СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-н/759/250/23
ун. № 759/11196/23
21 червня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Журибеда О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,-
Заявник звернулась до суду з вказаною заявою, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірір частки з усіх видіі його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення сином повноліття.
21.06.2023 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення щодо заяви про видачу судового наказу, оскільки останній вказує, що відсутні підстави для стягнення з нього аліментів, у зв'язку з тим, що місце проживання дитини не визначено.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу, а також заперечення боржника щодо видачі судового наказу, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ч. 1-2 ст. 167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Втім, як вбачається із змісту заяви, вимоги стягувача не є безспірними, оскільки боржник оспорює стягнення аліментів на утримання дитини, так як, існує спір про визначення місця проживання дитини.
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Отже, як вбачається із змісту заяви боржника, вимоги стягувача не є безспірними.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявнику слід відмовити у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165, 353-355 ЦПК України, суддя,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Журибеда