1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 31 травня 2023 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО де перебуває підозрювана ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року, відносно
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Широке Криворізького району Дніпропетровської області, громадянка України, проживала за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та продовжено підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 23 червня 2023 року.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, врахував дані про особу підозрюваного у їх сукупності та прийшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти встановленим ризикам.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, зазначає про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри. Так, звертає увагу на те, що підчас обшуку за адресою: АДРЕСА_2 були присутніми ще двоє осіб разом з ОСОБА_9 , а саме ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Прокурор не встановив кому саме належать вилучені речовини. Разом з тим, захисник категорично стверджує, що вилучені речовини точно не належать ОСОБА_9 .
Також, зауважує, що ОСОБА_5 на момент приїзду до своїх товаришів не мала в сумці жодних психотропних речовин. Коли співробітники поліції виявили в цій сумці два тубуси це стало для неї великою несподіванкою. Про те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 мають у квартирі психотропні речовини ОСОБА_9 не знала і не могла знати. Яким чином ці речовини потрапили у сумку їй також не відомо, постійно біля сумки ОСОБА_9 не знаходилася.
Крім того, слідством не встановлений факт придбання ОСОБА_9 будь-яких наркотичних засобів, як вони вказують в повідомлені про підозру. Належних доказів до клопотання не надано, тим паче, у особливо великих розмірах та з метою подальшого збуту.
Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України не відповідає наявним матеріалам справи, адже виявлені наркотичні та психотропні речовини не були в особливо великих розмірах, враховуючи таблицю І Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу.
Зважаючи на невірну кваліфікацію дій підозрюваної, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 хибно позбавлено права на внесення застави, спираючись на п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Також, захисник вважає, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання заявленим у клопотанні ризикам.
Просить врахувати, що підозрювана раніше не судима, має молодий вік, за місцем проживання характеризується позитивно
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягаєзадоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 11 січня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022000000000035, у тому числі за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
27 лютого 2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин, з метою збуту в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
28 лютого 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 квітня 2023 року, без визначення розміру застави.
29 березня та 19 квітня 2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох та дванадцяти місяців, відповідно.
25 квітня 2023 року слідчий слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваній ОСОБА_5 строку тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року клопотання слідчого задоволено
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст.ст. 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зокрема, слідчий суддя дослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Всупереч доводам сторони захисту, фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у клопотанні та доданих до нього матеріалах, станом на день розгляду клопотання слідчим суддею, міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
Також, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим і прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не відпали та продовжують існувати, і дають підстави для продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, для запобігання зазначеним ризикам.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, у їх сукупності, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання захисника на дані, що характеризують особу підозрюваної, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження підозрюваній ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки слідчий і прокурор у повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Беззаперечних даних, які б унеможливлювали подальше тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою матеріали судового провадження не містять.
Також, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчим суддею обґрунтовано не застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно з нормами матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, у порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 квітня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та продовжено підозрюваній ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 23 червня 2023 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/16194/23-к Справа №11-сс/824/3010/2023 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1