Справа № 758/5319/19 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/726/2023 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
28 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
суддів ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
за участю:
прокурора - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
захисника (в режимі ВКЗ) - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12018100070004926 від 27 грудня 2018 року за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 11 серпня 2022 року,
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 11.08.2022,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років;
на підставі ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_8 , у строк покарання термін перебування під вартою з часу фактичного затримання, тобто з 27 грудня 2018 року по день набрання вироком законної сили.
вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , 26 грудня 2018 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , приблизно в період часу між 21 годиною 00 хвилин до 23 години 59 хвилини, під час сумісного вживання спиртних напоїв із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на ґрунті особистої неприязні, яка виникла під час словесного конфлікту із ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заподіяння смерті ОСОБА_11 , почав умисно наносити численні удари кулаками своїх рук у життєво - важливі органи потерпілої, зокрема голові, обличчю, грудям, після чого остання впала на підлогу та ОСОБА_8 тримаючи її за волосся, продовжив наносити удари кулаками по обличчю, голові та грудям потерпілої, в результаті чого настала смерть останньої. Після цього, переконавшись, що потерпіла ОСОБА_11 не подає ознак життя, з метою приховування слідів вчиненого злочину, ОСОБА_8 погрожуючи фізичним насиллям щодо ОСОБА_12 , змусив останнього допомогти йому витягнути тіло потерпілої на загальний коридор будинку на міжповерховий майданчик, та позбавитись слідів крові в квартирі. Відповідно висновку експерта смерть ОСОБА_11 , настала від закритої черепно-мозкової травми, з переломами кісток обличчя, крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, з розвитком набряку-набухання, що відносить до тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 .
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 указала на незаконність вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначила про те, що судом першої інстанції не було розглянуто жодної іншої версії події по справі, окрім як винуватості саме ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також питання активної ролі свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у даній події та ступеню їх відповідальності. Крім цього, захисник зазначила про те, що у обвинуваченого ОСОБА_8 скоріш за все був відсутній умисел на умисне вбивство ОСОБА_11 , оскільки на трупі потерпілої було виявлено три види тілесних ушкоджень, легкі, середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, а відтак, на переконання захисника, при належній та своєчасній медичній допомозі ОСОБА_11 можливо була б жива. За наведених обставин вважала, що судом першої інстанції належно не було досліджено всі обставини кримінального провадження, не вжито достатніх заходів для детального допиту свідків, що свідчить про передчасність висновків про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 умислу на позбавлення життя ОСОБА_11 . Просила вирок скасувати та направити кримінальне провадження до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.
В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 указано на незаконність оскаржуваного вироку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що перебування його в стані алкогольного сп'яніння, що в подальшому було покладено в основу обставини, яка обтяжує покарання є безпідставним, у зв'язку із тим, що жодних досліджень з метою встановлення факту алкогольного сп'яніння проведено не було. Поряд з цим, апелянт зауважив про те, що показання головного свідка в даному провадження є недопустимим доказом його вини, оскільки, на його переконання, даний свідок перебуває на обліку у лікаря психіатра та є недієздатним. Також недопустимим доказом його вини вважав светр чорного кольору на який посилається сторона обвинувачення, у зв'язку з відсутністю його в речових доказах. Просив вирок скасувати та направити матеріали кримінального провадження до суду першої інстанції на новий розгляд або зменшити йому призначене покарання застосувавши положення ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення:
обвинуваченого та захисника, які апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити;
прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника до задоволення не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону місцевим судом було дотримано в повній мірі.
Висновки суду першої інстанції в частині фактичних обставин вчинення злочину, винності обвинуваченого ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій стверджуються зібраними у справі доказами.
