Справа №592/6115/23
Провадження №2-а/592/54/23
27 червня 2023 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючого судді Онайка Р.А., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області, Сумського РУП ГУНП в Сумській області, інспектора СРПП ВП №4 м.Суми Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Мощенка Миколи Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
з участю учасників справи:
представника позивача - Корнієнко О.Д.,
представника відповідача Головного управління Національної поліції України в Сумській області - Давиденко О.В.
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом та просить визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія БАВ №560012 від 30 грудня 2021 року про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 гр. за ч. 4 ст. 126 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії БАВ №560012 від 30.12.2021 інспектора ОРППВП №4 м.Суми Сумського РУП ГУНП в Сумській області Мащенка М.І. на нього накладено адміністративне стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн, зазначає, що копія постанови при ньому не виносилась та йому не вручалася. Підставою для її винесення, як зазначено в постанові, явилась та обставина, що він начебто 30 грудня 2021 року о 15 год. 58 хв. керував автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» н. з. НОМЕР_1 в с. Старе Село по вул. Братів Приходько, при « ньому був позбавлений права керу¬вання всіма видами наземних ТЗ, чим порушив п. 2.1 а ІІДР України, а тому скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП. В той же час стверджує, що викладене в постанові не відповідає дійсності, має ряд неточностей та невідповідностей. Так, місце його проживання зазначено АДРЕСА_1 . в той час як офіційно зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ; в оскаржуваній постанові зазначено «позбавлений від 21.09.21 на рік», а що саме позбавлений, ким та на підставі чого взагалі не зазначено; відсутні підписи свідків, що він начебто відмовився від підпису постанови та отримання її копії, їх адреса та засоби зв'язку, телефони. Як вбачається з оскаржуваної Постанови, вона складалася 30.12.202 та має виправлення, тобто очевидно 15 год. 20 хв. виправлено на 16 год. 20 хв.; виносилась вона по вул. Громадянській / без зазначення номера чи конкретного об'єкта/ в селі Старе Село, а керував він автомобілем о 15 год. 58 хв. по вул. Братів Приходько. Посилається на те, що з відеозапису долученого до позову з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що він категорично заперечує факт керування транспортним засобом, відеозапис на якому зафіксовано факт керування ним транспортним засобом та його зупинку відсутній, доказів вчинення ним інкримінованих йому правопорушень йому не пред'являлося. Вважає порушеною процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саму постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду та просить скасувати постанову серії БАВ №560012 від 30 грудня 2021 відносно нього, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП.
Ухвалою від 10.05.2023 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, слухання справи призначено на 15:00 18.05.2023.
Ухвалою суду від 18.05.2023 у справі у якості співвідповідача залучено ГУНП в Сумській області, слухання справи відкладено на 15:00 27.06.2023.
26.05.2023 до суду надійшов відзив від представника ГУНП в Сумській області, згідно якого просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Свої заперечення обґрунтовує тим, що 30.12.2021 інспектор Мощенко М.І. перебуваючи на добовому чергуванні, близько 16:20 на дев'ятому кілометрі автомобільної дороги Суми-Полтава виявив автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 , який виїхав з вул. Братів Приходько не ввімкнувши покажчик повороту, включивши проблискові маячки поліцейські зупинили автомобіль, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейським було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, також відповідно до інформації ІПНП було встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 21.09.2021 позбавлений права керування транспортним засобом строком на один рік. Оскільки подія відбувалася 30.12.2021, станом на 08.05.2023 сплинув термін зберігання відеозапису зафіксованої події, що зумовлює неможливість вивчення відеозапису та надання відповідних пояснень. Щодо недоліків оформлення оскаржуваної постанови, зазначає, що вони не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення правил дорожнього руху. До відзиву додано письмові пояснення поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21.05.2023.
У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримала із наведених у ньому підстав та просила скасувати постанову БАВ №560012 від 30.12.2021, представник відповідача ГУНП в Сумській області заперечення викладені у відзиві підтримала, просила відмовити у задоволенні позову.
Інші учасники справи повідомлені про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилися, відзив на адміністративний позов не надали, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані суду докази в їх сукупності, приходжу до висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КпАП України вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №560012 від 30.12.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.12.2021 о 15:58 в с.Старе Село, Сумського району по вул. Братів Приходько водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування всіма видами наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.1 а ПДР. Позбавлений від 21.09.2021р. на 1 рік. Порушення зафіксовано на нагрудну відеокамеру АА00285, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований ст. 288 КУпАП.
Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії БАВ №560012 від 30.12.2021, посилаться на те, що він не керував транспортним засобом, про що повідомляв інспектору під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього за ст.130 КУпАП, крім того зазначає, що при ньому постанова про притягнення його за ч.4 ст.126 КУпАп не виносилась, та розгляд справи не відбувався, тобто про її існування він дізнався лише від державного виконавця під час виконання оспорюваної постанови, а поліцейським не надано жодних доказів (фото, відео матеріалів, письмових доказів), які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом.
З матеріалів справи вбачається, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Разом з тим, відповідачем не надано до матеріалів справи відеозапису, яким би було зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог ч.4 ст.126 КУпАП, а саме факт керування ним автомобілем. Оскаржувана постанова містить посилання на фіксування подій на нагрудну відеокамеру, однак як зазначено представником відповідача у відзиві у зв'язку зі спливом значного часу від дня вчинення адміністративного правопорушення, термін зберігання відеозапису закінчився, а тому надати його як доказ вони не мають можливості.
Відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає можливості встановити правомірність дій відповідача та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Частиною 3 та 4 статті 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доданий до позову відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейських, який був отриманий з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. Таким чином, надані суду відеозаписи не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України.
При цьому, інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність складу адміністративного правопрушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Позивач заперечує проти вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №560012 від 30.12.2021, підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, з Головного управління Національної поліції України в Сумській області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 496,20 грн, які понесені ним під час розгляду справи.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 251, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області, Сумського РУП ГУНП в Сумській області, інспектора СРПП ВП №4 м.Суми Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Мощенка Миколи Івановича про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії БАВ №560012 від 30.12.2021, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Сумській області (ЄДРПОУ 40108777, адреса: м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 23) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.А. Онайко