65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" червня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1664/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
розглянувши справу № 916/1664/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" /ЄДРПОУ 40004587, адреса - 65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 24-а, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "КАРТІС БІЛДІНГ" /ЄДРПОУ 43006241, адреса - 65026, м. Одеса, Ланжеронівський узвіз, 1, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2/
про стягнення заборгованості у розмірі 69 747,19 грн
21.04.2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" /позивач/ звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1723/23/ до товариства з обмеженою відповідальністю "КАРТІС БІЛДІНГ" /відповідач/ про стягнення заборгованості за договором поставки у спрощеній формі, а саме за рахунком № 223 від 07.02.2022 року, у загальному розмірі 69 747,19 грн, з яких: 53 746,38 грн - основний борг, 1 869,20 грн - 3 % річних, 14 131,61 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки у спрощеній формі, а саме за рахунком № 223 від 07.02.2022 року.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 207, 526, 625, 692, 706 ЦК України.
Ухвалою суду від 25.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1664/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
24.05.2023 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 17160/23/, в якому відповідач просить відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивач не надіслав претензію на адресу відповідача. Відповідач вказує, що підписавши видаткові накладні відповідач погодився з найменуванням, кількістю, якістю та ціною товару. При цьому відповідач вказує, що у відзиві він не заперечує факт поставки товару та існування відповідної заборгованості.
Відповідач вказує, що зважаючи на відсутність у справі письмових доказів витрат на правову допомогу, не вбачається за можливе встановити зміст правовідносин між позивачем та адвокатом, зокрема, щодо порядку обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок та умови його сплати, повернення тощо, оскільки ці критерії визначаються лише у договорі про надання правової допомоги.
30.05.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 17812/23/, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вказує, що аргументи, наведені відповідачем, є необґрунтованими і такими, що не мають бути прийняті судом. Позивач зауважує, що обов'язок оплати за товар виник з дати отримання товару і підписання видаткових накладних, а саме 07.02.2022 року, 14.02.2022 року та 23.02.2022 року.
Позивач зауважує, що на теперішній час між позивачем та адвокатом не оформлено акти приймання-передачі послуг, оскільки надання послуг фактично триває. Належні докази щодо понесених позивачем витрат будуть надані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення. Орієнтовна вартість понесених витрат складає 15 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, між ТОВ "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" та ТОВ "КАРТІС БІЛДІНГ" було укладено договір поставки товару у спрощеній формі, шляхом надання ТОВ "КАРТІС БІЛДІНГ" рахунку на оплату по замовленню № 223 від 07.02.2022 року на суму 85 551,18 грн.
На виконання рахунку № 223 від 07.02.2022 року ТОВ "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" поставило ТОВ "КАРТІС БІЛДІНГ" товар на загальну суму 53 746,38 грн, що підтверджується дослідженими судом видатковими накладними, а саме:
- № 162 від 07.02.2022 року на суму 735,48 грн;
- № 163 від 07.02.2022 року на суму 25 397,10 грн;
- № 197 від 14.02.2022 року на суму 12 365,28 грн;
- № 268 від 23.02.2022 року на суму 15 248,52 грн.
Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2022 року по 07.04.2023 року, який підписаний лише позивачем. Разом із тим, з акту вбачається часткова оплата відповідачем заборгованості, а саме у розмірі 12 123,54 грн на підставі платіжного доручення № 498 від 18.07.2022 року. Також вбачається поставка товару 18.07.2022 року на суму 12 123,54 грн.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.
Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши акт звірки взаєморозрахунків, господарський суд зауважує, що він підписаний позивачем в односторонньому порядку. При цьому, розглядаючи справу за правилами ч. 1 ст. 14 ГПК України, тобто в межах заявлених вимог, господарський суд вважає за необхідне врахувати акт звірки взаєморозрахунків як доказ підтвердження поставки товару 18.07.2022 року на суму 12 123,54 грн та часткової оплати відповідачем заборгованості, а саме у розмірі 12 123,54 грн. Отже, поставка товару на суму 12 123,54 грн не входить у предмет спору.
Таким чином судом встановлено, що заборгованість відповідача за рахунком № 223 від 07.02.2022 року становить 53 746,38 грн.
Оскільки, відповідач не здійснив оплату товару, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості за поставлений товар, позивач нарахував відповідачу:
- інфляційні збитки за видатковими накладними № 162 та № 163 від 07.02.2022 року за період з 07.02.2022 року по 11.04.2022 року на суму 7019,21 грн;
- 3 % річних за видатковими накладними № 162 та № 163 від 07.02.2022 року за період з 07.02.2022 року по 11.04.2022 року на суму 921,44 грн;
- інфляційні збитки за видатковою накладною № 197 від 14.02.2022 року за період з 14.02.2022 року по 11.04.2022 року на суму 3 321,31 грн;
- 3 % річних за видатковою накладною № 197 від 14.02.2022 року за період з 14.02.2022 року по 11.04.2022 року на суму 428,89 грн.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 53 746,38 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" в частині стягнення основного боргу цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3 % річних суд вказує наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, 3 % річних за прострочення оплати за видатковими накладними № 162 та № 163 від 07.02.2022 року за період з 07.02.2022 року по 11.04.2022 року становить 921,44 грн, а за видатковою накладною № 197 від 14.02.2022 року за період з 14.02.2022 року по 11.04.2022 року - 428,89 грн.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, інфляційні втрати за прострочення оплати за видатковими накладними № 162 та № 163 від 07.02.2022 року за період з 07.02.2022 року по 11.04.2022 року становлять 7019,21 грн, а за видатковою накладною № 197 від 14.02.2022 року за період з 14.02.2022 року по 11.04.2022 року - 3 321,31 грн;
При цьому суд зазначає, що позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних із застосуванням вірних вихідних даних.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких заперечень та доказів на їх підтвердження від відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., що вбачається із платіжної інструкції № 9469 від 10.04.2023 року.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 123, 126, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КАРТІС БІЛДІНГ" /ЄДРПОУ 43006241, адреса - 65026, м. Одеса, Ланжеронівський узвіз, 1, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" /ЄДРПОУ 40004587, адреса - 65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 24-а, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/ заборгованості за договором поставки у спрощеній формі, а саме за рахунком № 223 від 07.02.2022 року, у загальному розмірі 69 747,19 грн /шістдесят дев'ять тисяч сімсот сорок сім гривень 19 копійок/, з яких: 53 746,38 грн - основний борг, 1869,20 грн - 3 % річних, 14 131,61 грн - інфляційні втрати.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КАРТІС БІЛДІНГ" /ЄДРПОУ 43006241, адреса - 65026, м. Одеса, Ланжеронівський узвіз, 1, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНСТАЛ ОДЕСА" /ЄДРПОУ 40004587, адреса - 65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 24-а, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1/ судовий збір у розмірі 2 684,00 грн /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30 червня 2023 р.
Суддя Н.Д. Петренко