03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/2082/2023
Справа № 358/1095/22
15 травня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Божок М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником захисником Божком Михайлом Івановичем на постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
встановив:
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно з постановою суду, 10 листопада 2022 року о 23 годині 10 хвилин ОСОБА_1 по вул. Корсунська в м. Богуславі Обухівського району Київської області керував мопедом марки «Honda Dio», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проходити у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Божок М.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Богуславського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування всіх фактичні обставини справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» чітко визначено випадки, у яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби та поінформувавши водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. Отже, для того щоб працівник поліції мав законне право проводити огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, спочатку він повинен був мати законне право зупинки транспортного засобу у чітко регламентованих випадках, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». В іншому випадку це буде порушенням прав громадян.
Вказує, що з дослідженого в судовому засіданні відеозапису чітко видно, що водій ОСОБА_1 перебував на території свого господарства, а саме біля гаражного приміщення, а тому працівник поліції не лише не мав права пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, а взагалі не мав права без дозволу суду проникати до території господарства ОСОБА_1 та в подальшому вилучати транспортний засіб.
Звертає увагу на те, що відповідно до п. 4 Порядку та п. 6 Розділу II Інструкції № 1 вказано про те, що не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Зазначає, що сумніви щодо неупередженості свідків полягає в тому, що працівники поліції того ж дня виконували спільні службові завдання з військовослужбовцями. Навіть під час пропонування пройти огляд на приладі «Драгер» поліцейські не з'ясовували анкетні дані свідків, не роз'яснили їм права, не зачитали складений протокол про адміністративне правопорушення та не надали зазначений протокол для підпису, що підтверджено відеозаписом. Крім того, сумніви щодо неупередженості полягає в тому, що свідки (поняті) шарпали ОСОБА_1 за одяг, погрожували затримати та доставити до військкомату, що прямо вказує на їх зацікавленість. Вказані факти чітко зафіксовані на відеозаписі, що долучений до матеріалів справи.
Вказує, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на приладі «Драгер», проте ОСОБА_1 зазначив, що приладу не довіряє і погоджується їхати до Богуславської лікарні, а не Миронівської ЦРЛ як йому було запропоновано. Таким чином ОСОБА_1 не відмовився пройти огляд на стан сп'яніння. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 до завершення складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення погодився пройти огляд на стан сп'яніння, проте йому було відмовлено.
Зазначає, що перед складанням адміністративного протоколу поліцейський запитав у ОСОБА_1 про те, чи буде він підписувати протокол, на що останній зазначив, що протокол підписувати не буде. Однак, вказане висловлювання було оголошено до складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. В подальшому після складання протоколу ОСОБА_1 попросив поліцейського дати протокол для ознайомлення та його підпису, проте йому було відмовлено та наголошено, що ОСОБА_1 попередньо вже зазначив, що підписувати протокол не буде. Вказане порушення права на захист не допустиме з боку поліцейського і тягне за собою визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення поліцейським зачитано не було, направлення на медичний огляд на місці складання протоколу не виготовлялося, що підтверджено відеозаписом. Таким чином протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог п. 11 розділу II Інструкції, яка передбачає, що оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Одночасно в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Богуславського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку, захисник ОСОБА_1 - адвокат Божок М.І. посилається на те, що апеляційну скаргу на оскаржувану постанову було подано своєчасно. Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу було повернуто, оскільки до апеляційної скарги не було надано підтвердження повноважень участі в суді апеляційної інстанції. В той же час судом роз'яснено, що повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного подання апеляції.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову було винесено Богуславським районним судом Київської області 13 лютого 2023 року за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 14 лютого 2023 року, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.
21 лютого 2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Божок М.І. подав апеляційну скаргу на постанову Богуславського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року, однак постановою Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріалами справи не спростовуються.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Божок М.І., з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богуславського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокат Божок М.І. підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення адвоката Божка М.І., дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 180884 від 10.11.2022 року, ОСОБА_1 10.11.2022 року о 23 год. 10 хв. по вул. Корсунська в м. Богуславі Обухівського району Київської області керував мопедом марки «Honda Dio», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проходити у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - інспектором СРПП відділення поліції № 2 Обухівського РУП старшим лейтенантом поліції Трофімовим О.О.
Від підпису та пояснень ОСОБА_1 відмовився, про що зазначено працівником поліції у протоколі.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 або його захисником дій працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо досліджуваних подій.
