1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 31 травня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року,
за участі: прокурора захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12019100020005725 від 31 липня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що повідомлення ОСОБА_6 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, і зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника.
Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.
Зокрема, зазначає, що на час складання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 у сторони обвинувачення були відсутні достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінальних правопорушень. Вказане повідомлення про підозру є передчасним, оскільки під час досудового розслідування не були в повній мірі перевірені всі показання потерпілої, не встановлені фактичні дані, які дають підстави стверджувати, що ОСОБА_6 якимось чином причетна до вчинення кримінальних правопорушень.
Вказує, що у змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини подій, в яких приймала участь ОСОБА_6 , як визначає п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, тобто відсутня безсумнівна система належних до справи допустимих, достовірних і достатніх доказів, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що кримінальне правопорушення справді відбулося; кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення та відсутні обставини, які виключають її відповідальність.
Крім того, у повідомленні про підозру відсутні будь-які посилання на докази того, що підозрювана ОСОБА_6 вступила в злочинну змову з іншими особами, в тому числі з ОСОБА_8 , що зазначено у змісті повідомлення про підозру, у справі не зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дає змогу дійти однозначного висновку про вчинення злочину чи іншого кримінального правопорушення особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її вини (сама особа, яка притягається до відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість); відсутні обставини, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, встановлені в процесі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи.
Наголошує, що в діях ОСОБА_6 відсутні ознаки інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 наявні певні спори, вирішення яких відноситься до компетенції цивільного судочинства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як убачається з наявних в суді апеляційної інстанції матеріалів провадження, в рамках кримінального провадження № 12019100020005725, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 липня 2019 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; викраденні офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів; незаконному заволодінні шляхом викрадення паспорту громадянина України, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України.
06 березня 2023 року захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва зі скаргою на зазначене повідомлення про підозру від 20 грудня 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, виходячи з наступного.
Слідчий суддя у постановленій ухвалі вірно зазначив, з чим в повній мірі погоджується і колегія суддів, що повідомлення ОСОБА_6 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, і зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи у сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про ймовірне вчинення підозрюваною ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, на момент прийняття оскаржуваного рішення присутня, всупереч доводам апеляційної скарги.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
З урахуванням наведеного, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, навіть з урахуванням усіх викладених у ній доводів - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12019100020005725 від 31 липня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 357 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 753/3615/23 Справа № 11-сс/824/2342/2023 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1