Справа №569/10087/23
03 липня 2023 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами, та стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі, в розмірі 3 000 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позовну заяву мотивує тим, що з 07 березня 2020 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Від спільного проживання вони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одруження з відповідачем виявилося невдалим, спільне життя не склалося. На протязі останнього часу подружнього життя відносини між нею та відповідачем постійно погіршувались. У їхніх сімейних відносинах остаточно втрачено взаєморозуміння та спільні погляди на життя. На даний час сім'я фактично розпалась, з відповідачем проживають окремо, спільного господарства не ведуть і бажання на спільне проживання та ведення спільного господарства вона не має. Сумісне життя і збереження сім'ї стали неможливими, примирення між нею та відповідачем також неможливе.
Окрім того, відповідач як батько зобов'язаний надавати матеріальну допомогу в розмірі, достатньому для належного фізичного та морального утримання дитини. Згоди про добровільну матеріальну підтримку або сплату аліментів на дитину між ними на момент подачі позовної заяви не досягнуто. Дитина проживає з нею. Відповідач офіційно не працює, тому вважає, що аліменти з відповідача мають стягуватись у твердій грошовій сумі. Інших дітей у відповідача не має, непрацездатних батьків, або інших осіб які перебувають на утриманні відповідача також немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться.
У судове засідання позивач не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. 15 червня 2023 року позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, щодо ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду, був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 07 березня 2020 року, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 07 березня 2020 року, актовий запис №315. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 .
Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків і позивач бажає розлучитися.
Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд вважає, що на даний час спільне проживання сторін стало не можливим і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тобто фактично шлюб не існує, а тому його слід розірвати, що не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.
Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абзацу 2 частини третьої статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 23 липня 2020 року.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи те, що відповідач участі в утриманні дитини в повному обсязі не приймає, при цьому домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дитини відсутня, а протилежного суду не доведено, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх дитини.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які мають бути стягнуті в даному випадку з відповідача на користь позивача, суд враховує позицію позивача щодо способу та розміру стягнення аліментів, відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідача чи у їх спільної з позивачем дитини захворювань, що потребували б додаткових витрат.
Тому зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку; виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини (ч. 1 ст.141 СК України), суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн. 00 коп. на дитину щомісяця до досягнення нею повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 06 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їх дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 06 червня 2023 року по 05 липня 2023 року.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 073 грн. 60 коп. за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 1 073 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 24, 105, 112, 114, 115, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 07 березня 2020 року, актовий запис №315 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 03 липня 2023 року.
Суддя О.О. Першко