Справа №758/11199/22 Головуючий у 1 інстанції: Головчак М.М.
Провадження №22-ц/824/10650/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
27 червня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Гаращенка Д.Р.
суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,
за участю секретаря Дуб С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ФАРМАК» про визнання наказу незаконним, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди,-
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до АТ «Фармак» про визнання наказу незаконним, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди.
Просив суд визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Фармак» № 468 від 11.04.2022 «Про зупинення дії трудових договорів» в частині, що стосується водія автотранспортних засобів (вантажний автомобіль понад 16 тон) ОСОБА_1 , поновити з 12.04.2022 дію трудового договору водія автотранспортних засобів (вантажний автомобіль понад 16 тон) АТ «Фармак» ОСОБА_1 , стягнути з АТ «Фармак» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.04.2022 по 28.11.2022 в розмірі 330 898,15 грн., стягнути з АТ «Фармак» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 16 195,75 грн., стягнути з АТ «Фармак» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної школи в розмірі 70 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він ОСОБА_1 працює в АТ «Фармак» водієм автотранспортних засобів (вантажний автомобіль понад 16 тон) з 2005 року.
До його трудових обов'язків входить перевезення продукції, сировини та матеріалів з усіма супутніми обов'язками, визначеними у Посадовій інструкції «Водій автотранспортних засобів (вантажний автомобіль понад 16 тон).
3 квітня 2022 року з ним було призупинено дію трудового договору.
Наказ про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 не видавався, та не було доведено його точний зміст.
У вересні 2022 року позивачу стало відомо, що АТ «Фармак» у травні 2022 року прийняло на роботу декількох працівників на посади водіїв, тобто або на його місце роботи, або на роботу, яку він міг би виконувати в силу своєї професійної придатності.
Він звернувся до АТ «Фармак» для ознайомлення з наказом про призупинення дії трудового договору, однак 23.09.2022 року йому було видано тільки Витяг з наказу №468 від 11.04.2022 «Про призупинення дії трудових договорів».
12.10.2022 позивач звернувся із скаргою на дії АТ «Фармак» до Головного управління Держпраці у Київській області, яке своїм листом №KB/2/3500-3B-22 від 26.10.2022 повідомило його про неможливість проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), у тому числі щодо винесення припису відносно оспорюваного наказу на період воєнного стану та про звернення із запитом до АТ «Фармак» про надання пояснень.
16.11.2022 року адвокатом Стоговим В.С. до АТ «Фармак» було подано три адвокатські запити щодо надання копій повного тексту Наказу «Про призупинення дії трудових договорів» і посадової інструкції АТ «Фармак» для «водія автотранспортних засобів (вантажний автомобіль понад 16 тон)», а також надання інформації, чи приймались АТ «Фармак» на роботу після 11.04.2022 працівники на посаду «водія автотранспортних засобів (вантажний автомобіль понад 16 тон).
Після чого, АТ «Фармак» повідомило ОСОБА_1 про скасування Наказу №468 від 11.04.2022 «Про призупинення дії трудових договорів» та необхідність вийти на роботу з 29.11.2022 року.
Наказом АТ «ФАРМАК» №1874 від 28.11.2022 ОСОБА_1 було встановлено неповний робочий день та неповний режим роботи - по 3,5 години три рази на тиждень, з відповідним зниженням заробітної плати.
ОСОБА_1 вважає, що внаслідок прийняття відповідачем незаконного наказу № 468 від 11.04.2022 «Про призупинення дії трудових договорів» його фактично було позбавлено роботи та заробітку, у зв'язку з чим з 12.04.2022 року він був змушений змінити свій звичайний спосіб життя, що спричинило йому тяжких моральних страждань.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Фармак» про визнання наказу незаконним, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25 травня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Стогова В.С. подав апеляційну скаргу.
Вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та незаконним, просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про наявність усіх підстав для призупинення трудового дії договору з ОСОБА_1 , не врахував, що АТ "ФАРМАК" після початку військової агресії не зупиняло своєї діяльності.
На думку апелянта судом першої інстанції було проігнорована та обставина, що АТ "ФАРМАК" мало можливість надавати роботу, на момент видачі оскаржуваного наказу № 468 від 11.04.2022.
Крім того суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про пропуск апелянтом строку для звернення до суду.
26 червня 2023 року на адресу суду надійшов відзив представника АТ "ФАРМАК" адвоката Тесля Ю.О. на апеляційну скаргу, в якому вона не погодилась і заперечувала проти доводів апелянта викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні адвокат Стогов Володимир Сергійович представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представники АТ "ФАРМАК" адвокат Тесля Юлія Олексіївна, адвокат Музиченко Євгенія Миколаївна заперечували проти апеляційної скарги, просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеній нормі процесуального закону враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ВАТ «Фармак», найменування якого було змінено на ПАТ «Фармак», а далі - на АТ «Фармак», що підтверджується статутом, до цеху підготовки, збереження сировини та автотранспорту відповідно до наказу від 14.03.2005 року № 52.
Наказом АТ «Фармак» від 01.09.2011 № 4811 апелянта було переведено на посаду водія автотранспортних засобів (вантажний автомобіль понад 16 тон), департаменту складської та транспортної логістики.
Наказом АТ «Фармак» від 20.06.2013 № 812 апелянта було переведено на посаду водія автотранспортних засобів (вантажний автомобіль понад 16 тон) транспортного відділу, на якій ОСОБА_1 продовжував перебувати й станом на час видання спірного наказу від 11.04.2022 року № 468 про призупинення дії трудових договорів.
Наказом АТ «Фармак» від 11.04.2022 року № 468 було призупинено дію трудового договору з Позивачем на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022 (далі також - Закон № 2136-IX).
Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Указі Президента України про введення воєнного стану зазначений вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово можуть бути обмежені у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39,41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ, який набув чинності 24 березня 2022 року.
Згідно зі ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).
У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов'язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.
Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХ главу XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України доповнено пунктом 2 такого змісту: "2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Таким чином, роботодавцю законодавчо надано право призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин.
Крім того Міністерством економіки України на сайті міністерства було надано коментар до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-ІХ, і коментар до статі 13 вказаного Закону - " у зв'язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов'язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов'язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов'язків, передбачених трудовим договором.
З наведених норм слідує наступне:
- призупинення дії трудового договору може відбуватися лише в умовах воєнного стану;
- підставою призупинення дії трудового договору є військова агресія проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи;
- призупинення дії трудового договору є тимчасовим;
- призупинення дії трудового договору не зумовлює припинення трудових відносин".
Апеляційний суд зазначає, що згідно із постановою КМУ України від 6 грудня 2022 року № 1364 " Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" Київ та Київська область були виключені із переліку територій на який ведуться (велися) бойові дії.
Тобто до 6 грудня 2022 року місто Київ та Київська область відносились переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, і у роботодавця було законне право на призупинення дії трудового договору з працівником.
Враховуючи те, що судом першої інстанції вірно встановлено, що наказом № 468 від 11.04.2022 не було допущено порушення норм трудового права ОСОБА_1 , то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у задоволені позову з підстав недоведеності та необґрунтованості.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 рокузалишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді В.І. Олійник
Л.П. Сушко