28 червня 2023 року Справа № 280/7154/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача: Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України
про визнання протиправною бездіяльність та стягнення додаткової винагороди,-
23 грудня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення додаткової винагороди, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 31 жовтня 2022 року;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 31 жовтня 2022 року у сумі 241 676,78 грн;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, відповідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплат" компенсацію, розраховану на грудень 2022 року, за своєчасно невиплачену додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у лютому жовтні місяці 2022 року у сумі 43 678,08 грн із утриманням податків та обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" відповідач повинен нараховувати та виплачувати додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн щомісячно на період воєнного стану. Позивач вважає, що відсутність фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у неї права на отримання додаткової винагороди, а тому не може бути підставою для не нарахування та невиплати такої. Вважає бездіяльність відповідача щодо неприйняття наказу про призначення йому з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" є протиправною та такою, що порушує її права. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно № 280/7154/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Сацькому Р.В.
27 грудня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7154/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
11 січня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву за вх. № 1722, в якому відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 20 пункту 19 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04 квітня 2019 року № 1051/0/15-19 (із змінами) Голова Служби судової охорони приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Служба. Вказує, що у відповідному кошторисі територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 після її прийняття Головою служби судової охорони не затверджувались. Стверджує, що зазначені обставини, встановили неможливість видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони. Вказує, що обґрунтованість дій територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області відповідає вимогам статті 23 Бюджетного кодексу України. Вважає вимогу про визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо невинесення наказу по нарахування та виплату додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168 такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки винесення наказу є неможливим в межах наданих повноважень у відповідності (без порушення) до норм законодавства. З огляду на таке, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
13 січня 2023 року ухвалою за клопотанням відповідача залучено у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Службу судової охорони, Державну судову адміністрацію України.
13 січня 2023 року ухвалою, клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі - відмовлено.
19 січня 2023 року до суду надійшли пояснення третьої особи - Служби судової охорони за вх. № 3231 в якому представник третьої особи, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав. Згідно пункту 10 Порядку № 384 грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно у межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби судової охорони або територіального управління Служби судової охоронина грошове забезпечення. Зазначає, що для видачі наказу про виплату співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби судової охорони або територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату. Представник Служби судової охорони наголошує на тому, що зобов'язання, взяті учасником процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів; витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. З огляду на вищевикладене, вважає позов не обґрунтованим та безпідставним.
24 лютого 2023 року за вх. № 8116 від позивача до суду надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, та долучення копій документів.
За клопотанням позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області додаткову винагороду за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року у сумі 300776,78 грн;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, відповідно Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплат" компенсацію, розраховану на грудень 2022 року, за своєчасно невиплачену додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у лютому жовтні місяці 2022 року у сумі 43 678,08 грн із утриманням податків та обов'язкових платежів.
23 травня 2023 року за вх. № 21558 відпредставника Державної судової адміністрації України надійшли письмові пояснення на позовну заяву, із зазначенням, що Державна судова адміністрація України,ждними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не здійснювала заходів, спрямованих на порушення прав та законних інтересів позивача. Просить суд, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу № 121 о/с від 25.08.2020 обіймає посаду начальника відділу оперативно - чергової служби Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області.
На звернення позивача із заявою про видачу наказу та виплату додаткової винагороди на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 23 листопада 2022 року, відповідач надав відповідь листом № 39.06-193 від 21 грудня 2022 року, в якому йдеться про таке. Накази територіальним управлінням Служби судової охорони у Запорізькій області про виплату співробітникам додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, не видавались і не могли бути видані.
23 лютого 2023 року листом № 39.06-85 відповідач повторно продублював відповідь на повторний запит позивача, змінивши лише період щодо виплати додаткової винагороди.
Не погоджуючись із бездіяльністю щодо виплати додаткової винагороди та з вимогами вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 289 від 03 квітня 2019 року, затверджено схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.
Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; а порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Відповідно до пункту 3 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 384 від 26 серпня 2020 року, грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.
Згідно з пунктом 4 вказаного Порядку, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги (пунктів 5 - 7 зазначеного Порядку).
Пунктами 9 - 10 Порядку передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.
Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те співробітники служби Судової охорони за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення у межах затверджених фондів оплати праці, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22 березня 2022 року до згаданої постанови № 168 від 28 лютого 2022 року були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами, "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно -територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 350 від 22 березня 2022 року передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24 лютого 2022 року у співробітників Служби судової охорони, які проходять службу у підрозділах, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно. А у тих співробітників, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01 липня 2022 року до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункті 1 слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)".
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 01 липня 2022 року, установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.
Тобто, з 01 червня 2022 року право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн залишилось лише у тих співробітників Служби судової охорони, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). При цьому, право співробітників Служби судової охорони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, залишилось незмінним.
Тому суд встановив, що позивач у період з 24 лютого 2022 року по теперішній час проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Запорізькій області, тобто у межах Запорізької області.
Згідно наказу № 121 о/с від 25.08.2020 позивач обіймає посаду начальника відділу оперативно - чергової служби Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області. Проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Запорізькій області, тобто на території м. Запоріжжя, Запорізької області.
Крім цього, судом встановлено, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06 березня 2022 року, Запорізька область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно -територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".
За таких обставин, суд робить висновок, що у період з 24 лютого 2022 року по 22 грудня 2022 року, позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Запорізька область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції встановлений перелік тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, у редакціях наказів № 105 від 01.06.2022, № 113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, № 134 від 24.06.2022, № 138 від 29.06.2022, № 143 від 01.07.2022, № 147 від 08.07.2022, № 152 від 14.07.2022, № 159 від 19.07.2022, № 169 від 27.07.2022, № 188 від 17.08.2022, № 193 від 26.08.2022, № 206 від 13.09.2022, № 217 від 26.09.2022, № 233 від 17.10.2022, № 248 від 28.10.2022, № 273 від 17.11.2022, № 280 від 30.11.2022, № 297 від 15.12.2022.
Запорізька міська територіальна громада (м. Запоріжжя) станом до дня звернення позивача до суду (23.12.2022) була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
При цьому, наказом "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Запорізьку міську територіальну громаду (м. Запоріжжя) було виключено зі вказного вище переліку.
З огляду на таке, з 23 грудня 2022 року позивач втратив таке право.
У зв'язку з цим, на виконання абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області, в особі начальника управління, зобов'язане було нарахувати та виплатити позивачу згадану додаткову винагороду у період з 24 лютого 2022 року по 22 грудня 2022 року (включно).
Суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ).
Так, ЄСПЛ у рішенні по справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року, яка стосувалася відповідальності держави за порушення статті 1 Першого протоколу за невиплату заявнику передбачених законом надбавок до заробітної плати при відсутності відповідного бюджетного фінансування, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення у справі "Бурдов проти Росії" № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002- Ш) (пункти 23, 26).
Аналогічна справа "Сук проти України", рішення від 10 березня 2011 року, заява № 10972/05.
У рішенні ЄСПЛ по справі "Будченко проти України" від 24 квітня 2014 року, вказано, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-1) (пункт 40).
На підставі наведеного, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на відсутність у затвердженому на 2022 рік кошторисі відповідних бюджетних призначень, як підставу для не винесення наказу про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що не прийняття відповідачем наказу про нарахування позивачу щомісячної додаткової винагороди та невиплата цієї винагороди у період з 24 лютого 2022 року по 22 грудня 2022 року (включно), не відповідають критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття наказу про виплату щомісячної додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, як безпосереднього роботодавця позивача, прийняти такий наказ та здійснити нарахування і виплату на користь позивача суми вказаної додаткової винагороди у період з 24 лютого 2022 року по 22 грудня 2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну додаткову винагороду, то визначення судовим рішенням конкретної суми щомісячної додаткової винагороди за вказаний період в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області. Такий розрахунок має бути здійснено вже на виконання рішення суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в позовній заяві просить нарахувати йому компенсацію на ще не виплачені суми додаткової винагороди, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
З огляду на таке, позовна вимога щодо виплати компенсації за своєчасно невиплачену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у лютому - жовтні місяці 2022 року у сумі 43 678,08 грн із утриманням податків та обов'язкових платежів є передчасною, адже відповідно до статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, то враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при нарахуванні та виплаті додаткової винагороди буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі № 404/6317/16-а, від 18.09.2018 по справі № 522/535/17, від 25.10.2018 по справі № 420/1410/17.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від № 755/10947/17.
Отже, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплати компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача: Служба судової охорони, Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення додаткової винагороди - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28 лютого 2022 року.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 від 28 лютого 2022 року, у розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 22 грудня 2022 року (включно).
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 28 червня 2023 року.
Суддя Р.В. Сацький