Так, з показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_8 прийшов в гості до вітчима його колишньої дівчини, ОСОБА_10 , вони розпивали алкогольні напої до вечора. Пізніше прийшла ОСОБА_13 і вони вже вживати алкоголь втрьох на кухні. Він та його колишня дівчина лягли спати, з кухні було чутно шум, а потім крики. Потім це все перейшло в коридор, кімнату де він спав разом з дівчиною, і закінчилось в коридорі. Повідомив, що ОСОБА_8 бив ОСОБА_11 руками і ногами, це відбулось і в його кімнаті, оскільки дверей не було, а замість них висіла тюль, а потерпіла забігла до них тікаючи від ОСОБА_8 .Ушкоджень на потерпілій він не бачив, оскільки світло в кімнаті було вимкнене. В цей час ОСОБА_8 був злим, потерпіла хотіла щось розповісти, але він її не слухав і продовжував бити, удари було чутно. В цій кімнаті ОСОБА_8 та ОСОБА_13 перебували 20 хвилин. Після цього, ОСОБА_8 виштовхав ОСОБА_13 з кімнати до коридору квартири. Там ОСОБА_13 лягла, а обвинувачений сказав, що вона помирає. Також свідок повідомив, що за часом ОСОБА_8 завдавав удари ОСОБА_13 хвилин 40-50, з перервами, оскільки остання тікала від нього.В подальшому ОСОБА_8 попросив його витягнути її тіло з квартири. Він та ОСОБА_8 винесли тіло ОСОБА_13 з квартири на загальний коридор. Під час того як виносив тіло, побачив на обличчі ОСОБА_13 ушкодження, а саме, кровотечу з носу, оскільки ніс був зламаним або перебитим, гематоми на голові. Інших ушкоджень він не бачив, через те, що ОСОБА_13 перебувала в одязі.Після цього ОСОБА_8 сказав його колишній дівчині прибрати в квартирі, при цьому ОСОБА_8 перебував в такому стані, що не можна було його не послухатись. В подальшому ОСОБА_8 забрав ключ від вхідних дверей і пішов спати до кімнати ОСОБА_10 . Причини конфлікту, що стався між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 він не знає.
Вказані показання свідка ОСОБА_12 були підтверджені ним в ході проведення слідчого експерименту, що стверджується протоколом проведення слідчого експерименту з відеозаписом до вказаного протоколу від 25.01.2019р.
З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що обвинувачений є його приятелем. 26.12.2018 року він разом з ОСОБА_14 випивали, пізніше прийшла ОСОБА_13 , було все добре. Згодом, під час сумісного вживання алкоголю на кухні, зненацька розпочався конфлікт між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , яка була ініціатором конфлікту. Вказав, що він не зрозумів через що це сталось та не пам'ятає зміст сварки. Після цього ОСОБА_8 почав бити ОСОБА_11 спочатку долонею, а потім кулаками в область обличчя, плечей, живота. Спочатку ОСОБА_13 прикривалась, а потім вибігла з кухні до кімнати його доньки та її хлопця ОСОБА_15 , а ОСОБА_8 побіг за нею. Він в свою чергу просив ОСОБА_8 зупинитись, на що останній відповів йому в грубій формі. Після цього він перестав втручатись, оскільки був п'яним. В кімнаті його доньки ОСОБА_13 не довго полежала, вказав, що був момент коли потерпіла спіткнулась і впала. Під час цього ОСОБА_8 її колотив, потерпіла в свою чергу його не била. Зазначив, що його донька зверталась до ОСОБА_8 та просила зупинитись, не наносити ОСОБА_13 ударів. Також свідок вказав, що побиття тривало приблизно 1,5 години, в цей період обвинувачений не відлучався. Після побиття ОСОБА_11 лежала в коридорі квартири. Тілесних ушкоджень на той час на ній не бачив, побачив тільки вранці. Також бачив як ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , хлопець доньки, взяли простирадло та почали виносити ОСОБА_13 з квартири на коридор під'їзду. На наступний день ОСОБА_8 викликав таксі і поїхав, куди не повідомив.
Показання свідка ОСОБА_10 були також підтверджені ним в ході проведення слідчого експерименту від 04.01.2019р.
Як вбачається з висновку експерта №012-21-4461(2018)-2019 від 18.03.2019 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 , 1956 р.н., виявлено синці з крововиливами в м'які тканини: один на обличчі, який охоплює частково лобну ділянку зліва та справа в нижній третині, повіки очей, спинку носа, а також частково виличні ділянки; один в білявушній ділянці справа; один на верхній губі по центру, що охоплює червону кайму та слизову оболонку; чотири на червоній каймі та слизовій оболонці нижньої губи по центру та справа; один у виличній ділянці зліва; один на підборідді по центру та зліва (із садном на його фоні), з переходом на передню поверхню шиї до верхньої третини; садна з крововиливами в м'які тканини: одне в скроневій ділянці справа; вісім на спинці носа в нижній третині, а також на його крилах; одне у виличній ділянці зліва (на межі із зазначеним синцем); крововиливи в м'яких тканинах волосистої частини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні: один в тім'яно-потиличній ділянці по центру та справа; три в тім'яній ділянці зліва; два в лівій скроневій ділянці; один в правому скроневому м'язі; один в лівому скроневому м'язі; переломи кісток та хрящів носа; переломи обох виличних кісток, з відкриттям гайморових пазух; перелом тіла нижньої щелепи зліва; розшаровуючі крововиливи в товщі тканини твердої мозкової оболонки; субдуральні напластування згортків крові по випуклій поверхні лобної, тім'яної та скроневої часток лівої півкулі головного мозку; нерівномірно виражені обмежено-дифузні субарахноїдальні крововиливи на випуклій та міжчастковій поверхнях лобних, тім'яних, скроневих та потиличних часток обох півкуль головного мозку, а також на верхній поверхні обох часток мозочка; периваскулярні крововиливи в речовині мозолистого тіла; кров в шлуночках головного мозку. Синець на передній поверхні шиї в верхній третині (що йде з підборіддя), з крововиливом в підшкірно-жирову клітковину; перелом верхнього правого рогу щитоподібного хряща. Синці: один на зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині; один на внутрішній поверхні правого плеча в нижній третині; один на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-5 п'ясних кісток з переходом на основні та середині фаланги 2-5 пальців; один на передній поверхні правого коліна; один на передній поверхні правої гомілки в верхній третині. Смерть ОСОБА_11 ,1956 р.н., настала від закритої черепно-мозкової травми, з переломами кісток обличчя, крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, з розвитком набряку-набухання. Ушкодження, які сформували комплекс закритої черепно-мозкової травми, зазначений пункті 1.А, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя (небезпека для життя - крововиливи під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку, з настанням смерті ОСОБА_13 . Ушкодження зазначені в п. 1.Б), мають ознаки ушкодження середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я і не знаходяться в прямому причинно- наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілої. Ушкодження зазначені в пункті 1.В) мають ознаки легких тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я і не знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої. Характер, кількість, об'єм та розташування ушкоджень в м'яких тканинах голови, переломів кісток обличчя, крововиливів під оболонки головного мозку, вказує на те, що вони утворились від множинних (не менше 7-8) травмуючи впливів тупими предметами з обмеженою контактною поверхнею (якими могли бути наприклад руки, ноги), з прикладанням сили в ділянку обличчя та волосистої частини голови, за механізмом удару і ротації (при різких обертаннях голови). Ушкодження зазначені в пункті 1.Б), виникли від однієї травмуючої дії тупого предмету, який мав обмежену травмуючу поверхню (яким могла бути наприклад рука, нога). Ушкодження зазначені в пункті 1 В), виникли від дії тупих предметів, які могли мати як обмежену так і необмежену травмуючу контактну поверхню. З урахуванням зазначеного, виявлені тілесні ушкодження, які сформували комплекс закритої черепно-мозкової травми, не могли утворитись тільки в результаті падінь. Виявлені ушкодження виникли приблизно за 40-60 хвилин до настання смерті.
Як вбачається з висновку експерта №081-37-2019 та додатку до нього №081-37-2019 від 12.02.2019 року, кров трупа гр. ОСОБА_11 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, тобто її організму властивий антиген Н. В бурих плямах та помарках на кофті (об.№№8-14), наданій на дослідження, яка була вилучена у ОСОБА_8 , знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген Н. Ця кров могла походити від потерпілої ОСОБА_11 . В плямах на куртці ( об. №№1-7) та на спортивних штанах (об. №№15,16), наданих на дослідження, кров методом висхідної тонкошарової хроматографії не знайдена.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.115 КК України.
Колегія суддів вважає, що судовий розгляд даного кримінального провадження проведений повно та об'єктивно, у ході якого з'ясовані усі істотні у даному кримінальному провадженні обставини.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того, апеляційна скарга захисника не містить належного обґрунтування, в чому полягає неповнота судового розгляду та які саме висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Так, висновки суду підтверджуються доказами, дослідженими у ході судового розгляду, судом були взяті до уваги усі докази, які могли істотно вплинути на його висновки, зроблені висновки про мотиви прийняття одних доказів і відхилення інших, вирок не містить істотних суперечностей.
Доводи захисника про передчасність висновків суду про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_8 умислу на позбавлення життя ОСОБА_11 не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Так, злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України передбачає обов'язкову складову суб'єктивної сторони складу злочину-наявність умислу, направленого на протиправне позбавлення життя іншої людини.
Колегія суддів звертає увагу на те, що факт завдання ОСОБА_8 ударів кулаками потерпілій ОСОБА_11 , отримання потерпілою тілесних ушкоджень та локалізація цих ушкоджень стороною захисту не оспорюється.
Колегія суддів зважає на те, що локалізація тілесних ушкоджень, а саме, в області голови, їх характер, а саме те, що вони були нанесені з прикладанням сили в ділянку обличчя і волосистої частини голови, тобто в життєво важливі органи та що вказані удари призвели до переломів кісток обличчя, крововиливів під оболонки головного мозку, кількість, а також тривалість нанесення вказаних ударів обвинуваченим, а саме від 40 хвилин до 1,5 години, як вказували свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , вказує на наявність у обвинуваченої умислу, направленого саме на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_19 . Колегія суддів також звертає увагу на поведінку обвинуваченого після завдання тілесних ушкоджень потерпілій, який разом зі свідком ОСОБА_17 на вимогу обвинуваченого винесли потерпілу на загальний коридор під'їзду, де залишили до ранку наступного дня та де в подальшому тіло потерпілої було виявлено працівниками поліції. Крім того, також слід звернути увагу на ту обставину, що зранку наступного дня обвинувачений ОСОБА_8 виходив з квартири, де сталося побиття потерпілої та незважаючи на те, що тіло потерпілої так і лежало на підлозі під'ізду, не пересвідчився в тому, чи подає ознаки життя потерпіла та залишив місце вчинення кримінального правопорушення. При цьому в суді апеляційної інстанції обвинувачений не зміг пояснити, чому хоча б наступного ранку, коли він проходив повз потерпілу, яка лежала у під'їзді, він не намагався надати їй будь - яку допомогу, тобто не вчинив будь - яких залежних від нього дій, направлених на збереження життя потерпілої.
Все вище зазначене, на думку колегії суддів, указує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 115 КК України. Висновки суду першої інстанції у цій частині відповідають вимогам закону, є належним чином обґрунтованими та вмотивованими, колегія суддів із цим висновками погоджується.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про безпідставне визнання судом як обставини, що обтяжує його покарання - вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, не ґрунтуються на матеріалах провадження. Так, з показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 вбачається, що останні вказували про вживання алкогольних напоїв ОСОБА_22 безпосередньо перед конфліктом з потерпілою ОСОБА_19 . Також про вживання алкоголю вказував і сам обвинувачений в ході його допиту в суді першої інстанції.
Доводи обвинуваченого про те, що показання головного свідка в даному провадженні ОСОБА_21 є недопустимим доказом, оскільки даний свідок перебуває на обліку у лікаря психіатра та є недієздатним колегія суддів до уваги не приймає, оскільки матеріали провадження не містять даних, які б підтверджували даний факт та таких даних не було підтверджено ні обвинуваченим ні його захисником в суді апеляційної інстанції.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи обвинуваченого про визнання недопустимим доказом його вини светра чорного кольору, на який посилається сторона обвинувачення, у зв'язку з відсутністю його в речових доказах. Як вбачається з постанови слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві від 15.03.2023р. (т.1 а.с.243), в даному провадженні чорні штани, які були вилучені у ОСОБА_8 , чорна флісова кофта та куртка темно - зеленого кольору були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та передані на зберігання до камери схову Подільського УП ГУ НП в м. Києві.
Колегія суддів звертає увагу, що ні апеляційна скарга обвинуваченого ні його захисника не містять підстав, передбачених ст. 415 КПК України для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 115 КК України відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для пом'якшення призначеного обвинуваченому покарання, як про це ставить питання в апеляційній скарзі обвинувачений, колегія суддів не знаходить та доводів на обґрунтування вказаних вимог апеляційна скарга обвинуваченого не містить.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника. Вирок Подільського районного суду м. Києва від 11.08.2022 щодо ОСОБА_8 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить, у звязку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого та захисника без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 11.08.2022 щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою- в той же строк з дня отримання копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4