Ухвала від 03.07.2023 по справі 902/769/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"03" липня 2023 р. Cправа № 902/769/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., розглянувши без виклику учасників заяву Селянського (фермерського) господарства Лаптєва Леонтія Артемовича №б/н від 26.06.2023 (вх. номер канцелярії 01-48/40/23 від 30.06.2023) про забезпечення позову у справі

за позовом:Селянського (фермерського) господарства Лаптєва Леонтія Артемовича (вул. Шевченка, 82, с. Гриненки, Тульчинський р-н, Вінницька обл., 22873)

до:Фермерського господарства "Лемешівка-агро" (вул. Академічна, буд. 16, с. Агрономічне, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23227)

про визнання договорів суборенди земельних ділянок недійсними

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство Лаптєва Леонтія Артемовича звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Лемешівка-агро" про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок від 23.12.2016.

Ухвалою суду від 13.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10 липня 2023 року.

30.06.2023 на адресу суду надійшла заява позивача №б/н від 26.06.2023 про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, та земельну ділянку площею 22,7500 га, кадастровий номером 0523055300:02:001:0111,

- заборони ФГ «Лемешівка - Агро» вчиняти дії спрямовані на використання, відчуження, передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, та земельної ділянки площею 22,7500 га, кадастровий номером 0523055300:02:001:0111.

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам проводити будь - які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, та земельної ділянки площею 22,7500 га, кадастровий номером 0523055300:02:001:0111.

В обґрунтування забезпечення позову заявник зазначає, що відповідно до договору оренди землі №2, укладеного 30.05.2011 року між Немирівською районною державною адміністрацією та СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2011 року за 052300004004038 зі змінами згідно додаткової угоди №530 від 21.11.2016 року СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича передано у користування (оренду) земельну ділянку площею 22,75 га, кадастровий номер 0523055300:02:001:0111. Відповідно до договору оренди землі №1, укладеного 30.05.2011 року між Немирівською районною державною адміністрацією та СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.12.2011 року за 052300004004039 зі змінами згідно додаткової угоди №529 від 21.11.2016 року СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича передано у користування (оренду) земельну ділянку площею 56,39 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132.

В серпні місяці 2022 року у СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича змінено склад членів (засновників) фермерського господарства у зв'язку з переходом частки у складеному капіталі СФГ.

В ході перевірки правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що перебувають у користуванні (оренді) СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича було виявлено 2 (два) договори суборенди землі від 23.12.2016 на земельні ділянки: площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132 та площею 22,7500 га з кадастровим номером 0523055300:02:001:0111, терміном на 7 років до 20.11.2023 року. Згідно вказаних договорів суборенди сторонами є: орендар СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича та суборендар: ФГ «Лемешівка-Агро». По вказаних договорах суборенди землі було зареєстровано інше речове право (право суборенди) в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Яремко Інною Миколаївною. Номери записів про інше речове право 18434545. 18434789.

Виявивши грубі порушення вимог Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нами було подано листи та відповідно заявку державному реєстратору речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Яремко І.М., на вчинення реєстраційних дій щодо скасування (анулювання, припинення) іншого речового права (права суборенди) земельних ділянок площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132 та площею 22,7500 га з кадастровим номером 0523055300:02:001:0111 у зв'язку з тим фактом що вказані договори суборенди землі є незаконними, в тому числі державна реєстрація права оренди землі також проведена з порушенням вимог Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Після чого, державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Яремко І.М. 22.11.2022 були прийняті рішення та вчинені дії щодо припинення іншого речового права (права суборенди) земельних ділянок: - площею 56.3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, номер запису про інше речове право 18434789; - площею 22,7500 га. кадастровий номером 0523055300:02:001:0111, номер запису про інше речове право 18434545, чим вчинені дії щодо приведення у відповідність фактичних даних у Державному реєстрі речових прав.

Після скасування незаконної реєстрації речового права суборенди стосовно вказаних земельних ділянок, СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича було ініційовано питання поновлення першочергових договорів оренди землі № 1 та №2 укладених 30.05.2011 року.

Відповідно, рішеннями 33 сесії 8 скликання Брацлавської селищної ради №265, №266 від 22 грудня 2022 року, поновлено договори оренди землі №1, 2 від 30.05.2011 року терміном на 20 років, збільшено розмір орендної плати, тощо.

Після чого було укладено договори оренди землі, реєстрація змін до іншого речового права проведена 28.12.2022 року, відомості внесено до реєстру 30.12.2022 року стосовно земельних ділянок: - площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, номер запису про інше речове право 16262785; - площею 22,7500 га, кадастровий номером 0523055300:02:001:0111, номер запису про інше речове право 16262067.

Однак, в кінці квітня 2023 року скаржнику стало відомо про те, що СФГ «Лемешівка-Агро», було подано до Міністерства юстиції України скаргу від 03.04.2023 року, на дії державного реєстратора Яремко І.М., щодо оскарження дій останньої стосовно реєстрації припинення права суборенди ФГ «Лемешівка-Агро».

За результатами розгляду скарги наказом Міністерства юстиції України від 15.05.2023 року №1854/5, скаргу задоволено. Скасовано рішення від 22.11.2022 року 65550409, 65549949, прийняті державним реєстратором Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інною Миколаївною.

Даний наказ Міністерства юстиції України від 15.05.2023 року №1854/5, на переконання заявника є протиправним, оскільки вивчення спірного питання відбулось поверхнево, без вивчення всіх мотивів та аргументів, які надавались заінтересованими особами, суб'єктом оскарження. Тому, на даний час, існує ймовірність, що ФГ «Лемешівка-Агро» з наявними (поверненими) речовими правами суборенди на земельні ділянки матиме змогу чинити перешкоди в користуванні земельними ділянками належним землекористувачам.

Розглянувши заяву заявника про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина 3 статті 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 грудня 2018 року в справі №914/970/18.

Згідно з частиною 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18.

Оцінивши в сукупності усі матеріали заяви, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, та земельну ділянку площею 22,7500 га, кадастровий номером 0523055300:02:001:0111; заборони ФГ «Лемешівка - Агро» вчиняти дії спрямовані на використання, відчуження, передачу у володіння та користування третім особам земельної ділянки площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, та земельної ділянки площею 22,7500 га, кадастровий номером 0523055300:02:001:0111; заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, нотаріусам проводити будь - які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права, іншого речового права щодо земельної ділянки площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, та земельної ділянки площею 22,7500 га, кадастровий номером 0523055300:02:001:0111.

Суд наголошує, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як слідує із заяви про забезпечення позову та позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок від 23.12.2016.

При цьому забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що:

- 23.12.2016 на земельні ділянки: площею 56,3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132 та площею 22,7500 га з кадастровим номером 0523055300:02:001:0111, укладено договори суборенди землі терміном на 7 років до 20.11.2023 року. Згідно вказаних договорів суборенди сторонами є: орендар СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича та суборендар: ФГ «Лемешівка-Агро». По вказаних договорах суборенди землі було зареєстровано інше речове право (право суборенди) в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державним реєстратором Яремко Інною Миколаївною. Номери записів про інше речове право 18434545. 18434789.

- 22.11.20222 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Яремко І.М. були прийняті рішення та вчинені дії щодо припинення іншого речового права (права суборенди) земельних ділянок: - площею 56.3900 га, кадастровий номер 0523055300:03:001:0132, номер запису про інше речове право 18434789; - площею 22,7500 га. кадастровий номером 0523055300:02:001:0111, номер запису про інше речове право 18434545 на підставі листів СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича.

- наказом Міністерства юстиції України від 15.05.2023 року №1854/5 скасовано рішення від 22.11.2022 року 65550409, 65549949, прийняті державним реєстратором Райгородської сільської ради Вінницької області Яремко Інною Миколаївною, щодо припинення іншого речового права (права суборенди) земельних ділянок.

Поруч з наведеним суд бере до уваги, що відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві (суборендореві) забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на неї. Згідно ж із статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Державна реєстрація права оренди є гарантією непорушності цього права.

Крім того, обґрунтування необхідності забезпечення позову, полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про таке забезпечення, а особа, яка подала відповідну заяву про забезпечення позову, повинна довести також і адекватність обраного засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог, а вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Так, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що у даному випадку СФГ Лаптєва Леонтія Артемовича не подано до суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність відповідного забезпечення позову. Зокрема, до заяви не подано належних доказів на підтвердження того, що відповідачем вчиняються будь-які дії по відношенню до земельних ділянок.

Крім того, судом враховується що відповідно до п.1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається з позовної заяви та заяви про забезпечення позову, позивач просить вжити заходи забезпечення позову, які співвідносяться з вимогами заявленими позивачем у позові. Відповідно вжиття таких заходів до забезпечення позову є фактично вирішенням по суті позовних вимог, що в даному випадку не допускається.

За таких обставин, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд не вбачає передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову за заявою Селянського (фермерського) господарства Лаптєва Леонтія Артемовича №б/н від 26.06.2023 (вх. номер канцелярії 01-48/40/23 від 30.06.2023).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Одночасно господарський суд звертає увагу на те, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про судовий збір" та ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Відмовити у задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства Лаптєва Леонтія Артемовича №б/н від 26.06.2023 (вх. номер канцелярії 01-48/40/23 від 30.06.2023) про забезпечення позову у справі № 902/769/23.

2. Копію ухвали надіслати відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.

Ухвала підписана 03.07.2023

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Академічна, буд. 16, с. Агрономічне, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23227)

Попередній документ
111936775
Наступний документ
111936777
Інформація про рішення:
№ рішення: 111936776
№ справи: 902/769/23
Дата рішення: 03.07.2023
Дата публікації: 05.07.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.07.2023)
Дата надходження: 10.07.2023
Предмет позову: про витребування доказів
Розклад засідань:
10.07.2023 10:00 Господарський суд Вінницької області