Іменем України
01.06.2023 Справа №1915/18099/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 1915/18099/2012 за позовом ПАТ КБ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду із заявою, у якій просить визнати причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа поважними та поновити строки для пред'явлення виконавчого листа №1915/18099/2012, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у сумі 5384,49 доларів США, що еквівалентно 43 038,21 грн та понесені судові витрати в розмірі 430,38 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2013 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/2221/73/33545 від 29 серпня 2007 року у сумі 43038,21 гривень, що еквівалентно 5384,49 доларів США, згідно із офіційним курсом гривні до долара встановленим Національним банком України та понесені судові витрати в розмірі 430,38 гривень. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2020 у справі № 1915/18099/2012 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у виконавчому листі №1915/18099/2012. Зазначає, що стягувач у справі № 1915/18099/2012 до 22.09.2020 не був замінений на ТОВ «ФК «Профіт Капітал», тому останнє не було наділено правом звертатися до суду із заявами пов'язаними із примусовим виконанням вищезазначеного виконавчого документа, оскільки не перебувало у статусі стягувача. Стверджує, що саме тому пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання стався не з вини стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», а пов'язаний виключно із процесуальною необхідністю заміни стягувача та в подальшому реалізацією процесуальних повноважень стягувача. Також, на поважність пропуску строків пред'явлення виконавчого документа, посилається на те, що на території України встановлено карантин та запроваджено обмежувальні заходи, а також застосування аналогії закону щодо зупинення строків позовної давності до строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в судове засідання не з'явився, попередньо звернувшись до суду із клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, у встановленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява до задоволення не підлягає, виходячи із наступних підстав.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2013 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/2221/73/33545 від 29 серпня 2007 року у сумі 43038,21 гривень, що еквівалентно 5384,49 доларів США, згідно із офіційним курсом гривні до долара встановленим Національним банком України та понесені судові витрати в розмірі 430,38 гривень.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2020 у справі № 1915/18099/2012 замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» у виконавчому листі №1915/18099/2012 виданому 11 квітня 2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/2221/73/33454 від 29 серпня 2007 року у сумі 43038,21 гривень, що еквівалентно 5384,49 доларів США, згідно із офіційним курсом гривні до долара встановленим Національним банком України та понесені судові витрати в розмірі 430,38 гривень.
Як вбачається з листа № 47907 від 30.11.2020 Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 51949078 з примусового виконання виконавчого листа № 1915/18099/2012 від 11.04.2013, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/2221/73/33454 від 29.08.2008 у розмірі 5384,49 доларів США, що еквівалентно 43038,21 грн згідно з офіційним курсом гривні до долара встановленим нацбанком України та понесених судових витрат в розмірі 430,38 грн. 26.07.2017 вище вказаний виконавчий документ було повернуто стягувачу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Тернопіль, вул. Й. Сліпого, 8.
Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України).
Основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 січня 2013 року у цивільній справі №1915/18099/2012, задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту; ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/2221/73/33545 від 29 серпня 2007 року у сумі 43038,21 гривень, що еквівалентно 5384,49 доларів США, згідно із офіційним курсом гривні до долара встановленим Національним банком України та понесені судові витрати в розмірі 430,38 гривень.
25.04.2013 на виконання вказаного рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області був виданий виконавчий лист.
Виконавчий лист було пред'явлено до виконання.
26.07.2017 заступником начальника Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні № 51949078 виконавчий лист № 1915/18099/2012 від 11.04.2013 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області повернуто стягувачу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє добровільно або під примусом дії на виконання рішення суду.
За положеннями ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Законом України «Про виконавче провадження» установлено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання протягом трьох років (ст.12).
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання у даній справі пропущено.
Згідно із ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, добросовісного ставлення до своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Чітко визначені та однакові строки здійснення процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст.10 ЦПК України).
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.
Рішенням Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) встановлено, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими. У рішенні Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року (заява № 32053/13) наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Заявником не наведено причин, які перешкоджали ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом тривалого часу з 26.07.2017 до відступлення права вимоги, тобто протягом 3 років, пред'явити виконавчий лист до виконання.
Недбале ставлення до процесуальних обов'язків з боку стягувача за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника.
Суд ураховує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У даному випадку, первісним кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не було вжито всіх заходів для пред'явлення виконавчого листа до виконання та контролю за його виконанням.
Також, не може вважатися поважною причиною пропущення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання відступлення права вимоги до боржника після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки заявник придбаваючи право вимоги мав можливість з'ясувати, що придбає право вимоги до боржника за виконавчим листом, строк пред'явлення якого до виконання пропущено.
Доводи заяви щодо обов'язковості рішення суду, передбаченого ст.18 ЦПК України, з урахуванням недобросовісної поведінки первісного стягувача не є безумовною та беззастережною умовою для поновлення безпідставно пропущеного строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив - ст.55 ЦПК України.
За наведеного правового регулювання та дійсних обставин справи суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку і новому кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», якому передано право вимоги від недобросовісного позивача.
Статтею 81 ЦПК передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст.89 ЦПК України дає оцінку поважності причин пропущення строку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За відсутності підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа для виконання, у задоволенні заяви слід відмовити.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 1915/18099/2012 за позовом ПАТ КБ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 258, 260, 353, 354, 433, п.17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 1915/18099/2012 за позовом ПАТ КБ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич