своєму зверненні ОСОБА_10 порушив питання щодо з'ясування певних питань щодо колишнього директора підприємства ОСОБА_6 і юрисконсульта ОСОБА_5 І в цьому відсутній приватний інтерес ОСОБА_1 , а є мета захисту від рейдерського нападу державного підприємства. Саме на території зазначеного виборчого округу ОСОБА_1 є народним депутатом і в межах своїх повноважень і направив дане звернення.
ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду, підтримуючи апеляційну скаргу у повному обсязі, пояснив, що Печерський районний суд м. Києва зовсім не взяв до уваги звернення його (Гунька) виборців по 208 округу с. Іванівка. Коли він давав пояснення в суді першої інстанції, то зазначав, що підставою для написання заяви про втручання в діяльність стало те, що, будучи на сесії у Верховній Раді, йому зателефонували виборці і повідомили про захоплення підприємства. Він поїхав на підприємство. Це був липень 2022 року. На підприємстві були невідомі особи, зібрали частину села, але йому перешкоджали певні особи, є певні записи. У зв'язку з порушенням закону та втручанням у його діяльність, як народного депутата, була подана заява про вчинення відносно нього кримінального правопорушення. Щодо безпосереднього його звернення від 18 серпня 2022 року, воно стосувалось зовсім іншого, оскільки відбувались рейдерські дії щодо підприємства, які відбуваються і на даний час, тому що директор підприємства, який був призначений, був декілька раз, коли почались воєнні дії на території Чернігівської області, він жодного разу не з'явився. Він ( ОСОБА_11 ), як депутат, був там декілька раз, надавав допомогу, як тільки вийшли російські військові, проте, директора там не бачили. А тому, саме для з'ясування, а де була ця людина (директор), який самоусунувся, на той час він ( ОСОБА_11 ) звернувся зі зверненням. ДП «ДГ «Іванівка» - державне підприємство і продовольча безпека України сьогодні стоїть на першому плані ще гостріше. Чому саме стосовно цього підприємства, то як йому повідомили люди, які зібрали селян, вони збирали заяви у селян на розпаювання землі (з цього приводу була його заява, а потім ще була одна його заява в поліцію). Він ( ОСОБА_11 ) є співавтором законопроекту про те, що державні землі, які здані в оренду, мають працювати. У Верховній Раді вони зупинили розпаювання землі у 2 га. Це все афери і розпаювання землі не може бути. Депутатське звернення, про яке йде мова, дійсно дало результат. Воно виразилось у тому, що було доведено, що ОСОБА_6 не з'являвся на підприємстві, він виїхав з Чернігівської області у лютому 2022 році, весь час був на Хмельниччини, і з'явився тільки у травні чи червні 2022 року. Він самоусунувся, і це є факт. Щодо певних вказівок у зверненні, то можливо десь помічник перебільшив з такими вимогами до слідчих, що є недопустимо, проте, на даний час ніхто не допитаний, жодного рішення про втручання у діяльність підприємства не прийнято, і взагалі справа лежить «мертвим вантажем», правоохоронці по державним землям досі нічого не роблять. На час звернення до слідчого із зверненням він не знав і не був обізнаний, що є потерпілим у кримінальному провадженні, оскільки ніякої постанови чи документу з цього приводу не отримував. Так, ст. 344 КК України стосувалась його як особи, проте звернення до слідчого стосувалось зовсім інших дій, це дії по захопленню підприємства. Наразі є п'ять підприємств, в тому числі, і СТОВ «Батьківщина» фігурує у кримінальних провадженнях. Є і обвинувальний акт на спричинення матеріальних збитків на 80 млн.грн. підприємству («Іванівка»). У своєму зверненні він просив знайти факти щодо ОСОБА_6 , яка захопила підприємство. Він звертався не тільки до правоохоронців, а й до Академії Наук, про захоплення державного майна, бо мають бути якісь дії. Саме на підставі тих його звернень Академія Наук звільнила ОСОБА_6 , як директора, оскільки встановлені факти, що його не було, що він самоусунувся і він підробив акт. Вважає, що при зверненні до слідчого у нього не було приватного інтересу, можливо, було перевищення повноважень як народного депутата. Коли він давав пізніше пояснення, йому дали підписати пам'ятку потерпілого. До того часу у нього не було жодного документу, доказу, що він набув статус потерпілого на момент звернення. Існує бездіяльність правоохоронних органів по майже 14 справ, і жодна не завершена. І тільки завдяки тому, що відреагували на звернення і дійсно зробили запити, надали йому роздруківки. Відповіді щодо допитів надано не було. Йому надали розшифровку телефону, де знаходився ОСОБА_6 . Частину звернення вони (правоохоронні органи) виконали. Жодного приватного інтересу у нього немає. Він не вважає, що вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення. Можливо, з його боку було перевищення службових повноважень, оскільки він вимагав у слідчого щось, але не вважає, що у нього був приватний інтерес.
Жодне з питань у зверненні не стосувалось пришвидшення розгляду справи, слідчих дій по справі, де він є потерпілий Звернення стосувалось на встановлення фактів тих чи інших обставин щодо захоплення підприємства. Тобто, щодо прискорення дій відносно того, що йому не давали працювати як депутату, воно не стосувалось. Можливо, він неправильно вчинив, що робив вказівки, але ж його звернення було на ім'я начальника поліції, а не до слідчого. Не слідчому вказував, що потрібно робити.
Під час апеляційного розгляду прокурор, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, пояснив, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2023 року є законною та обґрунтованою. Під час судового розгляду судом було досліджено та надано оцінку всім матеріалам, які містились у провадженні, в тому числі і тим, що надані стороною захисту. У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду чітко зазначено, в чому саме виразилось вчинене ОСОБА_1 правопорушення, а саме, що ОСОБА_1 18 серпня 2022 року, реалізуючи повноваження народного депутата України, передбачене ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. з депутатським зверненням від 18 серпня 2022 року № 22/08/18-2, у якому порушувалось питання, що становило його приватний інтерес. Правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є правопорушенням з формальним складом, а тому не потребує настання жодних наслідків. Воно вважається закінченим, як в даному випадку, безпосередньо з моменту підписання особою-депутатом депутатського звернення. Захисник в апеляційній скарзі зазначає, що не досліджено коло повноважень ОСОБА_1 , проте і суддею у постанові, і у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення. Депутатське звернення - це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Реалізуючи зазначене повноваження (право), ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з депутатським зверненням. ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадження № 12022270310000261. Тобто не має такого, як зауважувала сторона захисту, що відомості внесені за ст. 344, ст. 191 КК України, і за ст. 344 КК України ОСОБА_1 не є потерпілим, а ст. 191 КК - не стосується ОСОБА_1 . Відповідно до вимог процесуального кримінального законодавства особа є потерпілим у кримінальному провадженні. Це кримінальне провадження № 12022270310000261 внесено за цими статями кримінальних правопорушень було розпочато на підставі заяви ОСОБА_1 від 29 липня 2022 року. Частина друга статті 55 КПК України чітко визначає права і обов'язки потерпілого, які виникають з моменту подання заяви особи про вчинення щодо неї кримінального правопорушення. В апеляційній скарзі та під час надання пояснень захисником було зазначено, що суддею під час розгляду не було надано оцінки листу, адресованого ОСОБА_1 , від працівників держаного підприємства «Іванівка» від 24 червня 2022 року. Однак, суд зазначив на 5 аркуші постанови про вказане звернення, надаючи йому оцінку, а, окрім того, звернення було 24 червня 2022 року, заява про злочин була 29 липня 2022 року, більш ніж через місяць після вказаного листа. Тому вказаний лист жодного значення не мав станом на 18 серпня 2022 року, на момент написання ОСОБА_1 депутатського звернення. Окрім того, з депутатського звернення взагалі не вбачалося жодного його обґрунтування. Народний депутат, відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України», дійсно мав право на депутатське звернення. Разом з тим, він не повинен використовувати свій депутатський мандат в особистих цілях. У рішеннях Конституційного Суду України від 11 квітня 2000 року зазначено, що пропозиції, вказівки, вимоги народного депутата України мають відповідати Конституції і законам України та можуть стосуватися лише питань, пов'язаних саме з депутатською діяльністю. Депутатське звернення від 18 серпня 2022 року не містило жодного обґрунтування та будь-якої інформації, що б вказувало на його зв'язок із депутатською діяльністю. Стосовно приватного інтересу, то за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 липня 2022 року, 30 липня 2022 року внесені відповідні відомості до ЄРДР і ОСОБА_1 набув статусу потерпілого. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 під час направлення депутатського звернення від 18 серпня 2022 року був наявний приватний інтерес, який полягав у відновленні його як потерпілого у кримінальному провадження № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року порушених прав, настанні невідворотного покарання для винних у цьому осіб, а також бажанні пришвидшити досудове розслідування у кримінальному провадженні шляхом надання вказівок органу досудового розслідування, що міститься у прохальній частині його депутатського звернення. ОСОБА_1 був потерпілим у кримінальному провадженні, яке було розпочато за двома статтями - як за ст. 344, так і за ст. 191 КК України. Тобто, фактично по тих же обставинам, які стосуються його депутатського звернення. Важає, що ОСОБА_1 використав надане право на депутатське звернення саме з метою задоволення свого приватного інтересу, а не з здійсненням депутатської діяльності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом постанови, яка наразі оскаржується, судом першої інстанції наведені вимоги закону дотримані.
З матеріалів справи та під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції беззаперечно встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 є народним депутатом України, на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі, в частині, що стосується запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Окрім того, сторонами не заперечується, що 29 липня 2022 року ОСОБА_1 направив до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області заяву № 22/07/29-1 про вчинення співзасновником та кінцевим бенефіціарним власником СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_2 , співзасновником СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_3 , директором СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_4 , юристом ОСОБА_5 , колишнім керівником державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Іванівка») ОСОБА_6 , головним бухгалтером ДП ДГ «Іванівка» ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 198, ч. 3 ст. 206, ч. 1 ст. 356, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 344 КК України (ас. 16-27 т.1), та за результатом розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 30 липня 2022 року внесено відомості до ЄРДР за № 12022270310000261 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 344 КК України, за фактом втручання в діяльність народного депутата України ОСОБА_1 , про що повідомлено ОСОБА_1 (ас. 28 т.1).
1 серпня 2022 року ОСОБА_1 , як народний депутат, звернувся до начальника ГУ НП в Чернігівській області Нідзельського В.О. з іншою заявою про вчинене ОСОБА_13 та ОСОБА_14 кримінальне правопорушення, в якій, вказавши, що за результатами розгляду попередньої заяви внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року, просив внести в межах даного кримінального провадження відносно вказаних осіб додаткову кваліфікацію, а саме, за ст.. 28, ч. 3 ст. 209 КК України. (ас. 29-31 т.1).
На дану заяву ОСОБА_1 , як народному депутату, надана відповідь від 8 серпня 2022 року (ас. 32).
18 серпня 2022 року вих. № 22/08/18-2 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ НП в Чернігівській області Нідзельського В.О. з депутатським зверненням в порядку ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата України», в якому, зазначивши, що за результатами розгляду його заяви від 29 липня 2022 року внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року, просив відносно осіб, про яких зазначав у заяві від 29 липня 2022 року про вчинене кримінальне правопорушення, в межах даного кримінального провадження провести слідчі (розшукові) дії, із зазначенням конкретних слідчих та розшукових дій, та надати відповідь на депутатський запит та підтверджуючі документи у визначений законом строк (ас. 33-36 т. 1).
