Справа № 569/8304/23
03 липня 2023 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В судове засідання позивач та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, що підтверджується розпискою представника позивача ОСОБА_3 . Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач та його представник ОСОБА_4 також в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Як встановлено судом, справа призначалася до розгляду неодноразово, зокрема на 29 червня 2023 року та 03 липня 2023 року, однак в судові засідання призначені на 29 червня 2023 року та 03 липня 2023 року позивач та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце їх проведення, що підтверджується розписками представника позивача ОСОБА_3 (а.с.24, 29). Про причини неявки суд не повідомляли, заяви про розгляд справи у їх відсутність не подавали.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Відповідно до норм ст.ст. 223, 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, викладене дає суду підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до правил ст. 223, 257 ЦПК України, виходячи з повторної поспіль неявки позивача, повідомленого належним чином, в судове засідання без повідомлення причин неявки, не надходження від нього заяви про розгляд справи за його відсутності та не можливості розгляду справи за його відсутності, роз'яснивши при цьому позивачу можливість відповідно до ст. 257 ЦПК України на право повторного звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ч. 9 ст. 158, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Першко