Справа №760/13834/23
1-кс/760/6084/23
26 червня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора в кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №22023101110000483, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.113 КК України,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №22023101110000483, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.113 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000483, внесеному 01 червня 2023 року до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в період з січня 2023 року по даний час, в умовах воєнного стану невстановлені особи з числа працівників регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», діючи з метою ослаблення держави, в тому числі в особі державних підприємств, вчинили навмисні дії, спрямовані на пошкодження об?єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що між регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» укладено низку господарських договорів щодо ремонту та обслуговування рухомого складу та електровозів, на підставі яких на постійній основі виконуються роботи з модернізації та ремонту обладнання, колісних пар та капітального ремонту електровозів типу ЧС8, ЧС4, ВЛ80Т, що перебувають на балансі ВП «Локомотивне депо пасажирський» та ВПІ «Локомотивне депо Козятин» РФ «П33».
Зокрема, за період з 01 січня 2023 року по теперішній час ПАТ «ЗЕРЗ» виконано робіт на загальну суму понад 153 млн гр.
Так, 06 травня 2022 року електровоз ЧС8 №015 пройшов технічний ремонт другого об?єму (ТР2), який здійснювався посадовими особами ПАТ «ЗЕРЗ», та за результатами якого гарантійний пробіг кабельної продукції та електричних апаратів мав складати 200 тис. км або 2 роки.
За наявними даними, вартість здійснення ТР2 електровозу ЧС8 №015 склала близько 10 млн гр.
В той же час, за наявними даними, з метою ослаблення залізничної галузі держави, заподіяння шкоди здоров?ю людей та руйнування або пошкодження об?єктів залізниці, під час здійснення технічного ремонту електровозу ЧС8 №015 відповідальними посадовими особами ПАТ «ЗЕРЗ» були використані запасні деталі від електровозу іншої моделі, а саме електровозу ЧС7.
В аслідок цього 18 травня 2023 року під час руху на ділянці Бориспіль-Баришівка відбулось загоряння шафи перемикання реверсорів електровозу ЧС8 №015 потягу №18, який прямував маршрутом «Ужгород-Харків».
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 03 червня 2023 року електровоз серії ЧС8 N°006 рухався з поїздом №81 сполученням «Київ-Ужгород», о 21.40 в ході руху електровоза виникла несправність, в результаті чого спрацював захист двигуна першого візка електровоза, потяг далі рухатися не зміг.
Затримка потяга становила 1 годину 30 хвилин.
В той же час, при огляді електровозу серії ЧС8 N6006 в ВП «Локомотивне депо Київ-пасажирський» РФ «П33» АТ «Укрзалізниця», було виявлено відсутність п?яти шайб, які контролювали закріплення моторно-якірного підшипника в тяговому двигуні Л60096124, що призвело до руйнування карданної передачі. Електровоз проходив капітальний ремонт на ПАТ «ЗЕРЗ» 30 вересня 2021 року, в ході проведених робіт відповідальні особи не встановили вказані шайби на моторно-якірний підшипник, що в свою чергу призвело до виходу з ладу двигуна.
Водночас, не виключним є факт умисного використання відповідальними особами ПАТ «ЗЕРЗ» запасних частин неналежної якості та/або порушення вимог конструкторської документації під час здійснення ремонтних робіт, з метою ослаблення залізничної галузі держави, заподіяння шкоди здоров?ю людей та руйнування або пошкодження об?єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що ПАТ «ЗЕРЗ» виконує ремонтні роботи тягового рухомого складу ВІ «Локомотивне депо Київ-пасажирський» РФ «П33» та ВП «Локомотивне депо Козятин» РФ «ПЗЗ» на підставі трьохсторонніх договорів, укладених між ПАТ «ЗЕР3», Департаментом локомотивного господарства АТ «Укрзалізниця» та Службою локомотивного господарства РФ «П33».
Загальна сума виконаних робіт за період з 01 січня 2021 року по теперішній час становить понад 953 млн гр.
Крім того, допитаний в якості свідка начальник ВПІ «Локомотивне депо Київ-пасажирський» РФ «П33» ОСОБА_5 повідомив, що в період 2021-2023 років підлеглими йому співробітниками систематично виявляються факти неякісно виконаного ремонту на ПАТ «ЗЕРЗ».
Зокрема, останній повідомив, що 20 січня 2023 року на електровозі ЧС4 N154 з пробігом від капітального ремонту 373605 км відбулось руйнування внутрішнього кільця внутрішнього підшипника буксового вузла з причин неякісно виконаних робіт.
Допитаний в якості свідка заступник начальника з ремонту ВП «Локомотивне депо Київ-пасажирський» РФ «ПЗЗ» ОСОБА_6 повідомив, що в 2023 році складено 13 актів рекламації щодо виявлених недоліків за результатами здійснених робіт на ПАТ «ЗЕРЗ».
Одним з таких випадків є ситуація на електровозі ЧС8 Л6027, зокрема після здійснення ремонтних робіт в ході руху виникла несправність мотора компресора, а саме компресора типу К3 з причини низького тиску у компресорі, що в подальшому спричинило витік повітря та призвело до спрацювання гальмівної системи, після чого потяг далі рухатися не зміг.
20 червня 2023 року в порядку ст.ст. 237 КПК України проведено огляд у цеху ПР-2 локомотивного депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця'за адресою: м. Київ, площа Петра Кривоноса, 4 із добровільної згоди начальника локомотивного депо «Київ-Пасажирський» ОСОБА_5 .
В ході проведення вказаної слідчої дії виявлено та вилучено:
- Тяговий електричний двигун заводський номер НОМЕР_1 .
Постановою слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 від 20 червня 2022 року вилучену річ визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22023101110000483 та прийнято рішення про його передачу на відповідальне зберігання начальнику локомотивного депо «Київ-Пасажирський» ОСОБА_5 із визначенням місця зберігання - приміщення локомотивного депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця'за адресою: м. Київ, площа Петра Кривоноса, 4.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у органу досудового розслідування існує сукупність достатніх підстав вважати, що зазначена річ є доказом злочину і зберегла на собі сліди вчинення останнього, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчиненого злочину, а саме вчинення в умовах воєнного стану дій з метою ослаблення держави, в тому числі в особі державних підприємств, вчинення навмисних дій, спрямованих на пошкодження об?єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а також обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою запобігання можливості їх приховування, перетворення або знищення та подальшого протиправного використання, а також збереження речових доказів, просить задовольнити клопотання.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав.
Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував.
Клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.
В ч.1 ст.173 КПК України зазначено, що відмова в задоволенні клопотання про арешт майна можлива лише, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.
Абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З точки зору закону при вирішенні питання про арешт майна, яке має значення для виконання завдань кримінального провадження, слідчий суддя, суд повинен враховувати наступне:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України;
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч.2 ст.170 КПК);
4) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК);
5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК);
6) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
7) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).
Частинами 2, 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільнийпозов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
На обґрунтування необхідності арешту майна прокурор посилається на те, що тяговий електричний двигун заводський номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42022102090000134, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 червня 2022 року, оскільки є доказом злочину, і зберіг на собі сліди вчинення останнього, а також може бути використаний як доказ факту та обставин вчиненого злочину.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно: тяговий електричний двигун, заводський номер НОМЕР_1 .
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1