462/1883/22
1-кс/465/854/23
30.06.2023 року місто Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявниці ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 ,
встановив:
ОСОБА_3 звернулась із заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду справи №462/1883/22 за скаргою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на бездіяльність Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про злочин за їх заявю від 27.04.2022, вказуючи на упередженість даного слідчого судді та наявність сумнівів у безсторонності судді. Задля належного розгляду скарги просить подвну заяву про відвід задовольнити.
Заявниця в судовому засіданні пояснила, що підставами для відводу слідчого судді ОСОБА_4 є те, що судлдя ОСОБА_4 невірно зазначила по батькові ОСОБА_5 , стосовно судді ОСОБА_4 заявниця ОСОБА_3 зверталася в НАБУ щодо розгляду іншої цивільної справи, під час розгляду заяви, на думку заявника ОСОБА_3 , суддя Марків раптово може розпочати проведення гігієнічних процедур.
Статтею 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до положень ч.5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Заява про відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні.
Дослідивши заяву, доходжу до такого висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виходячи з вищенаведеного, для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Отже, відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, доводи заявниці наведені у заяві про відвід, є надуманими, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на суб'єктивній думці заявниці ОСОБА_3 .
Доводи заявниці без належного обґрунтування доказами не можуть бути беззаперечною підставою для усунення слідчого судді від розгляду справи.
Відтак, в ході розгляду справи не встановлено і заявницею не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 і унеможливлювали б винесення нею об'єктивного рішення у справі.
Наведене вказує на відсутність підстав для усунення слідчого судді від розгляду справи, а тому доходжудо висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 8, 75, 80, 81 КПК України,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1