Справа № 206/1691/23
Провадження № 2/206/640/23
28.06.2023 Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
за участю:
секретаря судового засідання Сливчук В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 червня 2020 року в м. Дніпро мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «FORD» («Форд») реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «PEUGEOT» («Пежо») реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (власник КП «Автопідприємство санітарноготранспорту» ДМР).Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2020 у справі №199/4655/20, винним у вищевказаній ДТП визнаний ОСОБА_1 . Як наслідок, особою, що відповідальна за заподіяну шкоду, є ОСОБА_1 .В результаті ДТП автомобіль «Пежо» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 отримав пошкодження, а його власник зазнав матеріальних збитків. На час скоєння цієї пригоди транспортний засіб «ФОРД» реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 не був забезпечений чинним договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Про це свідчить відсутність інформації щодо страхування вказаного транспортного засобу в єдиній централізованій базі даних МТСБУ.Заподіяна шкода, яка виникла внаслідок ДТП, не була відшкодована відповідачем потерпілійособі. Право на отримання відшкодування від МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих мають потерпілі в ДТП особи, відповідальність яких була застрахована на час ДТП. Транспортний засіб «Пежо» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , на час ДТП був забезпечений за полісом серія АР №7388036. У зв?язку з настанням вищевказаної події власник пошкодженого автомобіля, КП«Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР, з метою отримання відшкодування 16.06.2020 звернувся до МТСБУ із відповідною заявою про виплату відшкодування та МТСБУ відкрило справу №68446. Для здійснення робіт спрямованих на встановлення розміру відшкодування у справі №68446,МТСБУ 23.06.2020 надало доручення суб?єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 .Оцінювачем визначена вартість відновлювального ремонту ТЗ «Пежо» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням зносу та без ПДВ, яка склала 32050,11 грн.Додаткові витрати МТСБУ на встановлення розміру збитку склали 1526,00 грн. МТСБУ 16.09.2020 здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмір 32050,11 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу. Враховуючи викладене, представник позивача просила стягнути на користь позивача суму сплаченого відшкодування в розмірі 32050,11 грн., суму сплачених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 1526,00 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн. (а.с. 1-59).
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала (а.с. 74-76).
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
20.04.2023 представником позивача подано позовну заяву з додатками (а.с. 1-59).
16.05.2023 провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи по суті на 06.06.2023 (а.с. 65).
06.06.2023 у зв'язку із неявкою усіх сторін по справі судове засідання було відкладено на 28.06.2023 (а.с. 70).
26.06.2023 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с. 74-76).
У судові засідання призначені 06.06.2023 та 28.06.2023 відповідач, повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з'явився, в зв'язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
28.06.2023 під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи (а.с. 78).
28.06.2023 складено вступну та резолютивну частини заочного рішення (а.с. 79).
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
КП «АВТОПІДПРИЄМСТВО САНІТАРНОГО ТРАНСПОРТУ» є власником т/з PEUGEOT BOXER д.н.з. НОМЕР_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с. 19-20).
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2020 по справі №199/4655/20 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнано відповідача ОСОБА_1 . Так, судом встановлено, що 05.06.2020 о 22 год. 55 хв. в м. Дніпро на регульованому світлофором перехресті по пр. Мануйлівському - вул. Ростовській, ОСОБА_1 керуючи т/з «ФОРД» д.н.з. НОМЕР_6 , перетинав перехрестя на включений в його напрямку заборонений рух «жовтий», а потім «червоний» сигнал світлофору, внаслідок чого зіткнувся з т/з «ПЕЖО» д.н.з. НОМЕР_7 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних ушкоджень та завдано матеріальні збитки, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.8.7.3 «г», 8.7.3 «е» ПДР України. (а.с. 5-7).
Згідно копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду №24476 від 17.06.2020, КП «Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР звернулося до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду згідно якого 05.06.2020 о 22 год. 55 хв. водій автомобіля PEUGEOT BOXER рухався з увімкнутими спец сигналами мигалками синього кольору по пр. Мануйлівський на під'їзді до перехрестя з вул. Ростовська, в його напрямку дозволений рух «зелений» сигнал світлофора, з вул. Ростовської на заборонений рух «червоний» сигнал світлофора раптово виїхав автомобіль «ФОРД», внаслідок чого сталося ДТП (а.с. 10-11).
КП «Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР 16.06.2020 звернулося до МТСБУ з заявою, щодо здійснення належного відшкодування шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок, що підтверджується копією заяви від 16.06.2020 (а.с. 12).
Транспортний засіб PEUGEOT BOXER д.н.з. НОМЕР_8 станом на дату ДТП було застраховано, що підтверджується копією полісу № АР7388036 (а.с. 14).
Транспортний засіб FORD д.н.з. НОМЕР_1 не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, що підтверджується витягом, щодо перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВ (а.с. 7).
Відповідно до копії звіту № 050620 з оцінки вартості матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень легковому автомобілю PEUGEOT BOXER державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в дорожньо-транспортній пригоді вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу легкового автомобілю PEUGEOT BOXER д.н.з. НОМЕР_3 склала 35044,32 грн. (а.с. 26-54).
Як вбачається з копії наказу №3.1/912 від 15.09.2020 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих КП «Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР, копії платіжного доручення № 2025560 від 16.09.2020 та копії платіжного доручення № 1824060 від 09.09.2020 позивач - МТСБУ виплатило КП «Автопідприємство санітарного транспорту» ДМР страхове відшкодування у розмірі 32050,11 грн. та оцінювачу ОСОБА_3 - 1526 грн. за послуги аваркома (експерта) по справі № 68446 (а.с. 24-25).
В той же час, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Частинами 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно п.п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Відповідно до ст. 3 Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Згідно ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.
Згідно п. 21.4. ст. 21 Закону, у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 39.1. ст. 39 Закону визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Підпунктом а п. 41.1. ст. 41 Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
В той же час, згідно п. 38.2.1 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим, що відповідає висновкам, зробленим у постановах від 28.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 183/791/16-ц (ЄДРСРУ № 73219603) та від 28.02.2018 у справі № 521/16989/13-ц (ЄДРСРУ № 72587626).
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у даному випадку, між сторонами виникло саме право зворотної вимоги (регресу).
Таким чином, враховуючи, що відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, так у позивача після сплати страхового відшкодування виникло право подати регресний позов до відповідача на відшкодування відповідних витрат.
Такий правовий висновок підтверджується також і правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 по справі № 6-2188цс16.
Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Верховний Суд України у постанові від 18 травня 2016 р. у справі № 6-658цс15 висловив наступну правову позицію: «Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати, понесені ним, щодо сплати судового збору та суми сплачених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 5, 6, 9, 21, 38, 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 258, 264-265, 280-284 ЦПК України,
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, р/р № НОМЕР_10 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого вішкодування в розмірі 32050,11 грн., суму сплачених витрат на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 1526,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 30.06.2023.
Головуючий суддя: К.С. Маштак