ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2023Справа № 910/6343/23
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ
до Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України", м. Київ
про стягнення 139 431,12 грн, -
25.04.2023 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (відповідач) суми коштів в розмірі 139 431,12 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлялась ухвала суду від 01.05.2023 року.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105494318373 отримав ухвалу суду від 01.05.2023 про відкриття провадження у справі 09.05.2023.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 24.05.2023 року (включно).
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, у встановлений судом строк, не скористався.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
06.02.2020 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) був укладений Договори №22285/1-5-10ДВ та №22286/1-5-10-ДК про закупівлю послуг (послуги з централізованого водопостачання) (надалі - Договір-1 та Договір-2, відповідно), відповідно до п. 1.1. яких постачальник зобов'язується надати споживачу послуги з централізованого водопостачання, а споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виконавцем послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
Отже, на підставі укладених з позивачем Договорів відповідач користується послугами водопостачання та водовідведення і є абонентом позивача, здійснює скид стічних вод у систему каналізації міста Києва та сплачує за надані послуги відповідно до умов Договору.
Згідно зі ст. 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1879 від 12.10.2011 були затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - місцеві Правила).
Указані місцеві Правила регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, передбачають порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5).
Згідно з п. 2.4 місцевих Правил абоненти зобов'язані здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. При цьому визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу.
Відповідно до п. 1.8 місцевих Правил для усіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації міста, встановлюються єдині нормативи допустимих концентрацій (далі - ДК) забруднюючих речовин. З метою контролю якості стічних вод абонентів УЕН здійснюється відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати (п. 6.2.1 місцевих Правил).
Відповідно до п. 3.2.4 місцевих Правил за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин абонент сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Судом встановлено, що 25.06.2020, з метою контролю якості стічних вод, які надходять від споживача - позивача у каналізаційну мережу міста Києва, представниками Департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" було здійснено відбір проб стічних вод для вимірювання показників їх складу та властивостей з контрольних колодязів абонента №2/12 та 3/13, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 119-121. Зазначений відбір був здійснений у присутності представника споживача - головного інженера Утешевої С.Б., про що свідчить відповідний запис в журналі-акті відбору проб стічних вод.
За результатами лабораторного дослідження проби стічних вод, відібраної 25.06.2020, працівниками Департаменту екологічного нагляду було складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 25.06.2020, з яких вбачається невідповідність стічних вод, які абонент скидає з контрольних колодязів №2/12 та №3/13 у систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, передбаченим місцевими Правилами №1879 від 12.10.2011, а саме: вміст амонія (азот амонійний) - 35,15 мг/дм (при нормі 20,00 мг/дм) та вміст хлоридів - 327,90дг/дм (принормі 240,00) з колодязя №2/12 та вміст фосфатів - 26,70 мг/дм (при нормі 8,00 мг/дм) та вміст амонія (азоту амонійного) - 65,30 мг/дм (при нормі 20,00 мг/дм) з колодязя №3/13.
04.08.2020 ПрАТ "АК "Київводоканал" листом-попередженням №15/ДК-2020-06-05/070-Ф повідомило відповідача про нарахування плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 1.2 місцевих Правил № 1879 останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).
Пунктом 1.5 місцевих Правил № 1879 передбачені вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушенням.
Згідно з п. 2.1, 2.2 місцевих Правил № 1879 водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання. Водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод; проводити хімічний аналіз проб стічних вод абонентів; надавати висновки про фактичні концентрації забруднюючих речовин стічних вод та їх відповідність допустимої концентрації.
Відповідно до п. 6.2 місцевих Правил № 1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами (п. 6.2.1).
За призначенням проби поділяються на робочі, проби для абонента та контрольні, які відбираються одночасно (п. 6.2.2).
За результатами аналізу робочої проби визначаються концентрації забруднюючих речовин (Сф) та робиться висновок щодо відсутності чи наявності у стічних водах, які скидаються до міської каналізації, перевищень допустимої концентрації забруднюючих речовин (п. 6.2.3). Після відбору робоча проба передається в хімічну лабораторію водоканалу для аналізу (п. 6.2.4).
Проба для абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби (п.п. 6.2.5).
Відбір проб реєструється водоканалом у журналі-акті відбору проб стічних вод абонентів за формою, наведеною у додатку 4 до цих Правил (п. 6.2.16).
Відповідно до п. 6.2.4 місцевих Правил № 1879 після відбору стічних вод робоча проба передається в хімічну лабораторію водоканалу для аналізу. Інформацію про хімічний склад стічних вод, відібраних на випуску абонента, абонент може одержати за телефоном в хімічній лабораторії водоканалу на другий день після відбору проби.
Як вже встановлено судом, 25.06.2020 ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" в присутності представника відповідача здійснило відбір проб стічних вод (робоча проба та контрольна (арбітражна) проба).
Оскільки відповідач був присутній на відборі проб і не здійснив аналізу проб власними силами, відповідно відповідач погодився з результатами аналізу відібраної робочої проби стічних вод, підстави для проведення аналізу арбітражної (контрольної) проби були відсутні.
Отже, оцінивши наявні у справі докази, суд зазначає, що позивач належними та вірогідними доказами довів суду факт скиду відповідачем стічних вод у систему каналізації міста Києва із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а тому правомірно нарахував відповідачу додаткову плату за таке порушення.
Відповідно до п. 7.2 місцевих Правил при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин, абоненти сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 м3 стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (НП), обсягом скинутих наднормативне забруднених стічних вод (VПЗ) та коефіцієнтом кратності (КК), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Щодо правильності розрахунку, наданого позивачем, суд зазначає наступне. Так, плата за скид стічних наднормативних забруднень розраховується за такою формулою: Нп * Vпз * Кк, де Нп - норматив плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відповідно до абз. 2 п. 7.2 Правил № 1879), що становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення; Vпз - обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод; Кк - коефіцієнт кратності.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення" № 1141 від 16.06.2016, тариф на послуги водовідведення у період з 28.11.2019 становить 7,49 грн. та з 05.02.2020 - 7,96 грн. (без податку на дану вартість) за 1 куб.м.
Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м. стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення, то Нп дорівнює 4,69 грн. (без ПДВ) (7,96 * 59%).
Відповідно до п. 7.5 місцевих Правил плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта.
Як вказує позивач, попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від відбору проби, у якій зафіксовано перевищення ДК, а тому обсяг скинутих вод вираховується за три попередні місяці - з 28.03.2020 по 25.06.2020, у якому відповідачем скинуто стічних вод до міської каналізаційної мережі 5 980 м/куб.
Відтак, Vпз за період з 28.03.2020 по 25.06.2020 дорівнює 5 980 куб.м., Кк по колодязю 2/12 = 1,13, а Кк по колодязю 3/13 = 4,61.
Розмір додаткової плати за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, виявлених за результатами відібрання проб 25.06.2020 у відповідача становить 139 431,12 грн. (4,69*(5980*1,5%)*1,13)+20% (ПДВ) + (4,69*(5980*89,5%)*4,61)+20% (ПДВ), яка підлягає стягненню з відповідача, а тому, позовна вимога про стягнення плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин підлягає задоволенню.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума коштів в розмірі 139 431,12 грн.
Судовий збір позивача у розмірі 2 684,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України» (ідентифікаційний код 04837835, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 53) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А) суму коштів за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин розмірі 139 431,12 грн (сто тридцять дев'ять тисяч чотириста тридцять одна гривна 12 копійок) та суму судових витрат в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривни 00 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. МОРОЗОВ