номер провадження справи 24/154/23
27.06.2023 Справа № 908/1866/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1866/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117, ідентифікаційний код 30115243)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 2710,95 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення з відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» суми 2710,95 грн. страхового відшкодування.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 06.06.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1866/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Позов заявлено на підставі полісу ОСЦПВ відповідача №ЕР/206700513 та норм ст. ст. 993, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1866/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/154/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 27.06.2023.
21.06.2023 через систему «Електронний суд» від Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав позовні вимоги у розмірі 2710,95 грн та просить повернути позивачу 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України. Також у відзиві викладено клопотання розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника відповідача.
Відзив Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та врахований при вирішенні спору у справі.
З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з'явилися, судове засідання 27.06.2023 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 27.06.2023 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
26.10.2022 о 08 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Васильківська 45, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Citroen», держ. номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Hyundai Getz», держ. номер НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9Б ПДР України, у зв'язку з чим його визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/1069/23 від 25.01.2023.
Транспортний засіб «Hyundai Getz», держ. номер НОМЕР_2 був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» згідно з договором добровільного комплексного страхуванням транспортних ризиків FА 00221898 від 28.07.2022 (період дії 01.08.2022 по 31.07.2023).
Згідно із ремонтною калькуляцією № 18037_40 від 28.1002022 та страховим актом №00079/40/923 від 03.01.2023 із розрахунком страхового відшкодування, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Hyundai Getz», держ. номер НОМЕР_2 в результаті пошкодження становить 5310,95 грн.
Позивач здійснив потерпілому виплату страхового відшкодування у сумі 5310,95 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №309801 від 04.01.2023, копія якої залучена до справи.
У порядку досудового врегулювання спору ПрАТ «Страхова Група «ТАС» було направлено на адресу відповідача регресну заяву про виплату страхового відшкодування за вих. від 18.01.2023 № 00251/9223 на суму компенсації витрат передбачену законодавством з проханням здійснити відшкодування в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 5310,95 грн.
Вказана заява ПрАТ «Страхова Група «ТАС» про виплату страхового відшкодування отримана представником ТДВ «СК «Кредо» 13.02.2023.
Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або ін. особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування», страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Як унормовано ч. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.і.) володіє транспортним засобом, механізмом, ін. об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За приписами ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування»).
За змістом ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно із ст. 29 наведеного вище Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.01.2023 у справі № 752/1069/23 (провадження № 3/752/1262/23) ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Citroen», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача відповідно до полісу серії ЕР № 206700513, діючий станом на 26.10.2022, франшиза 2600,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду майну 130000,00 грн.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи та, оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Citroen», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , що спричинив зазначене ДТП, застрахована у відповідача згідно з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 206700513, то останній має відшкодовувати шкоду завдану внаслідок ДТП.
З огляду на викладені обставини справи, умови полісу серії ЕР № 206700513 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, а також визнання позову відповідачем суд дійшов висновку, що товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ 13622789, відповідач у цій справі) повинно відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача з урахуванням того, що франшиза за полісом серії ЕР № 206700513 становить 2600,00 грн.
Відповідач не надав суду доказів виплати позивачу страхового відшкодування, позовні вимоги визнав у повному обсязі у розмірі 2710,95 грн., про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення відповідного рішення.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації задовольняються судом у повному обсязі в сумі 2710,95 грн.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України і ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи приписи зазначених норм закону, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, за відповідною ухвалою, судового збору в розмірі 1342,00 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем платіжною інструкцією № 5233 від 30.05.2023 при зверненні до суду з позовом у даній справі, у зв'язку із визнанням позову відповідачем.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 1342,00 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору сплаченого позивачем, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117, ідентифікаційний код 30115243) - 2710 (дві тисячі сімсот десять) грн. 95 коп. суму страхового відшкодування та 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова Група «ТАС» (пр. Перемоги, буд. 65, м. Київ, 03117, ідентифікаційний код 30115243) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1342 грн., що дорівнює 50 % від суми судового збору, сплаченого позивачем платіжною інструкцією № 5233 від 30.05.2023 при зверненні до суду з позовом у справі № 908/1866/23, у зв'язку із визнанням позову відповідачем, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 03.07.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян