вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/70/23
Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської районної державної адміністрації
до Рокитнянської селищної ради
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство»
про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішень та повернення земельної ділянки
Суддя А.Ю. Кошик
При секретарі судового засідання: Фроль В.В.
За участю представників:
прокуратури: Холоденко А.С.
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
третьої особи: Калікіна Г.К.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської районної державної адміністрації (надалі - позивач) до Рокитнянської селищної ради (надалі - відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» (надалі - третя особа) про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішень та повернення земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2023 року відкрито провадження у справі № 911/70/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.02.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.02.2023 року третьою особою подано клопотання № 219 від 09.02.2023 року про долучення документів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2023 року відкладено підготовче засідання на 09.03.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.02.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 03-06-272 від 03.02.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 24.02.2023 року від прокуратури надійшла відповідь на відзив № 50/2-1675вих23 від 22.02.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 08.03.2023 року від відповідача надійшло клопотання б/н від 08.03.2023 року про розгляд справи за відсутності представника.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.03.2023 року від третьої особи надійшло клопотання № 1961 від 09.03.2023 року про перенесення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 911/70/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.04.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 29.03.2023 року від третьої особи надійшло клопотання № 1057 від 29.03.2023 року щодо здійснення розгляду справи без участі представника третьої особи.
У судовому засіданні 06.04.2023 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав. Представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися. Розгляд справи відкладався на 27.04.2023 року.
У судовому засіданні 27.04.2023 року представники прокуратури та 3-ї особи позовні вимоги підтримали, представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 27.04.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Білоцерківською окружною прокуратурою Київської області установлено, що рішеннями Бирюківської сільської ради Рокитнянського району (на даний час Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району) від 09.09.2020 року № 344-40-VII та № 345-40-VII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га.
На підставі вказаних рішень Бирюківської сільської ради, державним реєстратором Рокитнянської районної державної адміністрації Лацибою М.В. 31.10.2020 року прийнято рішення за індексними номерами 54886463 та 54886508 про реєстрацію за Бирюківською сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки площею 35,8962 га з кадастровим номером 3223780500:05:014:0043 та 62,296 га з кадастровим номером 3223780500:04:010:0035 відповідно.
Однак, вказані вище рішення Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 року № 344-40-VII та № 345-40-VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га прийняті з порушенням вимог законодавства.
Зокрема, вищезазначені земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га сформовані за результатами інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Білоцерківське лісове господарство» та використовуються для ведення лісового господарства.
Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 13.07.2021 року № 568 та картографічних матеріалів, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га накладається на квартал 160 Томилівського лісництва ДП «Білоцерківське лісове господарство» в межах його таксаційних виділів відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років.
Також, згідно інформації Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» № 433 від 22.06.2021 року встановлено, що розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації від 02.03.2005 року № 46 та акту приймання-передачі земель лісового фонду від 04.03.2005 року у постійне користування ДП «Білоцерківське лісове господарство» передано земельні ділянки лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для ведення лісового господарства, в тому числі, на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області загальною площею 121,6 га.
Вказані вище земельні ділянки площами 62,296 га та 35,8962 га графічно співпадають із зображеннями на Планшеті лісовпорядкування ДП «Білоцерківський лісгосп» № 2, хоча їх у площі зменшено з 121,6 га до 98,1922 га. Будь-які погодження на вилучення з постійного користування ДП «Білоцерківський лісгосп» не надавались.
Крім того, згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.07.2021 року за № 720-ДК/706/АП/09/01/-21 виявлені порушення вимог земельного законодавства, зокрема п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якого рішеннями Бирюківської сільської ради від 09.09.2020 року безпідставно віднесено земельні ділянки земель лісогосподарського призначення до земель сільськогосподарського призначення та вилучено без згоди постійного користувача.
Таким чином, факт віднесення спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого лісогосподарського державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» підтверджується інформацією і картографічними матеріалами ВО «Укрдержліспроект» від 13.07.2021 року № 568, інформацією ДП «Білоцерківське лісове господарство» від 22.06.2021 року № 433, розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації від 02.03.2005 року № 46 та актом прийомки-передачі земель лісового фонду від 04.03.2005 року, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.07.2021 року за № 720-ДК/706/АПУ09/01/-21 та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року, затвердженими наказом Київського обласного та по м.Києву Управління лісового та мисливського господарства № 92 від 26.07.2019 року та погодженими Міністерством екології та природних ресурсів України за№ 5/4.1-15/8289-19 від 26.07.2019 року.
Як наслідок, рішеннями Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 року № 344-40-VII та № 345-40-VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось» фактично припинено право постійного користування ДП «Білоцерківське лісове господарство» земельними ділянками з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га лісогосподарського призначення, змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги ст. ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України.
Відповідно до положень ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у ст. 57 Лісового кодексу України, відповідно до якої зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.
Також, ч. ч. 1, 9 ст. 149 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» і земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти газотранспортної системи, що передаються суб'єкту господарювання у зв'язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Таким чином, повноваження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення, що перебуває у державній власності та вилучення лісів для нелісогосподарських потреб станом на момент виникнення спірних правовідносин належало виключно до компетенції Кабінету Міністрів України.
Водночас, відповідно до інформації Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 року № 20296/0/2-22 останнім будь-які рішення щодо вилучення, зміни цільового призначення спірних земельних ділянок з постійного користування ДП «Білоцерківське лісове господарство», які розташовані в межах 160 кварталу Томилівського лісництва, не приймались.
Положеннями ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, а саме ліси для нелісогосподарських потреб.
Згідно положень ч. ч. 2, 5 ст. 83 Земельного кодексу України (у редакції станом на 09.09.2020 року) у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної і державної власності.
Як наслідок, станом на момент прийняття спірних рішень Бирюківську сільську раду наділено повноваженнями щодо розпорядження виключно землями комунальної власності, а не державної.
Окрім того, відповідно до положень ст. 141, 142 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою у тому числі є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Однак, відповідно до інформації ДП «Білоцерківське лісове господарство» від 22.06.2021 року № 433 спірні земельні ділянки вкриті лісом та відносяться до земель лісогосподарського призначення, використовується для ведення лісового господарства, жодних погоджень щодо їх вилучення чи припинення права постійного користування підприємство не надавало. Вказане також свідчить про відсутністю будь-яких прийнятих уповноваженим органом рішень щодо зміни їх цільового призначення.
Відповідно до положень ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Враховуючи вищевикладене, рішення Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 року № 344-40-VII та № 345-40-VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки внаслідок їх прийняття спірні ділянки змінили своє лісогосподарське цільове призначення і фактично вибули з постійного користування ДП «Білоцерківське лісове господарство».
Як наслідок, прийняття рішень за індексними номерами 54886463 та 54886508 про реєстрацію за Бирюківською сільською радою права комунальної власності на земельні ділянки площею 35,8962 га з кадастровим номером 3223780500:05:014:0043 та 62,296 га з кадастровим номером 3223780500:04:010:0035 також здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.
Як наслідок, спірні земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства «Білоцерківське лісове господарство», у відповідності до вимог чинного законодавства не можуть бути передані до комунальної власності, навіть за умови розташування їх в межах земель Рокитнянської територіальної громади.
Крім того, уповноваженим державним органом станом на момент виникнення спірних правовідносмн (Кабінетом Міністрів України) будь-які рішення щодо передачі спірних земельних ділянок із державної у комунальну власність не приймались.
Проте, на підставі вищезазначених рішень Бирюківської сільської ради земельні ділянки лісогосподарського призначення фактично вибули з державної власності.
Зокрема, у зв'язку з реєстрацією права комунальної власності на земельні ділянки, дійсний власник і землекористувач даних ділянок лісогосподарського призначення позбавлений можливості розпоряджатися і користуватися ними відповідно до вимог чинного законодавства. Як наслідок, вбачається порушення інтересів держави у сфері охорони і раціонального використання земель лісогосподарського призначення, які підлягають судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 373 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України).
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Враховуючи, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про вилучення спірних земельних ділянок та передачу їх у комунальну власність не приймалось, відтак право постійного користувача та дійсного володільця земельними ділянками, до цього часу у законний спосіб не припинене, що вказує на те, що право комунальної власності на спірні ділянки у відповідача не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельних ділянок у власність держави в особі Білоцерківської районної державної адміністрації, є негаторний позов (ст. 391 Цивільного кодексу України), який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок.
При цьому, вимоги про визнання недійсними рішень Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 № 344-40-VII та № 345-40-VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах. Задоволення таких вимог не призведе до безпосереднього відновлення порушених прав позивача.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 року у справі № 359/33 73/16 дійшла до правових висновків, відповідно до яких рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 911/3681/17, від 15.10.2019 року у справі № 911/3749, від 22.01.2020 року у справі № 910/1809/18, від 01.02.2020 року у справі №. 922/614/19). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред'явлена.
Крім цього, метою негаторного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, яким він позбавлений можливості користуватись і розпоряджатись внаслідок державної реєстрації права комунальної власності за відповідачем на спірні земельні ділянки.
Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю викладений у п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц, а також у постановах від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16 та від 28.11.2018 року у справі №504/2864/13-ц.
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про повернення нерухомого майна є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникають із дня такої реєстрації.
Положеннями п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 19.08.2022 року) визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до суду.
Водночас такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (п. 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц).
На даний час спірні земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі зареєстровані за відповідачем, як наслідок Білоцерківська районна державна адміністрація і ДП «Білоцерківське лісове господарство» позбавлені можливості користуватись і розпоряджатись спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення.
Також згідно правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в п. 72 постанови від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16 (п. 36), від 16.01.2019 року у справі № 755/9555/18 (п. 25), від 21.08.2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15.01.2020 року у справі № 587/2326/16-ц (п. 24), від 26.02.2020 року у справі № 287/167/18-ц (п. 52).
За вказаних обставин, рішення про державну реєстрацію права комунальної власності за Бирюківською сільською радою на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га та 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га має бути скасоване в судовому порядку з одночасним припиненням речових прав Бирюківської сільської ради на оспорювані земельні ділянки, а сама ділянки мають бути повернуті Білоцерківській районній державній адміністрації відповідно до приписів ст. ст. 16, 391 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У відзиві на позов Рокитнянська селищна рада заперечувала позовні вимоги, посилаючись на порушення прокуратурою підвідомчості спору, стверджує, що даний спір має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Також Рокитнянська селищна рада заперечувала наявність у прокуратури достатніх підстав та повноважень на подання даного позову.
Рокитнянська селищна рада вважає позовні вимоги такими, що не грунтуються на фактичних обставинах справи, є безпідставними, стверджує, що оскаржувані рішення Бирюківської сільської ради Рокитнянського району від 09.09.2020 року № 344-40-УП та № 345-40-УІІ прийняті на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Відповідач зазначає, що оскільки в момент передачі за розпорядженням Рокитнянської районної державної адміністрації від 02.03.2005 року № 46 та актом приймання-передачі земель лісового фонду від 04.03.2005 року у постійне користування ДП «Білоцерківське лісове господарство» земельних ділянок лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для ведення лісового господарства, в тому числі на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, відповідно до даних Державного земельного кадастру земельні ділянки загальною площею 121,6 га, не сформовані, тому не існували як об'єкти цивільних прав, ДП «Білоцерківське лісове господарство» відповідно до вимог Закону не є землекористувачем.
Також, відповідач стверджує, що Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, на які посилається прокуратура, відповідно до законодавства України не являються документами, на підставі яких здійснюється формування земельних ділянок.
Оскільки в матеріалах справи, які надані відповідачу, відсутні Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2014 року, тому відповідач зазначає, що не може надати належну оцінку та аргументовану відповідь в цій частині позовної заяви.
У відповіді на відзив прокуратура заперечувала викладені у відзиві доводи та надала пояснення в спростування тверджень відповідача.
Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти «орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади».
Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, є підставою для порушення справи в суді.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У даному позові позивачем визначено Білоцерківську районну державну адміністрацію.
Зокрема, відповідно до положення ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 01.11.2022 року № 10-10-0.331-5202/2-22 земельні ділянки з кадастровими номерами 3223780500:05:014:0043 та 3223780500:04:010:0035 розташовані в межах населеного пункту села Бирюки Білоцерківського району Київської області.
Як наслідок, уповноваженим державним органом щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення у межах населених пунктів на даний час являється Білоцерківська районна державна адміністрація.
З метою дотримання прокуратурою вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 09.11.2022 року на адресу Білоцерківської районної державної адміністрації скеровано лист за № 50/2-7361вих-22 із зазначенням встановлених порушень вимог чинного законодавства.
Однак, зі змісту листа Білоцерківської районної державної адміністрації від 14.11.2022 року № 06-23/3877 установлено, що останньою не вживалися заходи, спрямовані на захист інтересів держави з метою повернення у державну власність спірних земельних ділянок.
У зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в особі Білоцерківської районної державної адміністрації та для звернення до суду з даним позовом. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року (справа № 806/1000/17), від 10.05.2018 року (справа № 910/18283/17), від 17.10.2018 року (справа № 910/11919/17) не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Щодо заперечень відповідача щодо права державної власності на спірні земельні ділянки, суд зазначає, що згідно з пунктом 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Прокуратурою до матеріалів справи надано Копію планшета № 2 лісовпорядкування 2014 року по Томилівському лісництву ДП «Білоцерківський лісгосп» в межах Рокитнянського району Київської області, на якому відображена Бирюківська сільська рада з кварталами загальною площею 124 га, який складений на основі землевпорядкування 1961-1963 років і лісовпорядкування 2005 року та ортофотопланів 2007 року; фрагмент кадастрової карти України за матеріалами базового лісовпорядкування 2003 та 2014 року з нанесеними межами кварталу 160 Томилівського лісництва ДП «Білоцерківський лісгосп» та межами земельних ділянок відповідача.
Також, про передачу лісогосподарському державному підприємству спірних земель свідчить розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації від 02.03.2005 року № 46 та акт приймання-передачі земель лісового фонду від 04.03.2005 року у постійне користування ДП «Білоцерківське лісове господарство» земельних ділянок лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств для ведення лісового господарства, в тому числі на території Бирюківської сільської ради Рокитнянського району Київської області.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, в сукупності наданих доказів та встановлених судом обставин, факт перебування спірних земельних ділянок у постійному користуванні ДП «Білоцерківське лісове господарство» є підтвердженим.
Натомість, позиція відповідача ґрунтується виключно на запереченні належності наданих позивачем доказів з посиланням на зауваження та недоліки в їх оформленні, що в сукупності встановлених в ході розгляду спору обставин, не спростовує позовних вимог.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені прокуратурою витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів в повному обсязі в сумі 14 886 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської районної державної адміністрації до Рокитнянської селищної ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішень та повернення земельної ділянки задовольнити повністю.
2. Усунути перешкоди у здійсненні Білоцерківською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га, у зв'язку з чим:
2.1. Визнати незаконним та скасувати рішення Бирюківської сільської ради Рокитнянського району (на даний час Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району) від 09.09.2020 року № 345-40-УІІ про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровим номером 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га;
2.2. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.10.2020 року за індексним номером 54886463 щодо земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га;
2.3. Повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3223780500:05:014:0043 площею 35,8962 га з незаконного володіння Бирюківської сільської ради на користь держави в особі Білоцерківської районної державної адміністрації.
3. Усунути перешкоди у здійсненні Білоцерківською районною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га, у зв'язку з чим:
3.1. Визнати незаконним та скасувати рішення Бирюківської сільської ради Рокитнянського району (на даний час Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району) від 09.09.2020 року № 344-40-УІІ про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель КСП «Рось», категорія земель - сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бирюківської сільської ради з кадастровим номером 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га.
3.2. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.10.2020 року за індексним номером 54886508 щодо земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га;
3.3. Повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3223780500:04:010:0035 площею 62,296 га з незаконного володіння Бирюківської сільської ради на користь держави в особі Білоцерківської районної державної адміністрації.
4. Стягнути з Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району (09601, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 04358997) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) витрати по сплаті судового збору за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641 в сумі 14 886 грн.
5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 29.06.2023 року