про залишення позовної заяви без руху
29 червня 2023 року Київ № 320/20798/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 встановленого розміру пенсії з 90% до 7% від сум грошового забезпечення, обмеження її максимальним розміром при проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.11.2020 №ВСЗ/5941 та зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві з 01.04.2019 встановити, провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію виходячи з розрахунку - 90% від відповідних сум грошового забезпечення визначених у довідці Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.11.2020 №ВСЗ/5941 без обмежень максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Суддя, дослідивши позовну заяву в межах ч. 1 ст. 171 КАСУ, на предмет дотримання ст.ст.160, 161 КАСУ, приходить до висновку про необхідність залишення її без руху з наданням заявникові десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із посиланням у ньому: на повідомлення Мінсоцполітики про наявність рішення КМУ щодо необхідності перерахунку щомісячної доплати до пенсій; повідомлення МВС України територіальним органам ПФУ про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку; надання витягу з Реєстру застрахованих осіб позивача; зазначення кінцевої дати спірного періоду перерахунку та виплати пенсії; зазначення загального розміру пенсійних виплат, одержаних позивачем за спірний період та підтвердження отримання суми виплат (довідка про рух коштів банківської картки позивача, копія платіжної відомості; довідка з відділення поштового зв'язку) тощо; надання копії рішення ОАСК від 28.08.2019 по справі №640/1077/19, яке набрало законної сили та належним чином посвідчене; місця знаходження оригіналів документів, копії яких долучені до позовної заяви; подання всіх документів, доданих до позовної заяви в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно ч. 5 ст. 94 КАСУ, п. 5. 26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020); подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; подання оригіналу квитанції про сплату судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 2147,20 грн. або надати або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху, суд також зважив на таке:
відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як вбачається із змісту позову, позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 24.11.2020 року, в той час як до суду звернувся із позовною заявою 16.06.2023, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду за відсутності заяви про його поновлення.
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, однак до позовної заяви не додано оригіналу квитанції про сплату судового збору.
При цьому суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі є самостійними, та підлягають оплаті судовим збором в загальному порядку.
Так, за визначенням юридичних термінів та понять похідна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (КАСУ, редакція 15.12.2017).
Вимога про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві та зобов'язання вчинити дії, є різними за своїм змістовним наповненням та наслідками задоволення.
Задоволення вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90% на підставі довідки КМТЦК та СП не є безумовною підставою для задоволення вимоги про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 90% від відповідних сум грошового забезпечення на підставі вищевказаної довідки. Так само, як не виключено право суду задовольнити вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з розрахунку 90% від відповідних сум грошового забезпечення на підставі вищевказаної довідки за відсутності вимоги про визнання дій відповідача протиправними, якщо для цього будуть відсутні правові підстави.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2147,20 грн (1073, 60 х2=2147, 20).
Частиною 1 ст. 161 КАСУ визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Поміж іншого, відповідно до ч.4, 5 ст. 94 КАСУ копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5. 26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 № 144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Разом з тим, заявником недотримані вимоги ст. 94, 161 КАС України, оскільки в якості «доказів» заявником додано пакет документів, який не містить належних відміток про засвідчення копій, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020.
Як зазначено в правових висновках Верховного Суду у справі № 904/8549/17 від 11.07.2018 р. "неналежно засвідчений документ не може бути використаний судом у якості допустимого доказу". Така позиція була підтримана і у подальшому, зокрема у справі №160/7887/18 від 08.05.2019.
Частиною 1 ст. 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху. Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.