Справа № 307/1493/18
Іменем України
27 червня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Кондора Р. Ю., Бисаги Т. Ю.
з участю секретаря Савинець В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Малиневський Павло Петрович, на ухвалу Тячівського районного суду від 09 серпня 2022 року, постановлену суддею Ніточка В. В., по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність органу примусового виконання, -
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся із скаргою на дії та бездіяльність органу примусового виконання.
Свою скаргу мотивував тим, що 12 вересня 2018 року у справі № 307/1493/18 Тячівським районним судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1700 грн. щомісячно, починаючи з 23 травня 2018 року і до її повноліття.
16 жовтня 2018 на підставі рішення суду видано виконавчий лист у справі № 307/1493/18, а 22 січня 2019 державним виконавцем Тячівського районного відділу державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57798979.
01 грудня 2021 державним виконавцем Тячівського районного відділу державної виконавчої служби винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Зі встановленням такого обмеження боржник не погоджується, постанову державного виконавця вважає немотивованою. Жодних постанов державного виконавця він не отримував, доказів своєчасного направлення (вручення) боржнику саме постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, рекомендованими поштовими направленнями, державним виконавцем не надано.
Можливість ознайомитися з текстом оскаржуваної постанови йому було надано тільки 08 липня 2022 року шляхом направлення державним виконавцем на електронну адресу його представника копії постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження було встановлено, що у виконавчому листі місцем реєстрації стягувача та боржника вказано одну і ту саму адресу: АДРЕСА_1 . Зазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки з 11 січня 2013 року ОСОБА_1 зареєстрований і до цього часу проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Будь-яких повідомлень чи документів від суду він не отримував, про існування судової справи йому нічого відомо не було, можливості дізнатися про обмеження своїх прав, свобод та законних інтересів об'єктивної можливості раніше не мав.
Оскільки за наслідками розгляду первинної заяви від 11 липня 2022 року про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, ухвалою Тячівського районного суду від 29 липня 2022 року у справі № 307/1493/18 йому було роз'яснено право звернутися до суду зі скаргою в порядку розділу 7 ЦПК України "Судовий контроль за виконанням судових рішень", вважає, що дана скарга подана з дотриманням процесуального законодавства.
З огляду на це скаржник просить поновити йому строк звернення до суду, якщо суд прийде до висновку, що він пропущений; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 01.12.2021 року у виконавчому провадженні № 57553998 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України (а.с.1-2).
Ухвалою Тячівського районного суду від 09 серпня 2022 року поновлено скаржнику строк звернення до суду із скаргою на дії та бездіяльність органу примусового виконання. В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність органу примусового виконання - відмовлено (а.с.26-31).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Апелянт зазначає, що постанову про встановлення тимчасового обмеження виконавець боржнику не направляв, відтак встановленні обмеження бути застосовані передчасно (а.с.35-38).
У судове засідання в апеляційній інстанції учасники справи не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Адвокат Малиневський П. П. заявив клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення Закарпатського апеляційного суду з використанням власних технічних засобів, однак у встановлений час до мережі відеозвязку не приєднався. Відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 448 ЦПК України).
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 451 ЦПК України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 451 ЦПК України).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 ЦПК України).
Стаття 1 Закону «Про виконавче провадження» (далі - Закону) передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред'явити виконавчий документ для примусового виконання (ч. 3 ст. 7 Закону).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону).
Порядок стягнення аліментів визначається законом.Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України (ч. 1 ст. 71 Закону).
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі (ч. 9 ст. 71 Закону).
З матеріалів справи слідує, що 12 вересня 2018 року у справі № 307/1493/18 Тячівським районним судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1700 грн. щомісячно, починаючи з 23 травня 2018 року і до її повноліття.
16 жовтня 2018 на підставі рішення суду видано виконавчий лист у справі № 307/1493/18, а 22 січня 2019 державним виконавцем Тячівського районного відділу державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57798979.
Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 23.05.2018 року за період з 23.05.2018 року по 30.11.2021 року складає 71 400 грн., що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, яке відповідно до Закону «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
За цих обставин, 01 грудня 2021 державним виконавцем Тячівського районного відділу державної виконавчої служби винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Постанова державного виконавця вмотивована належним чином. Дії та рішення державного виконавця відповідають вимогам закону.
Частина 9 статті 71 Закону «Про виконавче провадження» не зобов'язує державного виконавця перевіряти наявність прав у боржника на виїзд за межі країни, керування транспортними засобами, користування вогнепальною зброєю, у праві полювання, а містить припис у вигляді імперативного обов'язку виконавця винести постанови, перелік яких визначено у цій статті, адже застосування цих заходів слугують належному захисту прав дітей та сприяють встановленню механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення боржників у подальшому від виконання призначеного обов'язку із стягнення за несплату аліментів.
В даному випадку заборгованість в розмірі 71 400 грн. виникла за період з 23.05.2018 року по 30.11.2021 року, має тривалий характер.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції боржник ОСОБА_1 здійснив чотири платежі за листопад, грудень, січень та лютий в сумі 1700 грн. за кожен місяць. Однак, такі платежі суд сприймає як сплату за відповідні місяці, а не погашення заборгованості за минулий період. Заборгованість за минулий період є значною та тривалою у часі. За цих обставин дії та рішення державного виконавця відповідають вимогам закону.
Доводи боржника про те, що тимчасові обмеження були застосовані передчасно, не заслуговують на увагу. Боржник ОСОБА_1 не виконував судове рішення належним чином, допустив заборгованість по кредиту, а тому державний виконавець вірно застосував імперативний характер обмежень, передбачений у ч. 9 ст. 71 Закону «Про виконавче провадження".
Ухвала суду першої інстанції є законна та обґрунтована, підстав для її зміни чи скасування не має.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Малиневський Павло Петрович, - залишити без задоволення.
Ухвалу Тячівського районного суду від 09 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30 червня 2023 року.
Головуючий:
Судді: