Справа 752/7500/19 Головуючий в суді 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/1150/2023 Доповідач в суді 2 інстанції ? ОСОБА_2
18 травня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року, -
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, громадянку України, українку, із незакінченою вищою освітою, не одружену, маючу двох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно непрацюючу, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судиму:
- 12.06.2018 вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
- 13.07.2018 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
- 17.07.2020 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва задоволено подання Голосіївського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, та направлено ОСОБА_8 для відбування покарання, призначеного вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13.07.2018, яким її засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, строк відбування покарання засудженій ухвалено обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 ;
- 23.09.2021 ухвалою Київського апеляційного суду, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17.07.2020 скасовано, призначено новий розгляд подання Голосіївського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про скасування звільнення від відбування покарання у суді першої інстанції, ОСОБА_8 звільнено з-під варти;
- 08.12.2021 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва відмовлено у поданні Голосіївського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, про скасовування звільнення від відбування покарання з випробуванням,
засуджено за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;
на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13.07.2018 року та остаточно визначене ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців;
у строк призначеного покарання зараховано відбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13.07.2018 року з 20.04.2021 року по 23.09.2021 року;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , 21 березня 2019 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні торгового центру «МЕТРО» № 11, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева дорога, 1-В, з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи повторно, взяла з торгових полиць міксер, вартістю 832,50 грн. та заховавши його під куртку, в яку була одягнута, пройшла повз касову зону не розрахувавшись за вказаний товар, однак була зупинена працівниками охорони магазину. Таким чином, ОСОБА_8 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, який не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.
Крім того, ОСОБА_8 , 24 серпня 2019 року, приблизно о 14 годині, перебуваючи в приміщення гіпермаркету «Ашан», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Глушкова, 13-Б, ТРЦ «Магелан», з метою незаконного заволодіння чужим майном, діючи повторно, взяла з торгових полиць товар, загальною вартістю 1 598,48 грн., та поклавши його до власної сумки, пройшла повз касову зону не розрахувавшись за вказаний товар, однак була зупинена працівниками охорони магазину. Таким чином, ОСОБА_8 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, який не було закінчено з причин, що не залежали від її волі.
В апеляційній скарзі обвинуваченої указано на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок його суворості. В обґрунтування доводів скарги звернула увагу на те, що призначаючи їй покарання поза увагою суду залишилось те, що завдані збитки відшкодовані у повному обсязі, представники потерпілих не зверталися до суду із клопотанням про призначення їй покарання пов'язаного із його реальним відбуванням в умовах виправної колонії. Наведене, на переконання ОСОБА_8 свідчить про відсутність претензій матеріального характеру з боку потерпілих. Крім цього, поза увагою суду залишилось і те, що вона характеризується позитивно за місцем свого проживання, а також те, що вона перебуває на біржі праці. Та обставина, що востаннє ОСОБА_8 вчинила злочин три роки тому, на її думку свідчить про те, що вона наразі стала на шлях виправлення. Крім цього, на думку ОСОБА_8 судом фактично не враховано наявності на її утриманні двох неповнолітніх дітей. Наведене у своїй сукупності, на думку ОСОБА_8 свідчить про безпідставність не застосування судом до призначеного покарання положень ст. 75 КК України. Просила вирок змінити в частині призначеного покарання та призначити їй остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 2 місяці. На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і 6 місяців.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
захисника та обвинуваченої, які апеляційну скаргу обвинуваченої підтримали та просили її задовольнити;
прокурора, який апеляційну скаргу обвинуваченої вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а вирок без зміни;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга
Висновки суду першої інстанції щодо обставин кримінального провадження, докази стосовно яких судом першої інстанції за згодою учасників судового розгляду не досліджувались і щодо яких не надійшло апеляційних скарг, апеляційним судом не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги відповідно до положень ч.2 ст. 404 КПК України колегія суддів не знаходить.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині призначення ОСОБА_8 надмірно суворого покарання, то вони не ґрунтуються на зібраних у кримінальному провадженні доказах.
Відповідно до частин першої та другої ст. 65 КК України покарання призначається у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом першої інстанції при призначенні обвинуваченій ОСОБА_8 покарання, указані вимоги закону було дотримано в повному обсязі.
Так, при призначенні ОСОБА_8 покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який є нетяжким злочином; дані про її особу, згідно яких вона офіційно не працює, незаміжня, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судима за аналогічні злочини; відсутність тяжких наслідків від вчинення злочину, в тому числі і матеріальної шкоди, оскільки злочин не було доведено до кінця, з причин, що не залежали від волі обвинуваченої. Обставиною, що пом'якшувала покарання ОСОБА_8 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнав її щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено. Тобто суд, призначаючи покарання обвинуваченій врахував всі обставини на які звернула увагу обвинувачена у поданій апеляційній скарзі, дав їм належну оцінку та призначив їй покарання відповідно до санкції статті.
На думку колегія суддів призначене обвинуваченій покарання як за злочин окремо, так і остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення цього покарання колегія суддів не вбачає.
Висновок місцевого суду щодо необхідності призначення ОСОБА_8 покарання із реальним його відбуванням є належним чином мотивованим. Колегія суддів у цій частині погоджується із аргументами про те, що перевиховання обвинуваченої неможливе без ізоляції від суспільства, оскільки нею вчинено новий злочин у період іспитового строку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що обставини, на які послалась обвинувачена у апеляційній скарзі судом першої інстанції при вирішенні питання про покарання були враховані із належною повнотою. Належних доводів для пом'якшення призначеного судом першої інстанції покарання обвинуваченою у апеляційній скарзі не наведено. Це указує на необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 про необхідність врахування тяжкого фінансового становища та наявність на її утриманні двох малолітніх дітей, то ці доводи враховуються колегією суддів при оцінці призначеного їй покарання, однак не можуть бути визнані такими, що дають підстави для висновку про можливість її виправлення або досягнути мети покарання, передбаченої ч.2 ст.65 КК України, шляхом призначення їй покарання з випробуванням.
Таких доводів, які би вказували на незаконність та необґрунтованість вироку в частині призначеного ОСОБА_8 покарання, апеляційна скарга не містить.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим вирок слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 02 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_8 протягом того ж часу із моменту отримання копії даної ухвали.
___________________ ________________________ ________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4