Справа № 420/18088/22
29 червня 2023 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про вжиття заходів забезпечення позову за позовом убейської сільської ради Болградського району Одеської області (вул. Успенська, 16-А, с.Кубей, Болградський район, Одеська область, 68720, код ЄДРПОУ 04378209) до Державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Поштова, 28, м.Болград, Одеська область, 68702, код ЄДРПОУ 34560040), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області до Державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Від представника Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення до набрання законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/18088/22 дії постанови про відкриття виконавчого провадження АСВП №70458973 від 02.12.2022 року шляхом заборони вчинення органами Державної виконавчої служби України, у тому числі, БОЛГРАДСЬКОМУ ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У БОЛГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ MIHICTEPCTBA ЮСТИЦІЇ (М.ОДЕСА) (код ЄДРПОУ 34560040) виконавчих дій, направлених на примусове виконання вимог рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 року у справі № 420/9107/21.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у разі задоволення позовних вимог Кубейської сільської ради відновити права за захистом яких позивач звернувся до суд буде вкрай ускладнено, а також упродовж судового розгляду даної справи позивачеві може бути завдано значного розміру збитків, відшкодування яких у подальшому стане проблематичним для місцевого бюджету. До того ж, позивачеві доведеться докласти значних зусиль і витрат для відновлення своїх порушених прав.
Розглянувши вказану заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суддя зазначає наступне: відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Необхідно зазначити, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року в справі № 826/7496/18 та від 03 листопада 2022 року у справі № 640/4468/22, від 30 листопада 2022 року по справі № 640/18741/20
Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд клопотань про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Положення ст. 150 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 16.01.2023 року по справі №640/19975/21
Суд зазначає, що заявником не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували, що без вжиття судом заходів забезпечення позову виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав або інтересів позивача в майбутньому може бути істотно ускладнено чи унеможливлено, тобто заявником не було не лише доведено, а й належним чином обґрунтовано наявності підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, на який він посилався у своїй заяві.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що у цій справі ознаки протиправності оскаржуваного рішення відповідача не були очевидними, а фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
Сам собою факт прийняття відповідачем рішення, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає доводи заявника необґрунтованими, оскільки забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, разом з тим позивачем не наведено обставин та достатніх аргументів, які б підтверджували існування вказаних вище підстав для забезпечення позову.
Тобто, фактично до заяви про забезпечення позову не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що:
1) невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, такими діями/бездіяльністю.
В свою чергу, суд вказує на те, що у разі встановлення наявності існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі суд може застосувати заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, виходячи з принципу співмірного вжиття заходів забезпечення позову та з огляду на приписи статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 154, 169, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяву представника Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про вжиття заходів забезпечення позову за позовом убейської сільської ради Болградського району Одеської області (вул. Успенська, 16-А, с.Кубей, Болградський район, Одеська область, 68720, код ЄДРПОУ 04378209) до Державної виконавчої служби в Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул.Поштова, 28, м.Болград, Одеська область, 68702, код ЄДРПОУ 34560040), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної з моменту її підпитання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.К.Василяка