Так, з відеозапису вбачається, що 10.11.2022 року о 23 год. 10 хв. працівник поліції підбігає до ОСОБА_1 , який керував мопедом, та запитав: «що у вас трапилось, чого ви падаєте?». ОСОБА_1 відповів: «просто впав». Працівник поліції попросив у ОСОБА_1 надати документи для перевірки. ОСОБА_1 запитав у поліцейських: «зараз надам, а які питання?». Працівник поліції повідомив, що вже комендантська година та повторно попросив надати документи (паспорт та посвідчення водія). ОСОБА_1 відповів, документи у нього вдома, зараз принесе.
Працівник поліції повідомив, що у ОСОБА_1 вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів «я їхав з роботи, я не п'яний». Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки або проїхати до Миронівської лікарні для проведення огляду на стан сп'яніння. Працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки. ОСОБА_1 запитав: «Драгер хороший, новий?». Працівник поліції відповів: « Драгер сертифікований, повірку пройшов». ОСОБА_1 відповів: «тоді давайте перевіримо». Працівник поліції запитав: « чи ви бажаєте поїхати до медичного закладу». ОСОБА_1 відповів, що «давайте Драгер».
В подальшому працівниками поліції перевірялись документи ОСОБА_1 на право керування та оглядався паспорт. Після чого ОСОБА_1 спілкувався з військовими, які йому намагались вручити повістку про виклик до військкомату.
Після чого працівник поліції знову запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці або проїхати в Миронівську лікарню для проведення огляду, на що ОСОБА_1 відповідав: «я нічого не хочу». Працівник поліції запитав у ОСОБА_1 : «ви відмовляєтесь від проходження огляду?», на що ОСОБА_1 відповів: «Так, відмовляюсь».
Після чого працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та запитав: « чи зрозумілі Вам права?». ОСОБА_1 відповів: «ні». ОСОБА_1 повторно роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Працівником поліції повідомлено, що «ви ухиляєтесь від проходження огляду». ОСОБА_1 відповів: «я не ухиляюсь». Працівником поліції знову запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 відповів: «він нормальний?». Працівник поліції пояснив, що прилад сертифікований, проведена повірка. ОСОБА_1 відповів, що він сумнівається, що він нормальний. Працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 може проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан сп'яніння для встановлення факту вживання алкоголю. ОСОБА_1 відповів, що він не вірить електронним приладам. Працівником поліції знову запропоновано поїхати до лікарні, в якій проводиться огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 відповів: «в Миронівську лікарню не поїду, а нашу - поїду». Працівник поліції роз'яснив, що найближчий медичний заклад, який проводить огляд на стан сп'яніння - це Миронівська центральна лікарня, в якій проводиться огляд на стан встановлення алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 повідомив, що в Миронівську лікарню він не поїде. Працівник поліції пояснив, що на ОСОБА_1 буде складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Після чого, працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 КУпАП, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 повідомлено, що на нього буде складено постанову за порушення ч.2 ст. 126 КУпАП. Після чого працівниками поліції ознайомлено ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5. ПДР України.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано вимог щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.6 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 р. № 57, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано, що працівники поліції протягом тривалого часу неодноразово пропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або проїхати до медичного закладу - Миронівської центральної лікарні, яка проводить огляд на стан алкогольного сп'яніння, для проведення такого огляду, однак ОСОБА_1 ухилявся від проходження такого огляду та в подальшому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відеозаписом подій, наявними в матеріалах справи, чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
У даному випадку, із урахуванням наявного у матеріалах справи відеозапису, на якому чітко зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, присутність свідків не є обов'язковою, що узгоджується з положеннями ч.2 ст. 266 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Так, Законом України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», який набрав чинності 17.03.2021 року, до ч.2 ст.266 КУпАП, яка врегульовувала процедуру огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, внесено зміни. Зокрема, якщо в попередній редакції присутність двох свідків під час огляду була обов'язковою, то в діючій редакції ч.2 ст.266 КУпАП достатньо відеозапису, і лише в разі неможливості застосування відеозапису огляд проводиться у присутності двох свідків.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, ОСОБА_1 особисто відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. У даному випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
З огляду на викладене, порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння у Богуславській лікарні, а не у Миронівській ЦРЛ, як йому було запропоновано, оскільки він приладу Драгер не довіряє, є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно з ч.3 ст. 266 КУАП, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.п. 1 Розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння у Богуславській лікарні є безпідставними, оскільки перелік медичних закладів, в яких проводиться медичний огляд водіїв транспортних засобів, направлених працівниками поліції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Отже, наявні в матеріалах справи докази вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, доводи правопорушника спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 180884 від 10.11.2022 року, відеозаписом, що є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Богуславського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником захисником Божком Михайлом Івановичем - залишити без задоволення.
Постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 13 лютого 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук