ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.06.2023Справа № 910/4072/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп»
до Державного підприємства «Завод 410 ЦА»
про стягнення 389556,03 грн
Без виклику представників сторін
У березні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРА ГРУП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» про стягнення 389556,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу (поставки) №УЗ-21-435/8 від 25.08.2021 в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 301513,33 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 78328,19 грн та 3% річних у розмірі 9714,51 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що невиконання зобов'язання з оплати товару сталось з підстав, що не залежали від нього, а саме послався на наявність форс-мажорних обставин (карантин та військову агресію рф). Так, на підставі викладеного відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову або зменшити розмір заявлених санкцій до 10%.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.08.2021 між Державним підприємством «Завод 410 ЦА» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» (далі - Продавець) укладено Договір купівлі-продажу (поставки) №УЗ-21-435/8 (далі - Договір) відповідно до умов якого Продавець зобов'язується по Договору поставити Покупцю товари, зазначені в Специфікаціях які є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Специфікація) або в заявці у разі поставки Товару до укладання цього Договору. (п.1.1 Договору)
Поставка товарів здійснюється окремими партіями, згідно з заявкою Покупця переданою Продавцю факсимільним зв'язком або електронною поштою. Номенклатурний перелік, асортимент, ціна, кількість товарів що поставляються за цим Договором, передбачені у Специфікаціях або в заявці у разі поставки Товару до укладення цього Договору. (п.1.2. Договору)
Відповідно до п.2.2. Продавець зобов'язаний на Товари, які постачаються за цим Договором, видати документ (паспорт, сертифікат якості, інші документи, підтверджуючі якість із посиланням на відповідні ГОСТи, ТУ або ін., податкову накладну, видаткову накладну, Акт приймання-передачі у разі поставки Товару до укладення цього Договору. У разі надання копій документів, що підтверджують якість та відповідність товару, продавець повинен завірити такі документи відповідним чином: своєю печаткою та підписом керівника із зазначенням П.І.Б., посади, дати встановлення підпису та написом «з оригіналом згідно».
Згідно з п.3.1 Договору, загальна ціна цього Договору на момент його укладення складає: 343199,52 грн у тому числі ПДВ у розмірі 57199,92 грн.
Пунктом 4.1. Договору сторони визначили, що розрахунки проводяться наступним шляхом: продавець передає Покупцю рахунок для оплати замовленої продукції; покупець згідно рахунку в рамках Специфікації (Додатку), проводить платіж, умови оплати зазначаються в кожній Специфікації або в заявці у разі поставки Товару до укладення цього Договору окремо.
Днем оплати товару вважається день надходження грошових коштів на банківський рахунок Продавця. (п. 4.3.)
Пунктами 5.1-5.3 Договору визначено, що строк поставки партії товару буде вказано в кожній Специфікації або заявці у разі поставки Товару до укладення цього Договору окремо. Місце поставки (передачі) партії товарів буде вказано в кожній Специфікації або заявці у разі поставки Товару до укладення цього Договору окремо. Умови поставки товарів та гарантії буде вказано в кожній Специфікації або заявці у разі поставки Товару до укладення цього Договору окремо.
Специфікацією №1 до Договору сторони визначили, зокрема, найменування, кількість та вартість товару, а саме:
- Д16чТ Пр100-6 410038 Профіль алюмінієвий ОСТ 190113-86, ГОСТ 13737-90 у кількості 165 кг на суму 76731,60 грн;
- Д16чТ Пр100-7 410040 Профіль алюмінієвий ОСТ 190113-86, ГОСТ 13737-91 у кількості 50 кг на суму 23252 грн;
- Д16чТ Пр100-60 410112 Профіль алюмінієвий ОСТ 190113-86, ГОСТ 13737-90 у кількості 100 кг на суму 46504 грн;
- Д16чТ Пр100-12 410117 Профіль алюмінієвий ОСТ 190113-86, ГОСТ 13737-91 у кількості 300 кг на суму 139512 грн.
Відповідно до Специфікації загальна вартість товару 343199,52 грн у тому числі ПДВ у розмірі 57199,92 грн. Умови оплати: 100% оплати протягом 30 банківських днів після поставки та проходження вхідного контролю на підприємстві та підписання Договору. Умови та місце поставки: DDP-склад покупця, м. Київ, Повітрофлотський просп. 94, за рахунок Продавця. Термін поставки: Протягом 60 календарних днів з моменту отримання заявки від Покупця та підписання Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 301513,33 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною обома сторонами видатковою накладною №Б15341 від 29.12.2021 та не заперечується самим відповідачем.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність зауважень та заперечень відповідача в порядку п.2.8 Договору.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором №УЗ-21-435/8 є таким, що настав.
Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів оплати поставленого товару, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 301513,33 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 78328,19 грн та 3% річних у розмірі 9714,51 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин у зв'язку з запровадженням карантину в країні та військової агресії російської федерації проти України, судом сприймається критично та не приймається до уваги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Суд зазначає, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні та триває на даний час.
Згідно листа Торгово-Промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, в якому зазначено, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Разом з тим, враховуючи визначений Специфікацією строк на оплату товару, останнім днем для сплати коштів за видатковою накладною №Б15341 від 29.12.2021 було 11.02.2022.
Таким чином, порушення відповідачем умов Договору в частині оплати за поставлений товар сталось до початку військової агресії російської федерації проти України 24.02.2022 у зв'язку з чим, в даному випадку відповідач позбавлений права посилатися на вказані форс-мажорні обставини, як на підставу не виконання взятих на себе зобов'язань по Договору.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 №405 був неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду справи.
Згідно з п.8.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували під час укладення Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, пожежа, повінь, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, карантин тощо.
Так, оскільки станом на час укладення сторонами Договору №УЗ-21-435/8 від 25.08.2021, на час його виконання та на час винесення судом рішення у даній справі в Україні вже діяв карантин, то враховуючи п.8.1. Договору відповідач позбавлений права посилатися на дані форс-мажорні обставини (карантин).
Крім того, відповідно до п.8.2. Договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), повинна не пізніше ніж протягом десяти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин у строк визначений п.8.2. Договору, так само, як і відсутні докази неможливості виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару у встановлений строк та обсязі внаслідок настання форс-мажорних обставин.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру заявлених санкцій до 10%, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій (неустойки) і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для зменшення розміру присуджених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 94; ідентифікаційний код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпера Груп» (49098, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Любарського, буд. 159; ідентифікаційний код 38677154) заборгованість у розмірі 301513 (триста одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн 33 коп., інфляційні втрати у розмірі 78328 (сімдесят вісім тисяч триста двадцять вісім) грн 19 коп., 3% річних у розмірі 9714 (дев'ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн 51 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) грн 34 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 28.06.2023.
Суддя Я.В. Маринченко