Листом ГУ НП в Чернігівській області за підписом начальника Недзельського В. від 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що у межах кримінального провадження № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року, в якому він являється потерпілим, вищевказане депутатське звернення приєднане до матеріалів кримінального провадження, а зазначені в ньому слідчі (розшукові) дії будуть проведені під час досудового розслідування даного кримінального провадження, в якому ОСОБА_1 визнаний потерпілим. Водночас роз'яснено про те, що ОСОБА_1 , як потерпілий, має право ознайомитись з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого кримінального правопорушення в порядку, передбаченому Кодексом (ас. 37 т.1).
Надаючи оцінку наявним у справі доказам, апеляційний суд враховує таке.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність осіб за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до п. 7 Керівництва Організації Економічного розвитку та співробітництва, занадто суворий підхід до врегулювання приватних інтересів може вступати в протиріччя з іншими правами, виявлятися недієвим або контрпродуктивним на практиці або позбавляти державну службу привабливості в очах претендентів на державну службу.
За Законом України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
При цьому наявність приватного інтересу може створювати потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, та реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до положень статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.
Депутатське звернення - пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею.
Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, крім випадків, установлених цим Законом.
На забезпечення зазначеного у ст.. 16 Закону України «Про статус народного депутата України» права народного депутата на звернення визначено термін та особливий порядок розгляду його розгляду, встановлено адміністративну відповідальність посадових осіб за невиконання законних вимог народного депутата України, за відмову або ухилення від своєчасного надання необхідної інформації та документації або подання завідомо недостовірної інформації. Більш того, невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання йому завідомо неправдивої інформації визнається кримінальним правопорушенням та тягне за собою кримінальну відповідальність.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства
внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України»
(справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) від 20 березня 2002 року (справа N 1-11/2002) N 4-рп/2002, питання проведення дізнання, досудового слідства у конкретних кримінальних справах є саме такими, що пов'язані зі здійсненням правосуддя у конкретних справах. Ці дії передбачені процесуальним законом і здійснюються лише уповноваженими на це законом посадовими особами і у визначений законом спосіб. Звернення у будь-якій формі до працівника органу дізнання чи слідчого з метою впливу на виконання ним службових обов'язків заборонено чинним законодавством.
Народний депутат України не має права звертатися до органів і посадових осіб, що здійснюють функції дізнання і досудового слідства, з вимогами і пропозиціями з питань, які стосуються проведення дізнання та досудового слідства у конкретних кримінальних справах.
У разі надходження до органів і посадових осіб, що здійснюють функції дізнання і досудового слідства, вимог і пропозицій народних депутатів України із зазначених питань керівники відповідних органів, слідчі і посадові особи, що здійснюють дізнання, мають діяти з дотриманням вимог,
передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Наявними у справі доказами підтверджується і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , як народний депутат України, направив на ім'я начальника ГУ НП у Чернігівській області депутатське звернення, в якому викладені вимоги з питань, які стосуються проведення досудового розслідування відносно конкретних осіб у конкретному кримінальному провадженні № 12022270310000261 від 30 липня 2022 року за ст. 344 КК України.
Основним безпосереднім об'єктом вказаного злочину є встановлений законодавством порядок здійснення державними діячами своїх службових обов'язків. Обов'язковою ознакою складу цього злочину є потерпілий, яким є державний діяч та перелік осіб, які відносяться до цієї категорії, зазначений у диспозиції ч. 1 ст. 344 КК України. Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні, серед іншого, може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, права і обов'язки якого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, а, відтак, згідно з положеннями ст. 55 КПК України ОСОБА_1 є потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Начальник ГУ НП у Чернігівській області, який, хоча і не є слідчим у вказаному кримінальному провадженні, проте, надаючи відповідь на звернення народного депутата ОСОБА_1 , у листі від 25 серпня 2022 року вказав, що зазначені у зверненні слідчі (розшукові) дії будуть проведені під час досудового розслідування даного кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_1 , звертаючись з депутатським зверненням, знаючи вимоги закону про заборону народним депутатам звертатися до органів і посадових осіб, що здійснюють функції дізнання і досудового слідства, з вимогами і пропозиціями з питань, які стосуються проведення дізнання та досудового слідства у конкретних кримінальних справах, а також знаючи про обов'язковість реагування відповідних осіб на депутатське звернення у встановлений законом строк, допустив суперечність між своїм приватним інтересом, як потерпілого у даному конкретному кримінальному провадженні, та своїми службовими і представницькими повноваженнями, як народного депутата, що вплинуло на об'єктивність та неупередженість вчинення ним дій під час виконання депутатських повноважень. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що у зверненні ОСОБА_1 наголосив на необхідності проведення перевірки певних обставин на їх підтвердження або спростування.
Більш того, вимога у зверненні про надання відповіді на депутатський запит (а не звернення) та підтверджуючі документи у визначений законом строк, свідчить про те, що ОСОБА_1 використані повноваження народного депутата для отримання інформації, яка б йому, як потерпілому, до закінчення досудового розслідування надана не була б, оскільки це суперечить вимогам ст. 222 КПК України.
Окрім того, сам ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду вказав про те, що, можливо, з його боку було перевищення службових повноважень, оскільки він вимагав у слідчого щось, але не вважає, що у нього був приватний інтерес.
З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що приватний інтерес потерпілого у кримінальному провадженні народного депутата України ОСОБА_1 вступив у суперечність з службовими повноваженнями (правом) народного депутата України ОСОБА_1 щодо депутатського звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян, а саме, маючи право на звернення до ГУ НП в Чернігівській області як фізична особа, потерпілий у кримінальному провадженні, прагнучи задовольнити приватний інтерес про притягнення певних осіб до кримінальної відповідальності за ряд вчинених кримінальних правопорушень у найбільш сприятливий спосіб, ОСОБА_1 використав надане йому право на депутатське звернення з метою, яка не пов'язана зі здійсненням ним депутатської діяльності, і сам факт реалізації такого права на депутатське звернення з метою задоволення приватного інтересу є очевидним свідченням упередженості народного депутата, тобто, усвідомлюючи, що задоволення депутатського звернення призведе до задоволення приватного інтересу, ОСОБА_1 мав би утриматись від реалізації відповідного службового повноваження, а саме депутатського звернення, що і було б свідченням його неупередженості.
Встановлені обставини спростовують доводи апеляційної скарги у цій частині.
Окрім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що депутатське звернення народного депутата України ОСОБА_1 від 18 серпня 2022 року № 22/08/18-2 не містило жодного обґрунтування та будь-якої іншої інформації, що вказували б на його зв'язок з депутатською діяльністю. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що депутатське звернення не містить посилань на будь-які звернення до нього, як до депутата, громадян та з якого приводу, тощо.
При цьому, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_1 на початку розгляду протоколу не надав звернень громадян, які б надходили до нього у період з дня внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР з 30 липня 2022 року до моменту депутатського звернення - 18 серпня 2022 року, пояснивши на запитання прокурора, що таких звернень не має.
Також судом першої інстанції прийнято до уваги, що на зміст таких звернень громадян до нього, як народного депутата України, не має посилання і в самому тексті його депутатського звернення від 18 серпня 2022 року, а тому судом критично оцінене надане в порядку доповнень ОСОБА_1 звернення 6 працівників ДП «ДГ «Іванівка» від 24 червня 2022 року, що спростовує доводи апеляційної скарги про безпідставність таких висновків суду.
За встановлених під час апеляційного розгляду обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, сукупністю доказів у справі спростовуються доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за встановлених судом обставин.
Окрім того, на противагу доводам апеляційної скарги, протокол про адміністративне правопорушення № 34-02/66 від 3 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, оскільки містить передбачені законом обставини, у тому числі, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тощо.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене відповідно до положень ст. 33 КУпАП.
За результатами апеляційного розгляду підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі апеляційним судом не встановлено, а, відтак, апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Голубовської Марини Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову Печерського районного суду м. Києва від 5 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва