"23" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1259/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
за участю секретаря судового засідання Ліннік І.А.
за участю представників:
від позивача: адвокат Тащі М.М. ордер
від відповідача: Яричевський В.В. - самопредставництво
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 916/1259/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс.Плюс.» (Фонтанська дорога, 49/1, м. Одеса, 65049)
до відповідача: Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (Овідіопольська дорога, 3, м. Одеса, 65036)
про зобов'язання вчинити певні дії
1. Суть спору.
1.1. Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс.Плюс.» (надалі - ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс.») звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селекційно-генетичного інституту - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (надалі - СГІ-НЦНС), в якому просить суд зобов'язати Відповідача здійснити списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, за адресами: м. Одеса, Овідіопольсьска дорога, 3/2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9А, 9, 11, 18, 52, 60, 62, 65, 67, 68, 69, 70, 71, 72 та мереж (водопостачання, водовідведення, електропостачання).
2. Позиція учасників справи.
2.1. Аргументи Позивача.
2.1.1. Як зазначає Позивач необхідність пред'явлення цього позову зумовлена порушенням Відповідачем норм Постанови КМУ № 301 від 20.04.2006 «Про затвердження Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків» (надалі - Порядок), а саме не бажанням Відповідача списувати зі свого балансу багатоквартирних будинків та мережі (водопостачання, водовідведення, електропостачання), які обліковуються на зазначеному балансі, чим порушує права Позивача як особи, яка надає послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на підставі договорів з власниками житлових та нежитлових приміщень у відповідних будинках. Як вказує Позивач такі дії Відповідача призводять до погіршення стану багатоквартирних будинків та неможливості належного утримання цих будинків.
2.1.2. Окрім наведеного, Позивач вказує, що відповідно до Порядку, встановлено обов'язок Відповідача як поточного балансоутримувача, зазначених у позові багатоквартирних будинків, списати зі свого балансу, однак він цього не зробив.
2.1.3. Як вказує Позивач, він є організацією, яка на підставі прямих договорів надає послуги власникам житлових та нежитлових приміщень з обслуговування та будинків та прибудинкової території, що ні яким чином не відноситься до обслуговування житлового фонду, який на переконання Позивача, незаконно обліковується на балансі Відповідача, і який обслуговується Позивачем на підставі укладеного з Відповідачем договору.
2.1.4. Щодо повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, Позивач вказує на наявність у нього повноважень від власників житлових приміщень на здійснення заходів щодо списання відповідних житлових будинків з балансу Відповідача з підстав порушення своєю бездіяльністю та незаконним обліком на балансі багатоквартирних будинків прав та інтересів власників житлових та нежитлових приміщень.
2.2. Аргументи Відповідача.
2.2.1. Відповідач вважає що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
2.2.2. Так Відповідач звертає увагу суду на те, що п.3 Порядку передбачено, що списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), який (якім) на праві власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних ) приміщення (приміщень) на праві власності.
2.2.3. Оскільки Позивач, який на договірних засадах тимчасово виконує роботи по утриманню багатоквартирного будинку і не надав суду належних доказів того, що він є власником житлових або нежитлових приміщень у будинках, які він ініціює списати з балансу відповідача, то на переконання Відповідача, Позивач не наділений правом та не має майнового підґрунтя ініціювати списання житлового будинку з балансу Відповідача.
2.2.4. Також Відповідач зазначає, що вимога Позивача здійснити списання з балансу зовнішніх мереж (водопостачання, водовідведення, електропостачання) взагалі не може бути розглянута в межах, визначених Порядком так як зазначений Порядок не містить імперативного зобов'язання для балансоутримувача списати з балансу зовнішні мережі.
2.2.5. Також Відповідач, із посиланням на приписи ч.3 ст. 4 ГПУ України, зазначає, що Позивач у встановленому законом порядку не навів належних та допустимих доказів порушення його прав охоронюваних законом інтересів.
3. Процесуальні питання, вирішені судом.
3.1. Позивач 27.03.2024 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 1307/23) до Відповідача.
3.2. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2023 позовну заяву (вх. № 1307/23) передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.
3.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2023 позовна заява (вх. № 1307/23 від 27.03.2023) у зв'язку її невідповідністю приписам ст. ст. 162, 164 ГПК України була залишена без руху, а Позивачу був встановлений п'ятиденний строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви та зобов'язано надати суду докази їх усунення.
3.4. На виконання ухвали суду від 26.09.2022 Позивачем до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. № 11358/23), разом із доказами усунення визначених судом недоліків позовної заяви.
3.5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.04.2023 позовна заява (вх.№ 1307/23 від 27.03.2023) була прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі № 916/1259/23, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та було призначене підготовче засідання на 09.05.2023 об 12:40 год., а також запропоновано відповідачу надати суду відзив на позов, у відповідності до приписів ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали суду.
3.6. До канцелярії Господарського суду Одеської області від Відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 14885/23 від 05.05.2023), який судом долучений до матеріалів справи.
3.7. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 у зв'язку із неявкою в підготовче засідання повноважних представників, було відкладене підготовче засідання суду на 25.05.2023 об 12:20 год., про що учасники справи були повідомлені на їх електронні адреси.
3.8. Від Позивача на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 16684/23 від 19.05.2023) про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом було задоволено.
3.9. Адвокатом Позивача 24.05.2023 до канцелярії суду були подані відповідь на відзив (вх. № 17165/23), яка судом разом із додатками була долучена до матеріалів справи; заява (вх. № 17162/23) про витребування доказів, в якій Позивач просив суд витребувати у Відповідача документи, що підтверджують право власності держави на об'єкти нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 та клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 17182/23).
3.12. В підготовчому засіданні 13.06.2023 судом було розглянуто клопотання Позивача про витребування доказів, заслухана думка учасників справи, та протокольною ухвалою у задоволені клопотання судом було відмовлено, оскільки Позивачем не надано доказів самостійного вжиття заходів для отримання цих доказів, а також з урахуванням того, що Позивачем надано суду докази, які він просив суд витребувати у Позивача.
3.13. Протокольною ухвалою від 25.05.2023 судом була оголошена перерва в підготовчому засіданні до 13.06.2023 об 11:40 год. Позивач, ухвалою суду від 26.05.2023 в порядку ст.120 ГПК України був повідомлений про дату та час наступного підготовчого засідання.
3.14. В підготовчому засіданні суду 13.06.2023 враховуючи, що всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України вирішені, судом була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1259/23 до розгляду по суті на 23.06.2023 об 11:00 год.
3.15. Під час розгляду справи по суті учасники справи виступили із вступними промовами, Судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.
3.16. Позивач у судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю.
3.17. Відповідач у судових дебатах проти позовних вимог Позивача заперечував з підстав, викладених у своїх заявах по суті спору, просив суд у позові відмовити повністю.
3.18. В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання (заяви) були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.
3.19. Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з'ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи та їм надана відповідна оцінка.
3.20. В судовому засіданні, 23.06.2023 був закінчений розгляд справи по суті і, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України, судом була проголошена вступна та резолютивна частини рішення.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом
4.1. Рішенням Одеської міської ради № 2694-ХХІІІ від 15.10.2001 була надана згода щодо передачі із державної власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси 18 жилих будинків Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук, загальною площею 22995,7 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, Овідіопольсьска дорога, 3 згідно додатку (а.с.69,70).
4.2. Між Позивачем (виконавець) та Відповідачем (замовник) 01.02.2015 був укладений договір на виконання послуг обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій (а.с.9-12), відповідно до п.1.1. предметом якого передача замовником виконавцю функцій з утримання житлових будинків і прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами та власниками житлових приміщень.
4.3. Пунктом 2.1. договору його метою визначено забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання згідно з діючим законодавством України та з нормативно-правовими актами та рішеннями органу місцевого самоврядування, що діють у сфері житлово-комунального господарства, а також ведення бухгалтерської, статистичної та іншої звітності.
4.4. Виконавцю забороняється передавати на будь-яких умовах передане йому на обслуговування майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам, відчужувати, віддавати в заставу, тощо (п.1.4. договору).
4.5. Відповідно до п.2.1.3. замовник може відмовиться в односторонньому порядку повністю від послуг виконавця в разі невиконання або неналежного виконання ним робіт і зобов'язань, зазначених в договорі, обґрунтувавши причини такої відмови та попередивши виконавця не менш, ніж за три місяці.
4.6.Умовами п.5.1., 5.2. передбачено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та закінчується 31.12.2025 та в силу приписів ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відношень між сторонами, що виникли до його укладання з 01.01.2015.
4.7. Договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї сторони у разі порушення договору однією з інших сторін та в інших випадках, встановлених договором або законом (п.6.3. договору).
4.8. Сторона яка приймає рішення розірвання договору, зобов'язана у письмовій формі повідомити про це інші сторони договору з вказанням та обґрунтуванням причин у термін не менше ніж три місяці. Рішення про розірвання договору вступає в силу через три місяці з дати направлення іншім сторонам відповідного повідомлення (п. 6.4. договору).
4.9. Відповідно до Акту приймання передачі об'єктів житлового комплексу Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на обслуговування ТОВ «Олімп.Комсервіс.Плюс.» від 01.02.2015 (а.с.13-15) Відповідач передав (без права передачі власності на об'єкти), а Позивач прийняв на обслуговування 27 об'єктів балансовою вартістю 7 884 974 грн, залишковою вартістю - 3 920 700 грн.
4.10. Між Відповідачем та Позивачем 18.02.2015 була укладена додаткова угода № 2 до договору від 01.02.2015, якої сторони погодили та виклали п.6.2. та 6.3. договору в новій редакції (а.с.17).
4.11. Листом за вих № 01-11.01 від 11.01.2018 Позивач звернувся до Відповідача,, в якому зазначив, що з урахуванням умов, укладеного 01.02.2015 договору Відповідач має передати Позивачу на баланс не тільки житловий фонд, а і технічне обладнання (мережі) за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, проте зазначене Відповідачем не виконане, що позбавляє Позивача можливості належним чином виконувати умови договору (а.с.21).
4.12. Листом за № 01-2/61 від 03.03.2023 Відповідач повідомив Позивача, що виникла необхідність списання багатоквартирних будинків № 60 та 65 за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 які знаходяться на балансі Відповідача проте квартири у цих будинках належать на праві власності іншій юридичній особі та запропонував Позивачу надати кандидатуру для включення до складу комісії по списанню зазначених будинків (а.с. 22).
4.13. Відповідач листом за № 04/14 від 01.02.2023 повідомив Позивача про розірвання договору від 01.02.2015 (а.с18-19).
4.14. Листом за № 10-15-7860 від 31.03.2023 Фонд державного майна України (надалі - ФДМУ) у відповідь на адвокатський запит адвоката Тащі М.М. повідомив, що згідно даних, наданих ФДМУ НААН України, в Реєстрі відомостей про об'єкти державної власності обліковується нерухоме державне майно за місцезнаходженням: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, яке перебуває на балансі Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення; суб'єкт управління - НААН України (а.с.71).
4.15. Листом за № 10-10-01275 від 03.04.2023 Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївський областях у відповідь на адвокатський запит адвоката Тащі М.М. повідомив, що Регіональне відділення не є розпорядником інформації щодо перебування у державній власності тих чи інших об'єктів нерухомого майна, за винятком того майна, що перебуває у сфері управління саме регіонального відділення. Об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресами, зазначеними у адвокатському запиті на обліку та в сфері управління Регіонального відділення не перебувають (а.с.79,80).
4.16. Як зазначає Позивач, оскільки він на даний час є надавачем власникам житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а бездіяльність Відповідача щодо списання багатоквартирних житлових будинків зі свого балансу унеможливлює вирішення питань, пов'язаних з наданням Позивачем власникам житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках послуг належної якості, зазначене порушує його права за захистом яких він й звернувся до Господарського суду Одеської області із відповідним позовом.
5. Висновки суду за результатами вирішення спору.
5.1. В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
5.2. Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до Господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
5.3. Завданням Суду при здійсненні правосуддя, в силу норм ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
5.4. Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, Позивач повинен вказати в позові в чому саме полягає порушення його прав, навести докази порушеного права та спосіб його захисту.
5.5. Згідно із чч 1-3 ст 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
5.6. Відповідно до ч 1 ст 15, ч 1 ст 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.7. Наведені норми визначають об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
5.8. Отже, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
5.9. Оскільки, відповідно до ст 16 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
5.10. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
5.11. Вирішуючи спір між сторонами господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом до суду, порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
5.12. Як встановлено Судом, предметом позову у даній справі є вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача здійснити списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, які належать фізичним та юридичним особам та мереж (водопостачання, водовідведення, електропостачання) і власником яких не є Позивач.
5.13. Тобто Позивачем заявлений позов про зобов'язання Відповідача списати зі свого балансу багатоквартирні житлові будинки з підстав, передбачених нормами «Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків», затвердженого Постановою КМУ № 301 від 20.04.2006 в редакції на час звернення до суду.
5.14. Суд на підставі ч 4 ст 236 ГПК України враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/2575/19, згідно із якими, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
5.15. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
5.16. Як зазначено у Постанові ВС у складі суддів об'єднаної палати КГС у справі №910/19933/17 від 20.08.2019 вирішуючи господарський спір, суд повинен з'ясувати: 1) чи існує у позивача право або законний інтерес, якщо так, то 2) чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем, якщо так то 3) чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
5.17. Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
5.18. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач на підтвердження порушення своїх прав посилається те, що між ним та відповідачем 01.02.2015 був укладений договір на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій (а.с.9-12).
5.19. В процесі виконання наведеного договору Позивач неодноразово звертався до Відповідача з питанням необхідності передачі йому на баланс мереж (водопостачання, водовідведення, електропостачання) багатоквартирних житлових будинків, які Позивач обслуговує за договором від 01.02.2015, а також Позивачем із посиланням на Постанову КМУ № 301 від 20.04.2006 було зазначено про необхідність списання багатоквартирних житлових будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності з балансу Відповідача, тобто, як вказує Позивач, ним фактично було ініційовано процедуру списання з балансу Відповідача багатоквартирних житлових будинків.
5.20. В якості підстав для звернення до суду з позовом Позивач посилається на звернення до нього мешканців багатоквартирних житлових будинків, які знаходяться на балансі Відповідача, в яких із посиланням на те, що звернення мешканців цих будинків до Відповідача з приводу належного їх утримання залишені без задоволення, вони просять Позивача ініціювати процес списання житлового фонду Відповідача з його балансу відповідно до чинного законодавства (а.с. 81-83).
5.21. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач в обґрунтування порушення своїх прав посилається на те, що несписанням Відповідачем зі свого балансу житлового фонду та мереж (водопостачання, водовідведення, електропостачання) всупереч приписам Постанови КМУ № 301 від 20.04.2006, позбавляє Позивача можливості для подальшого ефективного обслуговування багатоквартирних будинків, в яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та іншої форми власності.
5.22. Судом встановлено, що Відповідач - є державною установою, що знаходиться у сфері управління Національної академії аграрних наук України.
5.23. Відповідно до приписів абзацу другого пункту третього «Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків», затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2016 № 301 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли балансоутримувачем є державне підприємство, установа, організація, що належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), комунальне підприємство, установа, організація, що належить до сфери управління органу місцевого самоврядування, або господарське товариство, інша господарська організація чи підприємство, створене внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності, рішення про списання багатоквартирного будинку погоджується з відповідним суб'єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, органом місцевого самоврядування.
5.24. Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване також особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, та/або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією об'єднань співвласників багатоквартирного будинку), утвореним у такому будинку, шляхом надсилання балансоутримувачу повідомлення у паперовій або електронній формі та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності, та/або документів, що відповідно до законодавства підтверджують утворення у будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку) відповідно (абз 4 п 3 Порядку).
5.25. Проте, як встановлено судом, Позивач не має у власності будь-якого приміщення у будинках, що знаходяться на балансі Відповідача, отже виходячи з приписів п.3 Положення Позивач не має законного права ініціювати питання списання багатоквартирного будинку з балансу.
5.26. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не є належним представником власників житлових та нежитлових приміщень, які розташовані у будинках, що знаходяться на балансі Відповідача, належних та допустимих доказів зворотного Позивач суду не надав.
5.27. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
5.28. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
5.29. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
5.30. За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
5.31. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
5.32. У пункті 24 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
5.33. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
5.34. З урахуванням викладеного судом вжиті всі можливі заходи для надання учасникам справи часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, передбачених ГПК України, в тому числі, права на висловлення (викладення шляхом надіслання на поштову/електронну адреси суду) своєї позиції щодо учасниками справи заяв по суті спору.
5.35. Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
5.36. Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.37. У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
5.38. Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
5.39. Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18).
5.40. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.41. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
5.42. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.43. У рішенні ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів" зазначено, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами.
5.44. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України"). Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
5.45. Виходячи з наведених приписів закону, суд відхиляє доводи Позивача в якості обґрунтування підстав для подання ним позову до суду посилання на листи мешканців житлових будинків, що знаходяться на балансі Відповідача (а.с.81-83), оскільки ці листи в силу приписів процесуального закону не є належними та допустимими доказами, оскільки, по-перше, підписи на них не посвідчені належним чином, по-друге, вони не свідчать про порушення прав саме Позивача.
5.46. Отже, суд вважає не доведеними належними та допустимими доказами ствердження Позивача про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
5.47. Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
5.48. Тому інші доводи та аргументи учасників справи, які викладені в заявах по суті спору і які проаналізовані під час розгляду цієї справи, суд відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків суду та з урахуванням всіх обставин справи, встановлених судом, не впливають на правильність їх оцінки судом та вирішення спору по суті.
5.49. Оцінивши подані учасниками справи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи правові висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем позовні вимоги є недоведеними належними та допустимими доказами, необґрунтовані належним чином, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
5.50. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс.Плюс.».
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У позові - відмовити повністю.
2. Судові витрати по справі № 916/1259/23 покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Олімп.Комсервіс.Плюс.» (Фонтанська дорога, 49/1, м. Одеса, 65049, код 39597363).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30 червня 2023 р.
Суддя О.В. Цісельський