Справа № 464/138/23
пр.№ 2/464/517/23
30 червня 2023 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
у складі судді Шашуріної Г.О.
секретаря судового засідання Гелеш Т.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу № 464/138/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 15 листопада 2007 року, актовий запис № 4195.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 17 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року визнано обов'язковою явку позивача.
Ухвалою суду від 26 червня 2023 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
У судовому засіданні позивач позов підтримала та просить задоволити. Примирення та збереження шлюбу вважає за неможливе.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлялася про дату, час та місце проведення такого. Відзив на позовну заяву не подала.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст.223 ЦПК України. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4 ст.223 ЦПК України).
За умовами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням наявності всіх наведених вище умов суд вважав за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Сторони зареєстрували шлюб 15 листопада 2007 року в міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 4195, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 15 листопада 2007 року. У даному шлюбі мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У ч.3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст.112 СК України).
Наведені норми закону дають підставу для висновку, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності згоди чоловіка чи жінки на такий союз не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Позивач покликається на припинення шлюбних відносин з відповідачем, оскільки подальше спільне життя суперечить її інтересам, примирення та збереження шлюбу вважає за неможливе.
Отже наведені обставини свідчать, що вільної згоди на союз між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, суперечать інтересам позивача, а шлюб існує формально, відтак суд вважає за необхідне шлюб розірвати. Суд акцентує увагу, що відповідач не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.
За вимогами ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачу за її бажанням слід відновити дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
У порядку ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 992,40 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 15 листопада 2007 року в міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 4195.
Відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені при подачі позову до суду судові витрати в розмірі 992,40 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2
Повне рішення суду буде складено 03 липня 2023 року.
Суддя Г.О.Шашуріна