СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/96/23
ун. № 759/1386/19
11 травня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
за участю заявниці (боржниці) ОСОБА_1 , представника стягувача ОСОБА_2 , секретаря судового засідання Сініцина В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву боржниці ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, стягувачка - ОСОБА_3 ,
встановив:
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні онука, визначено участь ОСОБА_3 у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб побачень кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 11:00 годин суботи до 19 години 30 хвилин неділі, за місцем проживання матері дитини.
Рішення набуло чинності, і на його виконання ОСОБА_3 25.10.2021 року видано виконавчий лист №759/1386/19.
ОСОБА_1 21.02.2023 року звернулась до суду із заявою про визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування заяви ОСОБА_1 послалась на те, що 09.01.2022 року батько дитини ОСОБА_5 після закінчення побачення з дитиною, що був раніше визначений рішенням суду, в супереч цьому ж рішенню не повернув їй дитину, і в наступному він, разом зі своєю матірю ОСОБА_3 (баба дитини), утримують дитину в невідомому місці. Дані обставини, на думку заявниці, вказують на те, що покладений на неї рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року обов'язок про забезпечення участі ОСОБА_3 у вихованні онука відсутній, що є підставою для визнання виконавчого листа, виданого на виконання цього рішення, таким, що не підлягає виконанню.
Заявниця в судовому засіданні на вимогах заяви наполягала, надала пояснення, що зводяться до викладеного в заяві і додатково пояснила, що не зважаючи на те, що їй вдалось повернути дитину, підстави, що покладені в обгрунтування заяви не відпали, так як між нею та батьком дитини виник спір про місце проживання дитини, який знаходиться на розгляді в суді.
Представник стягувачки заперечив проти заяви, надав пояснення, які фактично зводяться до того, що обставини, покладені в обгрунтування заяви, та наявний судовий спір батька і матері щодо місця проживання дитини не можуть слугувати підставою для визнання обов'язку заявниці про участь ОСОБА_3 у вихованні онука відсутнім.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення заяви виходячи з такого.
Так, ч. 2 ст. 432 ЦПК України встановлено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З огляду на зміст рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року про участь ОСОБА_3 у вихованні онука, а рівно і на зміст рішення рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2019 року про участь ОСОБА_5 у вихованні сина вбачається, що на час ухвалення цих рішень, спору про місце проживання дитини ОСОБА_4 між батьками не було, дитина залишалась з матір'ю. За цими рішеннями і батько дитини і її баба після побачень мали повертати дитину матері.
Представником стягувачки не заперечувалось, що 09.01.2022 року ОСОБА_5 після закінчення побачення, не повернув дитину матері, і дитина проживала з ним понад рік. Цей факт знаходить своє підтвердження і з огляду на звернення заявниці до державних виконавців, правоохороних органів, суду, та з огляду матеріали провадження за цими зверненнями. Представник також підтвердив наявність судового спору про визначення місця проживання дитини.
Виходячи з того, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 року про участь ОСОБА_3 у вихованні онука на заявницю покладені обов'язки, що засновані на факті відсутності між батьками спору про місце проживання дитини, суд приходить до переконання, що з виникненям такого спору, ці обов'язки є припиненими. Іншими словами, з виникненням спору про місце проживання дитини рішення суду не може бути виконане.
Такий висновок, за аналогією, узгоджується з приписами ст. 607 ЦК України (Припинення зобов'язання неможливістю його виконання).
Той факт, що на час розгляду заяви дитина проживає з матірю, та те що виконавчий лист звернуто до примусового виконання після того, як дитини була повернута матері, не вказує на те, що обов'язок завниці за рішенням суду не припинено, оскільки наявний спір про місце проживання дитини.
Отже, суд знаходить заяву обгрунтованою і такою що підлягає задоволенню в порядку і на підставі ст. 432 ч.2 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 432 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву боржниці ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Виконавчий лист №759/1386/19 про визначення участі ОСОБА_3 у вихованні онука ОСОБА_4 , що виданий Святошинським районним судом м. Києва 25.10.2021 року, визнати таким, що не підлягає виконанню з 09 січня 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали строк на подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повної ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий Сенько М.Ф.