про залишення позовної заяви без руху
29 червня 2023 року Київ № 640/2551/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до ОАСК з вимогами до ДМС України про визнання протиправним та скасування рішення Державної міграційної служби України від 27.11.2020 № 438-20 та зобов'язання ДМС України повторно розглянути заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту відповідно до вимог чинного законодавства.
15.12.2022 набрав чинності Закон України № 2825-IХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами абз. 2 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду, - абз. 3 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX.
У зв'язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/2551/21 передано до КОАС. За результатами автоматизованого розподілу справи №640/2551/21, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.
Згідно з частиною другою статті 35 КАСУ, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали адміністративної справи на предмет дотримання вимог ст.171, 160,161 КАСУ, суд дійшов висновку про її невідповідність положенням процесуального законодавства, у зв'язку з чим, позов підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: доказів перебування/проживання за адресою, зазначеною у позовній заяві; підстави перебування позивача на території України; дата та місце перетинання державного кордону України з документальним підтвердженням факту такого перетину; надання документу з відміткою прикордонної служби України про перетинання державного кордону України; викладення обставин, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги з посиланням на докази, якими ці обставини підтверджені; докази перебування/проживання за адресою, зазначеною у позовній заяві; обґрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника з розкриттям змісту порушених прав; конкретизації дій, рішення чи бездіяльності відповідача, внаслідок чого позивач має обґрунтовані підстави вважати порушеними свої права та/або законні інтереси; місця знаходження оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви; копію рішення Дердавної міграційної служби України від 27.11.2020 №438-20, яка належним чином засвідчена; оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру на суму 1 816, 00 грн; надання копій документів про припинення громадянства РФ; надання копій документів, які посвідчують особу заявника; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду; особистого підтвердження позивача, що ним не поданого іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання доданих до позовної заяви в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно ч. 5 ст. 94 КАСУ, п. 5. 26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020); заяви про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням причин пропуску, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд також урахував наступне:
відповідно до ст. 161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом вважає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 14 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", яка передбачає, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Разом з цим, ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" передбачає порядок оскарження рішень щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту.
Зокрема, згідно ч. 1 ст.12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
За приписами ч.2 ст.12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
Таким чином, із системного тлумачення норм п.14 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" та ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" вбачається, що пільга, передбачена п. 14 ч. 1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", поширюється на позивачів у справах щодо оскарження: рішень про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; рішень про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; рішень щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту; рішення про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Разом з цим, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 27.11.2020 № 438-20 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Отже, даний спір не відноситься до категорії справ, на яких поширюється пільга п.14 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", а отже ОСОБА_1 повинен оплатити судовий збір на загальних підставах.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір"(далі - ЗУ №3674-VI).
На підставі абз.1 ч.1 ст.3 ЗУ №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. За подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 1 січня 2021 року, становить 2102,00 гривень.
Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У прохальній частині позовної заяви заявлено дві вимоги немайнового характеру, відтак, позивачу необхідно оплатити судовий збір у розмірі 1861,00 грн. та надати оригінал квитанції про його сплату.
Крім того, згідно з частинами 1-3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом, яким установлені спеціальні строки звернення до суду у справах цієї категорії, є Закон України від 8 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі - Закон № 3671-VI).
За приписами частини першої статті 12 Закону № 3671-VI рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 3671-VI рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
Таким чином, строк звернення до суду щодо оскарження рішень про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту становить п'ять робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову.
Як зазначає сам позивач, оскаржуване ним рішення він отримав 18.12.2020, в той час як з даним позовом ОСОБА_1 звернувся 03.02.2021. У заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач вказує, що звертався до суду, однак 03.02.2021 дізнався, що позовну заяву було повернуто 25.01.2021, оскільки було встановлено, що позовну заяву не підписано позивачем, однак на підтвердження названих доводів не надано належних та допустимих доказів.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку, - ч.1 ст.123 КАС України.
Отже, позивачу необхідно надати суду доказово підтверджену заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду для вирішення питання можливості відкриття провадження за поданою позовною заявою.
Частиною 1 ст. 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ. З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху. Керуючись ст.ст. 122, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.