про повернення позовної заяви
30 червня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4646/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення з урахуванням надбавок, доплат та премій ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.02.2022 року для перерахунку пенсії; 2) зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням надбавок, доплат, премій ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 рік та на 01.02.2022 рік відповідно вимог ст. 43 і 63 Закону №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний і тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та з 01.01.2022 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
30 червня 2023 року позивач надіслав до суду заяву про усунення недоліків, в якій заявляє, що про порушення своїх прав дізнався виключно з листа-відповіді ГУ ДСНС України в Закарпатській області від 26.01.2023.
про не був обізнаний
в Україні відносно осіб, звільнених з військової служби, не існує жодного строкового обмеження стосовно перерахунку та виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримала з вини держави в особі її компетентних органів.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом даного позову є оскарження дій відповідача щодо відмови у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлених довідок для перерахунку його пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022.
Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання даної норми Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 №45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом п.п. 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, в січні відповідного року.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі №380/14933/22 у подібних правовідносинах.
Однак позивач з позовною заявою щодо оскарження такої відмови звернувся тільки 09 червня 2023 року. Таким чином, позов був поданий з пропущенням строків на звернення, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
В тексті позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду позивач вважає, що строк звернення до суду не пропустив, оскільки дізнався про порушення своїх прав з листа-відповіді ГУ ДСНС України в Закарпатській області від 26.01.2023 №5202-586/5238.
Однак суд вважає, що вказане обґрунтування не є належною підставою для поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом, оскільки таке не може змінювати момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі №380/14933/22 у подібних правовідносинах.
Суд також відхиляє посилання позивача на норми Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, оскільки такі не стосуються строків звернення в адміністративному судочинства.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що пасивна поведінка позивача, що проявилася у не вчиненні жодних активних дій для своєчасного звернення до уповноваженого органу для отримання довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 не може слугувати достатнім обґрунтування для визнання причин пропуску до суду поважними.
Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець, встановлюючи часові рамки звернення до суду, виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
Вказане узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду з приводу порядку обрахунку строків звернення до суду, висловленій в постановах у справах №П/811/207/17 від 08 серпня 2019 року та №804/516/17 від 05 листопада 2019 року.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії через пропуск строку звернення до суду слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
3. Роз'яснити позивачеві, що в силу ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін