Справа № 567/619/23
22 червня 2023 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання : АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,
за ч.5 ст.126 КУпАп (2 епізоди), ч.3 ст.130 КУпАП (2 епізоди), -
встановив:
07.04.2023 р. о 18 год. 50 хв. ОСОБА_1 на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів 202 км керував автомобілем марки "ВАЗ 21011", реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим повторно протягом року порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України та ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, 07.04.2023 р. о 18 год. 50 хв. на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів 202 км керував автомобілем марки "ВАЗ 21011", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на предмет визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився.
Крім того, 07.04.2023 р. о 19 год. 35 хв. ОСОБА_1 в с.Вельбівно по вул.Залучанська Рівненської області керував автомобілем марки "ВАЗ 21011", реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим повторно протягом року порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України та ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Окрім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, 07.04.2023 р.о 19 год. 35 хв. в с.Вельбівно по вул.Залучанська Рівненської області керував автомобілем марки "ВАЗ 21011", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на предмет визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився.
ОСОБА_1 в судові засідання 10.05.2023 р., 01.06.2023 р. та 22.06.2023 р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення судових повісток та шляхом розміщення оголошень про виклик до суду, розміщених на сайті Острозького районного суду Рівненської області. Письмових пояснень з викладом своїх заперечень щодо суті правопорушень, вчинення яких ставиться ОСОБА_1 у провину, від нього до суду не надходило. Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП не є обов'язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
При вирішенні питання про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення як за ч.3 ст.130 КУпАП, так і за ч.5 ст.126 КУпАП, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. ОСОБА_1 мав достатньо часу для пошуку захисника для представництва своїх інтересів у суді, проте таким правом не скористався, як і не скористався правом викласти свої доводи або письмові заперечення та надати свої докази на спростування обставин правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, заходів для особистої явки або явки обраного ним захисника з метою участі у судовому засіданні не вживав.
Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги завдання КУпАП та з урахуванням невідворотності покарання за винні дії, доведені у встановленому законом порядку, суд приходить до переконання, що за відсутності в матеріалах справи будь-яких доводів ОСОБА_1 на заперечення обставин, викладених у складених відносно нього протоколів, та з урахуванням необов'язкової його участі при розгляді даної справи, суд не вбачає порушення його прав у разі розгляду справи у його відсутності. Разом з тим суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості скористатися послугами захисника для представництва у суді своїх інтересів, проте таким правом не скористався. Реалізація ОСОБА_1 свого права надати суду письмові пояснення із запереченнями по суті правопорушення є одним із способів реалізації свого права на захист, водночас про наявність будь-яких перешкод, які заважали йому реалізувати таке право впродовж усього часу після складання протоколу та до розгляду справи по суті, ОСОБА_1 суду не повідомив.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, за наведених вище обставин, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
2 епізоди щодо керування транспортним засобом особою, яка не має права керування ним
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2 - 4 цієї статті.
Водночас диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно п.2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.
З протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД № 120619 від 07.04.2023 р. та серії ААД № 120621 від 07.04.2023 р. вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем без посвідчення водія відповідної категорії, та з матеріалів справи вбачається, що згідно баз данних ОСОБА_1 взагалі посвідчення водія не отримував.
Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість ОСОБА_1 та про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, вчиненого ним двічі протягом доби у різний період часу.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності як за ч.2 ст.126 КУпАП, та і за ч.5 ст.126 КУпАП, що об'єктивно підтверджується постановою Шепетівського районного суду Хмельницької області від 12.01.2023 р. та довідкою відділення поліції № 3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 11.04.2023 р.
Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.5 ст.126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 цієї статті, що було ним вчинено двічі протягом доби у різний період часу.
2 епізоди щодо відмови від проходження від огляду на стан наркотичного сп'яніння
Підставами для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП є зокрема дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських засобів, що знижуюють її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із двох направлень на огляд водія до медичного закладу від 07.04.2023 р., ознаками наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 були звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто працівники поліції вказали підстави у зв'язку з якими вони вважають, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, та суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 07.04.2023 року двічі у різний період часу відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння виходячи з наступного.
З досліджених судом відеозаписів з нагрудних камер поліцейських встановлено, що після зупинки автомобіля, керованого ОСОБА_1 , під час спілкування та перевірки документів у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, про що йому було повідомлено та запропоновано пройти освідчення на предмет визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, вказуючи на те, що він не бажає їхати на освідчення та в нього не має часу. ОСОБА_1 були роз'яснені правові наслідки у разі його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та останній своє рішення про відмову від проходження огляду не змінив, вказавши на те, щоб поліцейські складали протокол. В подальшому відносно ОСОБА_1 були складені відповідні процесуальні документи. Після складання протоколів ОСОБА_1 було запропоновано надати свої пояснення або заперечення щодо обставин, викладених у протоколах на спростування своєї провини, від надання яких він відмовився.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейськими на ім'я ОСОБА_1 07.04.2023 р. двічі у різний період часу час були складені направлення на огляд водія в медичному закладі з метою виявлення наркотичного сп'яніння, від проходження яких ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №172357 від 07.04.2023 р. - ОСОБА_1 цього дня о 18 год. 50 хв. на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів 202 км керував автомобілем марки "ВАЗ 21011", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на предмет визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №119476 від 07.04.2023 р. - ОСОБА_1 цього дня о 19 год. 35 хв. ОСОБА_1 в с.Вельбівно по вул.Залучанська Рівненської області керував автомобілем марки "ВАЗ 21011", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на предмет визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у складених відносно нього протоколах від надання пояснень відмовився та не навів будь-яких заперечень чи доводів, які б спростовували обставини, викладені у них.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що працівники поліції, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 не навів суду будь-яких обгрунтованих доводів та не надав суду належних та допустих доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні у судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України.
Таким чином, факти скоєння вищевказаних правопорушень за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджуються зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустими суд не вбачає.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та беручи до уваги, що з досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово протягом року піддавався адміністративному стягненню за дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
З матеріалів справи та довідок відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області вбачається, що ОСОБА_1 протягом року систематично притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, в тому числі 3 рази за ст.130 КУпАП та згідно електронної бази даних ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.130 КУпАП.
Згідно повідомлення РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській області від 12.05.2023 р. транспортний засіб марки «ВАЗ 21011», 1980 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 під час вчинення адміністративних правопорушень, належить ОСОБА_2 , жителю с.Чорноводи Городоцького району Хмельницької області, водночас в матеріалах справи відсутні відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 . транспортних засобів в територіальних сервісних центрах ГСЦ МВС.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру боржників (станом на 01.06.2023 року) в провадженні Полонському відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Шепетівського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває 148 виконавчих проваджень, відкритих відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення з останнього штрафів у сфері безпеки дорожнього руху у справах про адміністративні правопорушення та про стягнення судового збору, що свідчить про те, що вказані штрафи та судовий збір в добровільному порядку ОСОБА_1 не сплачено та в примусовому порядку з нього не стягнуто.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі систематично за аналогічні правопорушення, передбачені ст.ст.126, 130 КУпАП, проте позитивних висновків для себе не зробив, за віком та станом здоров'я є працездатним, а тому беручи до уваги, що санкція ч.3 ст.130 КУпАП є альтернативною, суд з урахуванням відомостей з Єдиного державного реєстру божників про несплату ОСОБА_1 штрафів вбачає фактичні та правові підстави для застосування відносно нього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки останній посвідчення водія у встановленому порядку не отримував, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, що буде відповідати характеру вчинених правопорушень та меті адміністративного стягнення.
Водночас санкцією ч.3 ст.130 КУпАП передбачено, окрім застосування основного стягнення, також й застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні достовірні відомості про належність ОСОБА_1 на праві власності будь-якого транспортного засобу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ч.2 ст.36, ст.40-1, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачені ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП та із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 (п'ятнадцять) діб без конфіскації транспортного засобу.
Строк адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536,80 грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 27 червня 2023 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.