Рішення від 29.06.2023 по справі 280/3219/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

29 червня 2023 року Справа № 280/3219/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;

2) зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки у розмірі 12 236, 71 грн, починаючи з 09.02.2023 із урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 06.05.2008 перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв'язку з досягненням віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який дає право на виплату пенсії за віком, 09.02.2023р. позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії. Відповідачем переведено позивача з одного виду пенсії на інший, застосовуючи при цьому показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не за 2020-2022 роки, як передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 24.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

01.06.2023 представником відповідача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву , в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність. Зокрема зазначає, що 06.05.2008 позивачу призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», обрахованої за вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При переведенні позивача на пенсію за віком на підставі її відповідної заяви відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,64337498 - 6186,32грн., враховуючи приписи частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, оскільки позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я з 06.05.2008, а показник середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки застосовується лише при первинному призначенні пенсій у 2023 році, представник відповідача вважає, що правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.05.2008 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Набувши пенсійного віку та маючи необхідний загальний стаж, 09.02.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

За вказаною заявою позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до рішення №923270188766 від 15.02.2023, загальний страховий стаж роботи 43 роки. Перерахунок здійснено з урахуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

На запит представника позивача щодо обчислення призначеної пенсії за віком листом відповідача від 12.04.2023 №0800-0207-8/21334 повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 вже була призначена пенсія за вислугу років, то при досягненні нею пенсійного віку та на підставі особистої заяви позивача переведено з одного виду пенсії на інший, відтак ОСОБА_1 не має права на перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 2021, 2022 роки, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV)

Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто за загальним правилом при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

За пунктом 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років

Частина третя статті 45 №1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить про те, що частиною третьою статті45 №1058-IV передбачено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV

З матеріалів справи судом встановлено, що з 06.05.2008 позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше (09.02.2023).

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а (2-а/335/33/2017), від 31.05.2019 у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31.03.2020 у справі №348/1296/17.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку Суду, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

На виконання норм частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV, середня заробітна плата по Україні, з урахуванням якої проведено обчислення пенсій за віком та з урахуванням якої було обчислено пенсію за вислугу років становить 5426,60 грн. (проіндексована відповідно до законодавства середня заробітна плата по України за 2014-2016 роки), відповідно показник середньої заробітної плати (дохід), який враховується під час проведення розрахунку пенсій складає 6186,32 грн. (5426,60 грн. х 1,14). Однак, відповідно до загальнодоступних відомостей, усереднений показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, який, за даними Пенсійного фонду України, становить 12236,71 грн.

Таким чином, в даному випадку відповідач повинен був призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, й при призначенні пенсії застосувати показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки є протиправними.

За вимогами пункту 1 статті першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Судом встановлено, що позивач досягла пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 ( позивач 31.01.1963 р.н.), а з заявою про призначення пенсії за віком звернулась 09.02.2023.

За приписами частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відтак з метою поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки у розмірі 12 236, 71 грн. з 31.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фіскальним чеком від 13.05.2023 №000067783 00025 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1073,60 грн. За таких обставин, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки у розмірі 12236, 71 грн. з 31.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова

Попередній документ
111913406
Наступний документ
111913408
Інформація про рішення:
№ рішення: 111913407
№ справи: 280/3219/23
Дата рішення: 29.06.2023
Дата публікації: 03.07.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (22.08.2023)
Дата надходження: 19.05.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії