Справа № 286/3575/22
20 червня 2023 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
з участю представника
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Бутко Д. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» про розірвання договору оренди землі , -
Позивач звернувся до суду та просить розірвати договір оренди землі від 13.08.2008, укладений між ОСОБА_3 та ПСП «Велідницьке», змінене на ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» додатковою угодою від 01.01.2018, про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,8537 га, кадастровий номер 1824287900:13:000:0112, яка розташована на території Хлуплянської сільської ради Житомирської області, мотивуючи тим, що відповідно до рішення Овруцького районного суду від 07.09.2020 за ним визнано право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8537 га, кадастровий номер 1824287900:13:000:0112, що знаходиться на території Хлуплянської сільської ради, і яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після оформлення спадщини йому стало відомо, що належна йому на праві власності земельна ділянка перебуває в оренді відповідача. Строк дії договору 10 років. Договору у нього не було, тому під час отримання інформації із державного реєстру речових прав на нерухоме майно, йому стало відомо про державну реєстрацію договору оренди.
На його звернення до відповідача після оформлення спадщини, останнім орендну плату йому не виплачено, відмовлено у розірванні договору оренди землі, надано договори оренди.
Підставою для розірвання договору оренди є системитична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, а тому він вимушений звертатися в суд з даним позовом.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 18.09.2008 було укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 (орендодавець) та ПСП «Велідницьке» (орендар) про оренду земельної діялянки площею 0,8537 га для ведення сільськогосподарської діяльності.
Згідно умов договору земельна ділянка передається в оренду на десять років, а саме до 18.09.2018 (п. 8 договору), орендна плата становить 3% від нормативно грошової оцінки, а саме 179,97 грн. на рік (п. 9 договору) з урахуванням індексації (п. 10 договору), яка вноситься до 31 грудня поточного року (п. 11 договору), а розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (п. 37 договору).
У відповідності до п. 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків.
01.01.2018 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі між ОСОБА_3 (орендодавець), ПСП «ВЕЛІДНИЦЬКЕ» (орендар) та ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ», за умовами якої ПСП «ВЕЛІДНИЦЬКЕ» передало, а ТОВ «ВП «ПОЛІССЯ» прийняло на себе всі права та обов'язки сторони орендаря передбачених договором оренди.
Також даною угодою внеслись певні зміни до договору оренди, а саме: збільшилась нормативно грошова оцінка; продовжився строк дії договору, а саме до 01.01.2028 та збільшилась орендна плата до 6,6% від нормативно грошової оцінки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
07.09.2020 рішенням Овруцького районного суду Житомирської області у справі 286/1828/20 за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
26.02.2021 державним реєстратором Овруцької міської ради внесені відомості в державний реєстр прав власності на нерухоме майно, а саме запис про право власності на земельну ділянку за позивачем.
01.02.2022 позивач звернувся до відповідача з проханням розірвати договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки.
17.02.2022 відповідач направив на адресу позивача листа з повідомленням про відмову у розірванні договору.
05.12.2022 згідно платіжної інструкції № 14604336, що додається до матеріалів справи, відповідач сплатив на рахунок позивача 1364,63 грн. з призначенням платежу «орендна плата по договору за 2022 рік, ОСОБА_2 ».
Вважають дії відповідача такими, що не порушили права позивача чи умов договору оренди землі, а тому позов є безпідставним.
Позивач вказує на заборгованість відповідача перед позивачем за період, починаючи з 2018 року по 2022 рік. Однак, він зареєстрував право власності на земельну ділянку лише 26.02.2021. Тому, позивач отримав право власності на земельну ділянку саме 26.02.2021.
Відповідач, в свою чергу, через неможливість сплатити грошові кошти орендодавцю - ОСОБА_3 через його смерть, почав акумулювати грошові кошти за орендну плату по договору оренди землі до моменту належного успадкування за померлим.
Відповідач мав законне право на обліковування на позабалансовому рахунку як зобов'язання майбутніх періодів грошові кошти, що мали бути сплачені померлому з моменту його смерті до моменту їх виплати спадкоємцю після отримання відомостей щодо такого спадкування та відповідного повідомлення на підставі листів ДФСУ від 07.09.2015 та від 30.08.2016.
Також відповідач порушив ч. 3 ст. 148-1 ЗК України в частині строку направлення повідомлення про набуття права власності до відповідача, що призвело до неможливості відповідачем вчасно встановити дійсність переходу права власності. Коли ж відповідач в 2022 році дізнався про факт спадкування, виконав умову договору закону та договру і сплатив оренду землі за 2022 рік.
Важливим фактом є те, що відповідач у своєму листі-відповіді від 10.12.2021 не відмовляв позивачеві в поверненні заборгованості за орендну плату, а лише відмовляв в розірванні самого договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, відповідач жодної норми закону або договору не порушив, два і більше рази не ухилявся від сплати орендної плати, що вказує на відсутність підстав в розірванні договору оренди.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити його позовні вимоги та розірвати договір оренди, зазначивши, що з поданими у відзиві запереченнями погодитися неможливо з наступних підстав. Так, відповідач зазначає, що згідно платіжної інструкції 05.12.2022 йому сплачена орендна плата по договору за 2022 рік в розмірі 1364 грн. 63 коп.. Сплачена орендна плата не стосується даного спору та безпідставно долучена відповідачем в якості сплати орендної плати.
Він у власності має іншу земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:06:000:0005, яка також знаходиться в оренді у відповідача відповідно до договору від 21.08.2008.
Відповідно до виписки із карткового рахунку за періоди з 01.01.2020 по 31.12.2022, що кореспондується з відомостями про виплачені доходи за період з 2020 року по 2022 рік, йому виплачується орендна плата за одну земельну ділянку.Як вбачається із наданих відомостей іншої орендної плати від відповідача він не отримав.
Незрозумілими та безпідставними є твердження відповідача щодо акумулювання орендної плати після смерті батька на позабалансовому рахунку, оскільки останньому відомі реквізити рахунку для сплати орендної плати, однак свого обов'язку до даного часу він не виконав і будь-яких доказів не надав.
Звертає увагу на те, що з покійним батьком він проживав за однією адресою. До відповідача він звертався неодноразово і тільки на повторну письмову заяву отримав відповідь. Будь-яких перешкод при бажанні сплатити йому орендну плату у відповідача не було, що свідчить про умисне невиконання умов договору.
Представником позивача надано заперечення на відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що відповідь на відзив позивача є необгрунтованою, так як по земельній ділянці з кадастровим номером 1824287900:13:000:0112 відповідно до договору та додаткової угоди відповідачем сплачена орендна плата за 2019-2022 роки у загальному розмірі 5 458 грн. 53 коп.. У 2022 році відповідач не міг не з власної вини своєчасно виплатити зазначену орендну плату до 31 грудня за 2022 рік через початок 24.02.2022 агресії РФ проти України, а за 2019-2021 роки через те, що лише 07.09.2020 за позивачем судом по спадщині визнано право власності, а згодом лише 26.02.2021 право зареєстровано в ДРРП. Реквізити ж одержувача платежу та ідентифікаційний номер з банківськими рахунками позивач надав ще пізніше.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив. При цьому, пояснила, що 07.10.2020 набрало законної сили рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 07.09.2020, яким за позивачем було визнано право власності на вказану земельну ділянку. Про вказане рішення відповідач був проінформований. Однак, орендна плата позивачу не сплачувалася навіть після подання позову до суду. Сплатили ж її за 4 роки відразу лише в травні 2023 року. Тому позивач не відмовляється від своїх вимог щодо розірвання договору оренди.
Представник відповідача - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся»» в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив. Крім того, зазначив, що позивач, протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку не повідомив про це відповідача. Про рішення ж суду від 07.09.2021 їм відомо не було.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в справі, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст.13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно ч. 2 ст. 22 вказаного Закону визначено, що за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися не лише у грошовій, але і у натуральній формі.
Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі ( ст. 25 Закону України «Про оренду землі»), а орендодавець, відповідно до частини 1 статті 24 цього Закону, має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.
В ст. 32 Закону України «Про оренду землі» законодавець закріпив, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Разом з тим згідно із ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних із орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. «д» ст. 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення ч.2 ст. 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Верховний Суд у своїй постанові від 11.04.2023 по справі 911/2580/21 сформував правовий висновок, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20.
Частинами 1, 3 ст. 148-1 ЗК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 був власником земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:13:000:0112 площею 0,8537 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Хлуплянської сільської ради Овруцького району. Вказана земельна ділянка належала покійному ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №061234, виданого 10.05.2004.
18.09.2008 між орендодавцем - ОСОБА_3 та орендарем - ПСП «Велідницьке», в особі директора Плітмана Я. І., було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Хлуплянської сільської ради Овруцького району Житомирської області площею 0,85374 га. Строк дії договору - 10 років, з 18.09.2008 по 18.09.2018 (а.с. 6-7).
В п.п. 9-14 вказаного договору оренди сторони: ОСОБА_3 та ПСП «Велідницьке» погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що на момент укладення договору становить 179 грн. 97 коп. на рік за згодою сторін у будь-якій формі (грошовій, натуральній, відробітковій), частка та сроки виплати якої зазначаються в окремій угоді, яка щорічно до початку чергового року оренди укладається між орендодавцем і орендарем і є додатком до цього договору. Орендна плата вноситься у такі строки: протягом року, але не пізніше 31 грудня поточного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- в інших випадках, передбачених законом.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.
В п. 37 договору зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Відповідно до п.42 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 6-7 зворот).
01.01.2018 між орендодавцем - ОСОБА_3 , орендарем - ПП «Велідницьке» та новим орендарем - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» було укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі від 18.09.2008 про наступне.
Відповідно до п. п. 1,4 угоди сторони погодили, що зі згоди орендодавця (яка виражена шляхом підписання даної угоди) орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди.
Сторони домовились внести наступні зміни/доповнення в договір оренди:
Згідно п. 4.2. внесено зміни у договір в п. 8 та викладено його в наступній редакції: «Договір укладено строком на 10 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем». Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.»
Згідно п. 4.3 вказаної угоди внесено зміни у договір в п.9 та викладено його в наступній редакції: «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1377 грн. 35 коп. за рік оренди».
Згідно п.5 угоди новий орендар або орендар здійснюють необхідні дії для державної реєстрації права оренди згідно до законодавства України (а. с. 8).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №252386996 від 13.04.2021 вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824287900:13:000:0112, площею 0,8537 га, на підставі рішення суду від 07.09.2020 у справі №286/1828/20 зареєстровано за ОСОБА_2 , тобто позивачем, 26.02.21. За відповідачем - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1824287900:13:000:0112, площею 0,8537 га, належної ОСОБА_3 . Підстава для державної реєстрації: договір оренди землі від 18.09.2008, орендодавець - ОСОБА_3 , орендар - ПП «Велідницьке»; додаткова угода (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі від 01.01.2018, орендодавець - ОСОБА_3 , орендар - ПП «Велідницьке», новий орендар - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» (а. с.10- 11).
Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.03.2021 також свідчить, що за ОСОБА_2 26.02.2021 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (а. с.5).
Заочним рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 07.09.2020 у справі №286/1828/20 було визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7813 га, кадастровий номер 1824287900:14:000:0181, та площею 0,8537 га, кадастровий номер 1824287900:13:000:0112, які розташовані на території Хлуплянської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_3 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЖТ №061235 та серії ЖТ №061234, виданих 10.05.2004 на підставі розпорядження голови Овруцької районної державної адміністрації №111 від 14.04.2004. Вказане рішення суду набрало законної сили 07.10.2020 ( а. с. 3-4).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Копія листа директора ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся»» Ю. Шадури №71 від 17.02.2022 свідчить, що було повідомлено ОСОБА_2 - позивача на його заяву від 01.02.2022 про неможливість розірвання договору оренди землі від 21.08.2008, оскільки відповідно до п. 37 вказаного договору, його розірвання не допускається в односторонньому порядку (а.с. 9).
Копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №809122 від 16.06.2008 підтверджує, що ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,3294 га, з кадастровими номерами 1824287900:09:000:0103 та 1824287900:06:000:0005, які розташовані на території Хлуплянської сільської ради Овруцького району Житомирської області (а. с.41).
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №252388804 від 13.04.2021, в свою чергу, підтверджує реєстрацію права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно земельної ділянки площею 0, 8586 га, з кадастровим номером 1824287900:06:000:0005 за ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся». Відомості про суб'єкта іншого речового права: орендодавець - ОСОБА_2 , орендар - ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» (а. с. 42).
Виписки історії по картковому рахунку за період з 01.07.2020 по 31.12.2020, з 01.07.2021 по 31.12.2021, а також з 01.07.2022 по 31.12.2022 свідчать, що на рахунок клієнта - ОСОБА_2 було здійснено безготівкове зарахування ТОВ «ВП Полісся» плати по договору оренди землі за 2020, 2021 та 2022 роки відповідно в сумах по 1364 грн. 63 коп. (а. с. 44 зворот, 45 зворот, 46 зворот).
Про вказані факти свідчить і копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 14.02.2023.
Копії платіжних інструкцій №70809413, №70809415, №70809414 та №70809412 від 10.03.2023 підтверджують факт перерахування на рахунок ОСОБА_2 орендної плати по договору оренди землі за 2019 по 2022 роки в сумі по 1364 грн. 63 коп. від ТОВ «ВП «Полісся» (а. с. 68).
З вказаних банківських документів слідує, що відповідач своєчасно виплачував позивачу орендну плату по одній земельній ділянці та не виплачував по іншій, а оплатив її за всі чотири роки 10.03.2023, тобто після звернення позивача до суду.
Посилання ж представника відповідача на факти необізнаності про оформлення права на спадщину позивачем, щодо реквізитів одержувача платежу та ідентифікаційного номера з банківськими рахунками, які позивач надав пізніше, відповідно порушення позивачем ч. 3 ст. 148-1 ЗК України в частині неповідомлення останнім протягом одного місяця з дня набуття ним права власності на земельну ділянку відповідача про набуття ним права власності на земельну ділянку, суд не може покласти в основу рішення у даній справі, оскільки рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 07.09.2020 у справі №286/1828/20, яким було визнано за позивачем право власності на земельні ділянки, в тому числі і площею 0,8537 га, було направлено і третій особі, якою виступало, серед інших, і ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся», яке згідно змісту рішення, належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи, про свідчило поштове повідомлення.
Крім того, суд враховує і той факт, що відповідачеві було відомо про платіжні реквізити позивача, оскільки ним неодноразово перераховувалась орендна плата по договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,8586 га.
Суд не кладе в основу рішення і факт погашення заборгованості по орендній платі перед позивачем з боку відповідача на час ухвалення рішення, що узгоджується з вищенаведеним правовим висновком Верховного Суд у постанові від 11.04.2023 по справі 911/2580/21.
Таким чином, аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, норми права, що їх регулюють, та оцінивши всі докази, надані на підтвердження обставин, на які учасники посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, в їх сукупності, враховуючи, що позивачеві систематично (два і більше разів, а саме чотири рази в цілому та два після оформлення позивачем права власності) ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» не було проведено сплату орендної плати, а тому, з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду, суд приходить до висновку про наявність правивих підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 13.08.2008, укладений між ОСОБА_3 та ПСП «Велідницьке», змінене на ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» додатковою угодою від 01.01.2018, про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,8537 га, кадастровий номер 1824287900:13:000:0112, яка розташована на території Хлуплянської сільської ради Житомирської області .
Стягнути з ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп..
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 03.07.2023.