Провадження № 1-кс/243/520/2023
Справа № 243/3250/22
29 червня 2023 року
Слідчий суддя Слов'янського
міськрайонний суд Донецької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, подане старшим слідчим СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівки Донецької області, громадянина України, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
У провадженні СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050200000828 від 06 серпня 2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України.
До Слов'янського міськрайонного суду звернувся прокурор Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_5 з клопотанням про дозвіл на затримання відносно ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що 09 лютого 2015 року та 30 грудня 2020 року, відповідно до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено внаслідок невстановлення місцезнаходження ОСОБА_4 , який залишив постійне місце проживання та переховується від органів досудового слідства. Працівниками органу досудового розслідування вжито заходів у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 111 КПК України для вручення повідомлень.
09 лютого 2015 року досудове розслідування за підозрою ОСОБА_4 було зупинено та останнього було оголошено у розшук.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 залишив місце проживання, переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає розгляду кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення крім того, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі, то існують всі підстави для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Вказані обставини свідчать про необхідність надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У закритому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
Захисник не заперечував проти задоволення клопотання.
На виконання положень ч. 3 ст. 189 КПК України, суд проводить розгляд клопотання в закритому судовому засіданні за участю/викликом прокурора.
Заслухавши прокурора, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Під час судового розгляду, на обґрунтування даного клопотання прокурором, надані наступні докази:
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 серпня 2014 року за № 12014050200000828;
протоколи допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11 жовтня 2014 року, 24 вересня 2019 року та 08 грудня 2020 року;
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 січня 2015 року, 31 січня 2015 року та 28 грудня 2020 року;
протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 24 січня 2015 року;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 26 січня 2015 року.
09 лютого 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України, 30 грудня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України. Особисто вказані підозри ОСОБА_4 не отримав.
09 лютого 2015 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014050200000828 від 06 серпня 2014 рокубуло зупинено, та ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Відповідно до ст. 131, 176 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий запобіжний захід - затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане, зокрема, одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя може відмовити у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що, зокрема, підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно із вимогами пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства», обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише через тяжкість злочину неприпустимо, обов'язковою умовою взяття особи під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
У провадженні СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України, покарання за яке передбачене у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_4 щодо вчинення ним правопорушення, за яке можливе застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. Також встановлено, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, оскільки залишив постійне місце проживання, що підтверджується матеріалами справи, перешкоджаючи таким чином розгляду кримінального провадження, внаслідок чого його було оголошено у розшук.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на сьогодні існує зазначений у клопотанні ризик переховування від суду.
Зазначене дозволяє дійти висновку про наявність обставин, зазначених у п.1 ч.4 ст. 189 КПК України, що є достатнім для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 187-190 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, подане старшим слідчим СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, згідно із ЄРДР за № 12014050200000828 від 06 серпня 2014 року - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівки Донецької області, громадянина України, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить 6 (шість) місяців з дати її постановлення, та ухвала втрачає законну силу 29 грудня 2023 року.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту виникнення однієї з обставин, передбачених ч. 3 ст. 190 КПК України:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1