Справа № 464/6015/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/608/23 Доповідач: ОСОБА_2
29 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022141410000890 від 08.11.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, - задоволено.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк у вигляді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», на 60 діб, тобто з 18.05.2023 по 16.07.2023 включно.
Судове рішення мотивоване тим, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду даного клопотання.
На зазначену ухвалу обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки у нього немає намірів впливати на потерпілу ОСОБА_8 .
Стверджує, що потерпіла ОСОБА_8 заявила, що немає до нього ніяких претензій та недовіряє суду.
Апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не містить клопотання про її розгляд за участю сторін, а відтак апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 422-1 КПК України без участі сторін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши надані в копіях матеріали контрольного провадження, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, передбачено ст. 422-1 КПК України.
На переконання колегії суддів, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, дотримався вище вказаних вимог Кримінального процесуального закону.
З матеріалів справи вбачається, що на розгляді Сихівського районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження № 12022141410000890 від 08.11.2022 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом взято до уваги, що останній одружений, не працює, його вік, стан здоров'я та матеріальний стан, те, що останній має судимості, в тому числі за кримінальні правопорушення проти власності та обвинувачується у вчиненні аналогічного характеру кримінального правопорушення вчиненого під час відбуття покарання, яке належить до тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Вищенаведені обставини у своєму взаємозв'язку дають підстави для висновку, що обвинувачений може мати підстави переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися та не зменшилися.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких обвинувачений просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави , забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Ухвала суду першої інстанції про продовження є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2023 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4