Справа № 0909/2194/2012
Провадження № 6/346/51/23
28 червня 2023 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Дениса Сергійовича, секретарка судових засідань: Тимошишин І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, подання державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фокіна О.Г. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа,
Державний виконавець Фокін О.Г. звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із поданням, яким просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа.
Аргументи виконавця. У нього в провадженні знаходиться виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа про стягнення в солідарному порядку, у тому числі й з ОСОБА_1 , 85500 гривень заборгованості на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі м. Івано-Франківськ. Але оскільки ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення, його слід тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України.
Оцінка суду щодо фактів.
Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 21 травня 2012 року було ухвалено рішення, яке набрало законної сили 01.06.2012 року, на підставі якого видано виконавчий лист про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі м. Івано-Франківськ в розмірі 85500 гривень (а.с.27-28,179).
На підставі виконавчого листа, який був виданий 11.06.2012 року, виконавче провадження відкривалось декілька разів, але припинялось неодноразово. Зокрема, 19.06.2012 воно було відкрито, але 11 березня 2015 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві; 29 жовтня 2015 року, 10 лютого 2016 року, 29 листопада 2016 року виконавче провадження було закінчено, 30 червня 2017 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві (а.с.39,82; 85; 97; 105,115,130).
14 лютого 2019 року, виконавче провадження знову було відкрито, але 14 вересня 2022 року воно знову було закінчено (а.с.163).
Разом з цим, 17 листопада 2022 року державний виконавець Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Фокін О.Г., постановою, відкрив виконавче провадження № 70361909, із зобов'язанням боржника подати декларацію про доходи та майно, а також оформив на ім'я ОСОБА_1 виклик державного виконавця, із зобов'язанням з'явитись до виконавця 04 липня 2023 року, на 10 годину 30 хвилин і надати відомості про майновий стан (а.с.173,180).
Також вказаним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти боржника та на все майно, що належить боржнику (а.с. 174,175,176).
Проте, надані суду матеріали не містять будь-яких доказів того, що вказані документи були отримані ОСОБА_1 (а.с.165-181).
Проте 28 червня 2023 року, виконавець Фокін О.Г. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що останній декларацію не подав і будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснив. А отже ухиляється від його виконання (а.с.167-168).
Оцінка суду по суті подання.
Відповідно до положень частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який було ратифіковано Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб, і які передбачені законом.
Отже, право на свободу пересування не є абсолютним та у випадках, які передбачені законом і з метою захисту прав інших осіб, таке право може бути обмежене.
В Україні, законом який визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України є Закон України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 21 січня 1994 року №3857-XII, статтею 6 якого, виходячи з пункту 5 частини 1 вказаної статті, є ухилення громадянина України від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань за таким рішенням.
Право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника громадянина України у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, саме за наявності такої підстави, встановлено пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року №1404-XVІІІ. Разом з цим суд враховує, що цивільне судочинство діє на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Зважаючи на це, саме державний виконавець, який звертається із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України повинен довести: факт не виконання боржником зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням; факт ухилення боржника від виконання такого зобов'язання; факт того, що обмеження права на свободу пересування боржника необхідно для захисту прав інших осіб.
Однак суд зазначає, що виконавець не надав суду переконливих доказів на підтвердження того, що боржник саме ухиляється від виконання грошового зобов'язання, покладеного на нього рішенням суду.
Суд констатує, що виконавець не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 після чергового відкриття виконавчого провадження, хоча би отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2022 року, якою його було зобов'язано до вчинення певних дій, аби суд зміг пересвідчитись в його обізнаності про знову відкрите виконавче провадження (а.с.166-180). Разом з цим, суду не надано будь-яких доказів того, що з часу відкриття виконавчого провадження (17.11.2022) боржник свідомо перешкоджає виконавцю будь-яким чином, у примусовому виконанні судового рішення, або ж ухиляється від виконання обов'язку, покладеного на нього рішенням суду.
А самі по собі факти того, що у ОСОБА_1 наявний борг за рішенням суду (який до речі, має солідарний характер) чи відсутність майна для його погашення, при недоведенні вказаного вище, вочевидь, не може свідчити про його ухилення від виконання грошового зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що є єдиною підставою для тимчасового обмеження права ОСОБА_1 , який є боржником, на виїзд з України. При цьому суд відзначає, що виконавець не надав суду будь-яких доказів того, що він встановив зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 на даний момент і направив йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження, з рекомендованим повідомленням, як це передбачено ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження".
Тож зважаючи на викладене, у задоволенні подання виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, слід відмовити.
Таким чином, керуючись статтями 1-26,34,76-89,258-261,351-354,441 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні подання державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Фокіна О.Г. про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 03 липня 2023 року.
Суддя Коваленко Д. С.