вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2107/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Білд Сервіс", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 7 114, 43 грн.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Білд Сервіс" про стягнення заборгованості за договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 1110л від 15.10.2020 у розмірі 7 114, 43 грн.
Ухвалою від 02.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
03.07.2023 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 1110л про надання послуги з постачання теплової енергії від 15.10.2020 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої теплової енергії, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7 114,43 грн.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.
Ухвала від 02.05.2023, направлена на адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, в разі, коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Отже, у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Таким чином, суд вважає, що відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наданням послуг теплопостачання, наявністю підстав для стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Між Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВС Білд Сервіс" (споживач) був укладений договір № 1110л про надання послуги з постачання теплової енергії від 15.10.2020, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (зазначити потрібне) (далі-послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки та на умовах, що визначені цим договором.
Виконавець забезпечує постачання теплової енергії в опалювальний період на будівлі/приміщення споживача безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску згідно адрес: вул. Харківська,13, пр. Наддніпрянський, 1Г (2 під.), вул. Воїнів-афганців, 4а (1 під.), вул. Будівельників, 41 (3 під.), пр. Металургів, 84а (2 під.) - по приладу обліку.
а) опалювальна площа будівлі/приміщення: 1)45,5 м2,, 2) 43,92 м2,, 3) 39,7 м2,, 4) 30,8 м2,, 5) 40,0 м2,
в) планове проектне теплове навантаження на опалення будівлі/приміщення по вузлу комерційного обліку-
1) 0,450213 Гкал/год; 324,23Гкал/міс, 1848,09 Гкал/рік. Пропорційно опалювальній площі.
2) 718732 Ккал/год; 517,49 Гкал/міс, 2949,68 Гкал/рік. Пропорційно опалювальній площі.
3) 163439,71 Ккал/год; 117,68Гкал/міс, 670,76 Гкал/рік. Пропорційно опалювальній площі.
4) 0,2200 Гкал/год; 158,40Гкал/міс, 902,88 Гкал/рік. Пропорційно опалювальній площі.
5) 174481 Ккал/год; 125,63Гкал/міс, 716,07 Гкал/рік. Пропорційно опалювальній площі.
в) планове проектне теплове навантаження на опалення будівлі/приміщення по вузлу комерційного обліку-
1) 0,001796 Гкал/год; 1,293158Гкал/міс, 7,371 Гкал/рік.
2) 0,001734 Гкал/год; 1,248253 Гкал/міс, 7,11504 Гкал/рік.
3) 0,001567 Гкал/год; 1,128316Гкал/міс, 6,4314 Гкал/рік.
4) 0,001216 Гкал/год; 0,875368Гкал/міс, 4,9896 Гкал/рік.
5) 0,001579 Гкал/год; 1,136842Гкал/міс, 6,480 Гкал/рік. (п. 2.1. договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за теплову енергію, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу теплової енергії та обсягу спожитої теплової енергії.
Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Станом на дату складання цього договору згідно Рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради від 09.10.2020 № 596 тариф на послугу становить 1380,00 грн., за 1Гкал без ПДВ (у т.ч. 889,83 грн. - виробництво, 460,46 грн. - транспортування, 29,71 грн. - постачання), складає 1656,00 грн з ПДВ - діє з 15.10.2020 (пункт 4.2 договору).
Згідно з пунктами 7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками та діє до 15.09.2021, а в частині проведення розрахунків-до повного їх здійснення.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. (п. 7.2. договору.).
На виконання умов договору позивач надав послуги з постачання теплової енергії на суму 7 114,43 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії № 1-00000580 від 31.01.2021 на суму 5 237,23 грн, № 2-00000600 від 28.02.2021 на суму 5 840,50 грн., № 3-00000867 від 31.03.2021 на суму - 3 963,30 грн.
На оплату теплової енергії позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № 1-00000580 від 31.01.2021 на суму 5 237,23 грн, № 2-00000600 від 28.02.2021 на суму 5 840,50 грн., № 3-00000867 від 31.03.2021 на суму - 3 963,30 грн.
Відповідач вартість наданих послуг не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України та статті 275 Господарського кодексу України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням умов договору, строк оплати поставленої позивачем відповідачу теплової енергії у сумі 7 114,43 грн. є таким, що настав.
Відповідач доказів оплати вартості поставленої теплової енергії у розмірі 7 114,43 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 7 114,43 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ.
Позов Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Білд Сервіс" про стягнення заборгованості за договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 7 114, 43 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Білд Сервіс" (49087, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 83, ідентифікаційний код 33667932) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Кам'янська теплопостачальна компанія" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд. 168, ідентифікаційний код 32130551) 7 114,43 грн. заборгованості, 2 684,00 грн. судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано -03.07.2023.
Суддя Н.Г. Назаренко