30 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4091/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати дії відповідача щодо відмови у врахуванні до періодів роботи з 03.05.1983 по 02.05.1986, з 03.05.1986 по 02.05.1989 та з 03.05.1989 по 02.05.1990 районного коефіцієнту 70% до заробітної плати що діяв з 1975 року в м. Нерюнгрі та прилеглих селищах Республіки Саха (Якутія) неправомірними,
- зобов'язати відповідача врахувати до періодів роботи з 03.05.1983 по 02.05.1986, з 03.05.1986 по 02.05.1989 та з 03.05.1989 по 02.05.1990 районного коефіцієнту 70% до заробітної плати що діяв з 1975 року в м. Нерюнгрі та прилеглих селищах Республіки Саха (Якутія).
В обґрунтування позову зазначено, що з 26.08.2022 позивач отримує пенсію через ГУ ПФУ в Полтавській області. В період з 29.04.1983 по 03.05.1990 працював в районах Крайньої Півночі Нерюнгренське монтажне управління тресту “Северовостокхиммонтаж”, що підтверджено трудовою книжкою НОМЕР_1 виданою на ОСОБА_1 дата заповнена 14 вересня 1977 року. Зазначено, що маючи достатній трудовий стаж та вік який дає позивачу право на пенсію позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області для оформлення матеріалів для призначення пенсії. ГУ ПФУ в Полтавській області при оформленні матеріалів на пенсію не було враховано періоди роботи з 29.04.1983 року по 03.05.1990 року в районах Крайньої Півночі Нерюнгренське монтажне управління тресту “Северовостокхиммонтаж”, період роботи в районах Крайньої Півночі підтверджено трудовою книжкою НОМЕР_1 та Архівною довідкою від 11 червня 2021 року №К-668 де зазначено, що відомості щодо нарахування заробітної плати працівникам Нерюнгринського МУ тресту “Сєверовостокхіммонтаж” не значаться, на державне зберігання не надходили. В особистій картці (форма Т-2) позивача у розділі “Призначення та переміщення” зазначено записи: “ 24.09.85 присвоєно суміжні професії газорізача та електроприхватника 280 від 22.10.85” (так у документі, наказ не значиться, на державне зберігання не надходив); “ 14.02.86 присвоєно суміжну професію стропальника 361-86” (так у документі, наказ не значиться, на державне зберігання не надходив). Відомості про відволікання від основної діяльності ОСОБА_1 (Надання навчальних відпусток, відпусток без збереження заробітної плати, напрямах на курси підвищення кваліфікації, на виконання держ. обов'язків, про прогули, відгули, донорські дні, періоди тимчасової непрацездатності, за які не проведена оплата) не значаться. Крім того, позивач зазначив, що із ОСОБА_1 було укладено трудовий договір строком на 3 роки з 3 травня 1983 року до 2 травня 1986 року; переукладено терміновий трудовий договір на три роки з 3 травня 1986 року до 2 травня 1989 року (пр. № 76-к від 11.05.1986): продовжено терміновий трудовий договір строком на один рік з 3 травня 1989 року та 2 травня 1990 року (пр. № 61-к від 27.04.1989). Позивач стверджує, що організація розташована на території м. Нерюнгрі та прилеглих селищ Якутської АРСР, які належать до районів Крайньої Півночі з наданням відповідних пільг відповідно до чинного законодавства. Перелік районів Крайньої Півночі та місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затверджено Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1029, у редакції Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.1983 № 12. (СП СРСР 1967 №29, 1983 №5). З 1975 року в м. Нерюнгрі та прилеглих селищах Республіки Саха (Якутія) до заробітної плати нараховувався районний коефіцієнт 70% на підставі Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.04.1975 № 352 та Роз'яснення Держкомітету РМ СРСР з питань праці та 29.06.1976 № 10/14. затвердженого Постановою Держкомітету та ВЦРПС від 29.06.1976 № 179/14. Відомості про освіту та реорганізацію Першого Якутського монтажного управління тресту “Сибтехмонтаж” не значаться. Нерюнгринське монтажне управління тресту “Сібхіммонтаж” (НМУ тресту “Сібхіммонтаж”) утворено на підставі наказу тресту “Сібхіммонтаж” від 25 травня 1976 року № 104, яке реорганізовано в Нерюнгринське монтажне-управління Північносхідхіммонтаж” (Якутськ) на підставі наказу від 19 травня 1979 № 104 НМУ тресту “Сєверовостокхіммонтаж” відповідно до наказу від 19 квітня 1990 року № 45 ПСМО “Востоктехмонтаж” (м. Якутськ) перейменовано в Нерюнгринське монтажне управління спеціалізоване ПСУЮ “Востоктехмонтаж”, яке з 25 серпня 1993 року на Державне дочірнє Нерюнгринське підприємство АПСМО “Востоктехмонтаж” (ДДНП АПСМО “Востоктехмонтаж”). ГДНП АПСМО “Востоктехмонтаж” на підставі внесення зміни до статуту АТВТ “Востоктехмонтаж” (м. Якутськ) від 24 травня 1995 року перейменовано в Дочірнє Нерюнгринське господарське товариство АТВТ “Востоктехмонтаж” (ДНХВ АТВТ “Востоктехмонтаж” дочірнє Нерюнгринське господарське товариство ВАТ “Востоктехмонтаж” виходячи з наказу ВАТ “Востоктехмонтаж” від 21 грудня 2000 року № 76. Позивач зазначив, що згідно звернення рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області було враховано періоди роботи з 03 травня 1983 року по 02 травня 1986 року, з 03 травня 1986 року по 02 травня 1989 року, та з 03 травня 1989 року по 2 травня 1990 року. Водночас при зарахуванні до трудового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі не було враховано районний коефіцієнт як указано в архівній довідці, що з 1975 року в м. Нерюнгрі та прилеглих селищах Республіки Саха (Якутія) до заробітної плати нараховувався районний коефіцієнт 70% на підставі Постанови ІДК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 29.04.1975 № 352 та Роз'яснення Держкомітету РМ СРСР з питань праці та 29.06.1976 № 10/14, затвердженого Постановою Держкомітету та ВЦРПС від 29.06.1976 №179/14.
Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4091/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.04.2023 та 21.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що ознайомившись із заявленими вимогами, управління вважає їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. На даний час пенсійне забезпечення громадян реалізується за Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Діючий на сьогодні механізм нарахування пенсій за вищевказаним Законом передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отримуваного заробітку, з якого сплачувались страхові внески. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як одержувач пенсії за віком згідно Закону з 27.08.2022. При обчисленні розміру пенсійної виплати до уваги взято страховий стаж тривалість якого склала 29 років 4 місяці 26 днів (зараховано по 17.09.2021), в тому числі період роботи з 03.05.1983 по 02.05.1990 обчислено в кратному розмірі. Коефіцієнт страхового стажу - 0,29333. Заробітна плата врахована за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 30.09.2021, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,85060. Відповідно до положень статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Обчислення розміру пенсії із заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки проводиться за період роботи до 1 січня 1992 р., оскільки Законом СРСР “Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР”, який до 1992 року регулював пенсійне забезпечення громадян, було передбачено, що при призначенні пенсії враховується фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта. Матеріали електронної пенсійної справи позивача не містять довідок за будь-які календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року. Відтак, заробітна плата для визначення розміру пенсії врахована за даними системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 17.09.2021. Також зазначено, що у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, листування з Російською Федерацією не здійснюється. Крім того, позивача під час зверненням за призначенням пенсії було проінформовано про недостатність документів, а саме довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року про що свідчить особистий підпис позивача в розписці- повідомленні 28.11.2022.
20.04.2023 судом отримано відповідь на відзив в якій позивач просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки 29.04.1983 по 03.05.1990 позивач працював в районах крайньої Півночі Нерюнгренське монтажне управління тресту “Северовостокхиммонтаж”. Позивач стверджує, що з 1975 року в м. Неріюнгрі та прилеглих селищах Республіки Саха (Якутія) до заробітної плати нараховувався районний коефіцієнт 70%.
Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2022 позивач звернувся до Лубенського об'єднаного УПФУ із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком.
Відповідач не заперечує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як одержувач пенсії за віком згідно Закону з 27.08.2022. При обчисленні розміру пенсійної виплати до уваги взято страховий стаж тривалість якого склала 29 років 4 місяці 26 днів (зараховано по 17.09.2021), в тому числі період роботи з 03.05.1983 по 02.05.1990 обчислено в кратному розмірі. Коефіцієнт страхового стажу - 0,29333. Заробітна плата врахована за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 30.09.2021, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,85060.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 26.01.2023 №1130-860/СЧ-02/8-1600/23 позивача повідомлено про розгляд його звернення від 19.01.2023.
Крім того, у листі зазначено, що відповідно до положень статті 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Обчислення розміру пенсії із заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки проводиться за період роботи до 1 січня 1992 р., оскільки Законом СРСР “Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР”, який до 1992 року регулював пенсійне забезпечення громадян, було передбачено, що при призначенні пенсії враховується фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта. Матеріали електронної пенсійної справи позивача не містять довідок за будь-які 6 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року. Відтак, заробітна плата для визначення розміру пенсії врахована за даними системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 17.09.2021. Також зазначено, що у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану листування з Російською Федерацією не здійснюється.
Позивач не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у врахуванні до періодів роботи з 03.05.1983 по 02.05.1986, з 03.05.1986 по 02.05.1989 та з 03.05.1989 по 02.05.1990 районного коефіцієнту 70% до заробітної плати що діяв з 1975 року в м. Нерюнгрі та прилеглих селищах Республіки Саха (Якутія), звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 ст. 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1058-IV визначено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Міжнародним документом у галузі пенсійного забезпечення громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав є Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною та Російською Федерацією, набула чинності 13.03.1992.
Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
В силу положень ст. 6 Угоди, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до ст. 11 Угоди, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Статтею 4 Угоди про співробітництво в області трудової міграції й соціального захисту трудящих- мігрантів, ратифікована Законом України від 11.07.1995 №290/ 95-ВР визначено, що кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про утвір, що відповідають документи про присвоєння звання, розряду, кваліфікації й інші необхідні для здійснення трудової діяльності документи й завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку їх переклад на державну мову Сторони працевлаштування або російська мова. Виробничий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за фахом, взаємно визнається Сторонами. При остаточному виїзді трудящого-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавцем (наймачем) видається йому довідка або інший документ, що містить відомості про тривалість роботи й заробітній платі щомісячно.
Так, згідно зі ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Частиною 3 ст. 2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці" до структури оплати праці віднесені "інші заохочувальні та компенсаційні виплати". До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Положеннями частини першої статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не було подано до пенсійного органу довідок про заробітну плату за періоди роботи з 03.05.1983 по 02.05.1986, з 03.05.1986 по 02.05.1989 та з 03.05.1989 по 02.05.1990.
З огляду на не надання до пенсійного органу доказів про фактичну заробітна плата плату позивача, обчислену із застосуванням районного коефіцієнта за період з 03.05.1983 по 02.05.1986, з 03.05.1986 по 02.05.1989 та з 03.05.1989 по 02.05.1990, суд не вбачає підстав для задоволення даного позову.
Отже, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Судовий збір у відповідності до ст. 139 КАС України не стягується.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова