Справа № 396/682/23
Провадження № 2/396/234/23
16.06.2023 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участю секретаря судового засідання Андріяш І.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо - транспортною пригодою,
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначає, що незаконними діями відповідача, які полягають у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, йому завдано майнову та моральну шкоди. Так, постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2023 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Згідно із цією постановою ОСОБА_2 06 березня 2023 року о 17:35 годині рухаючись в м. Новоукраїнка по вулиці Шмідта , керуючи автомобілем ВМW Х5, не дотримавшись безпечного інтервалу, допустив наїзд на паркан біля будинку АДРЕСА_1 , що спричинило пошкодження паркану. Такими неправомірними діями відповідач заподіяв майнову шкоду, яка полягає у вартості трьох секцій паркану, які замінили - у сумі 750 гривень та моральну шкоду у сумі 5000 гривень, вказуючи що через незаконні дії ОСОБА_2 йому завдано моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях його та членів його родини, виникненні пригніченого стану, та, як наслідку, - нервового відношення до всього.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав позов задоволити. Також прохав стягнути із відповідача судові витрати, понесені позивачем.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, прохав у задоволенні позову відмовити, вказавши що дійсно був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, разом з тим, вважає що розмір майнової шкоди, зазначеної відповідачем є надто завищеним, та зазначає що моральної шкоди взагалі позивачу не заподіював.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 29.03.2023 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_2 06 березня 2023 року о 17:35 годині рухаючись в м. Новоукраїнка по вулиці Шмідта, керуючи автомобілем ВМW Х5, не дотримавшись безпечного інтервалу, допустив наїзд на паркан біля будинку АДРЕСА_1 , що спричинило пошкодження паркану, чим порушив п.13.1 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
Згідно з ч. 6ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Відповідно достатті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до накладної № 209 від 12.03.2023 року, вартість трьох секцій огорожніх становить 750 гривень, з розрахунку 250 гривень 1 секція (а.с.8).
ОСОБА_1 є власником будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу житлового будинку від 26.02.2004 року. (а.с.9)
Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування майнової шкоди підлягає задоволенню, оскільки з вини відповідача позивачу заподіяно майнову шкоду в сумі 750 гривень.
Відповідно достатті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди'судам роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Суд, враховуючи, що внаслідок протиправних дій відповідача, тобто пошкодження належного йому майна, призвели до незначних вимушених змін у життєвих стосунках, зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, глибину фізичних і душевних страждань, а тому вважає, що відшкодування моральної шкоди необхідно визначити у розмірі 1 000 грн. Вказана сума відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимогст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1073 грн.
Керуючись ст.76-80,258-259,263-265,354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 750 гривень заподіяної майнової шкоди, 1000 гривень моральної шкоди та 1073 гривні відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду скледено 26 червня 2023 року.
Суддя: О. С. Цесельська