29 червня 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження, за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 травня 2023 року, якою відмовлено в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Короткий зміст ухвали.
Ухвалою суду, відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі засуджений вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Зауважує, що в період вибування покарання у ДУ «Вознесенській ВК №72» має лише 2 стягнення, які були погашені та 6 заохочень, офіційно працевлаштований за своєю ініціативою, приймає активну участь в ремонтних роботах та житті відділення ДУ «Вознесенській ВК №72», з боку адміністрації характеризується задовільно. Звертає увагу, що його батьки пенсіонери та інваліди, сестра матір одиначка, які потребують його матеріальної підтримки.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
10 квітня 2023 року, до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від засудженого ОСОБА_5 , який відбуває покарання в Державній установі «Вознесенська виправна колонія (№72)», надійшла письмова заява про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 вказану заяву підтримав та просив її задовольнити. Прокурор та представник установи виконання покарань в судовому засіданні заперечували проти задоволення даного клопотання.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 травня 2023 року, відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відмовляючи в задоволенні клопотання суд зазначив, що наявність 6-ти заохочень та відсутність на час розгляду судом даної заяви у засудженого ОСОБА_5 діючих стягнень самі по собі не можуть бути достатньою підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки не доводять виправлення засудженого та сумлінність його поведінки протягом всього строку відбування покарання.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно - дострокове звільнення може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, єдиною і достатньою підставою умовно - дострокового звільнення ( крім відбуття визначеної в законі частини строку покарання) є досягнення однієї з цілей покарання - виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбуття покарання, а також після фактичного відбуття засудженим не менш двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до ст. 6 КВК України - виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
При вирішенні питання про можливість умовно-дострокового звільнення слід враховувати не тільки поведінку засудженого під час відбування покарання, а і сукупність даних, що характеризують його особу в цілому, а також характер та тяжкість злочинів, вчинених засудженим.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2020 ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.190, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4-х років позбавлення волі; у строк відбуття покарання зараховано період перебування під вартою з 15.05.2020 по 03.06.2020. Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.04.2021 засудженому ОСОБА_5 у строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 06.08.2018 по 28.11.2018 включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання - 03.06.2020, кінець - 23.01.2024.
З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_5 вбачається, що за місцем відбування покарання останній характеризується посередньо. В місцях позбавлення волі перебуває з 15.05.2020. З 02.04.2021 відбуває покарання у Державній установі «Вознесенська виправна колонія (№72)». Фактично відбув дві третини строку призначеного покарання.
Загалом за період відбування покарання має 6 заохочень (за підсумками роботи в 2021-2023 роках), та 8 стягнень, які знято та погашено у встановленому законом порядку (останнє - в жовтні 2022 року).
Працевлаштований прибиральником приміщень згідно цивільно-правового договору від 02.12.2021; за власною ініціативою активно залучається до ремонтних робіт з благоустрою відділення та установи в цілому.
За характером спокійний та врівноважений. У відносинах із засудженими неконфліктний. Дотримується правомірних взаємовідносин з персоналом установи. Підтримує зв'язок із рідними. У скоєних злочинах, зі слів засудженого, розкаюється.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про нестабільність процесу виправлення засудженого протягом всього періоду відбування покарання.
Апеляційний суд також погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та вважає, що наявність 6 заохочень та відсутність станом на даний час у засудженого ОСОБА_5 діючих стягнень самі по собі не можуть бути достатньою підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, оскільки не доводять виправлення засудженого та сумлінність його поведінки протягом всього строку відбування покарання.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, рішенням комісії Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№ 72)» від 17.05.2022 засудженому ОСОБА_5 відмовлено в застосуванні до нього пільги, передбаченої ст.82 КК України, у вигляді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким (обмеження волі), у зв'язку з недоведеністю того, що він твердо став на шлях виправлення. Після цього засуджений ОСОБА_5 мав два стягнення, які на даний час є знятими.
Протягом періоду відбування покарання засуджений ОСОБА_5 заохочувався 6 разів та мав 8 стягнень (накладених в 2020 та 2022 роках). Хоча зазначені стягнення є знятими та погашеними, проте, вони характеризують поведінку засудженого за час відбування покарання, та, з урахуванням положень ст.6 КВК України, не можуть свідчити про готовність останнього до самокерованої правослухняної поведінки.
Доводи засудженого про те, що він довів своє виправлення не підтверджується матеріалами судової справи.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про нестабільність процесу виправлення засудженого протягом всього періоду відбування покарання та неготовність його до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим ухвалив рішення у відповідності з вимогами статті 81 КК України та статей 537, 539 КПК України.
Ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування немає,а відтак і для задоволення апеляційної скарги засудженого.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 9 травня 2023 року, якою відмовлено в задоволені клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді