про відмову у видачі судового наказу
03 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/884/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу №б/н від 15.06.2023
заявника: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”,
код ЄДРПОУ 14360570; юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001
адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027; zapros.v.sud@privatbank.ua
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, з огляду на наступне.
Положеннями ст.149 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.
За п.1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи в спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона в відповідних правовідносинах як суб'єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.
Заявник у заяві визначив боржника як фізичну особу, яка не є підприємцем.
Кредитний договір було укладено між заявником та ОСОБА_1 , яким, на день укладення кредитного договору, було припинено господарську діяльність, як фізичної особи-підприємця .
Зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами-громадянами, не є господарськими та регулюються іншими актами законодавства (частина 3 статті 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє в відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу , оскільки наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу у порядку ст.152 ГПК України .
Згідно з частиною 6 статті 175 ГПК України позивачу роз'яснюється, що цей спір має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою №б/н від 15.06.2023, заявником було сплачено судовий збір у розмірі 268,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №BOJ62B3SPS від 12.06.2023 року.
Враховуючи фактичну оплату заявником судового збору, за подану заяву та відмову у видачі судового наказу, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” у випадках, встановлених пунктом першим частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
2. Повернути Акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570; юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) з державного бюджету (отримувач: ГУК у Черніг. обл/тг мЧернігів/22030101, код: 37972475, надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA098999980313121206083025739) сплачений за подання заяви судовий збір у сумі 268,40 грн, перерахований згідно платіжного доручення №BOJ62B3SPS від 12.06.2023 року.
Дана ухвала є підставою для повернення судового збору з державного бюджету.
Ухвала складена та підписана 03.07.2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/