"30" червня 2023 р.
Справа № 336/6124/23
Провадження 2/336/2618/2023
про залишення заяви без руху
30 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з моменту подання позову і до повноліття дитини.
Згідно з вимогами ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень п.п.8-10 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
Проте, подана ОСОБА_1 позовна заява не містить зазначені вимоги.
Крім того, відповідно до ч.2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Додані до заяви позивачкою копії документів не засвідчені належним чином, а тому не є копіями документів в розумінні ЦПК України.
У заяві зазначено, що спільна з відповідачем дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні.
Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За загальним правилом, передбаченим частиною першою ст. 27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Так, згідно позову місцем реєстрації відповідача ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Вільнянського району Запорізької області, а відтак територіальної юрисдикції Вільнянського районного суду Запорізької області.
З огляду на вказане, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина не відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно з позовною заявою, зареєстрованим місцем проживання позивачки є АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З огляду на вищевказане, однією з ключових умов, при яких батько (мати), яка має намір стягнути аліменти на утримання дитини з іншого з батьків, повинен мати зареєстроване місце проживання/перебування з дитиною за однією адресою.
Належним доказом зареєстрованого місця проживання фізичної особи є довідка відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до долученої до позову копії Довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1369798-2023 від 04.05.2023, місце реєстрації ОСОБА_3 - відсутнє.
У позові ОСОБА_1 зазначає, що фактичним місцем проживання її разом з сином є адреса її реєстрації: АДРЕСА_1 , що відноситься до території Шевченківського району м. Запоріжжя, а відтак територіальної підсудності Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Проте, в обґрунтування вказаного позивачкою не надано жодного доказу.
Позивачкою до позову не надано довідку про зареєстроване у встановленому законодавством порядку місце проживання (перебування) сина ОСОБА_3 разом з нею, як і не надано довідку про будь-яке інше місце реєстрації сина.
Вказані докази мають значення, крім іншого, також для визначення підсудності справи, відповідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Таким чином, позивачці необхідно надати суду документ, який підтверджує зареєстроване у встановленому законодавством порядку місце проживання (перебування) її та сина за однією адресою (або докази неможливості надати такі документи, чи клопотання про їх витребування).
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.185 цього Кодексу якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 185, 258 - 261 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - залишити без руху.
Надати позивачці строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачці, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною і повертається позивачці.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.С. Звєздова