Дата документу 23.06.2023 Справа № 332/1406/22
Єдиний унікальний № 332/1406/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/410/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
23 червня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись з апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2023 року,
ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2023 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою.
Продовжено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.07.2023 року із можливістю внесення застави, розмір якої встановлено ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2023 року.
На зазначену ухвалу слідчого судді підозрюваним ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга, яка викладена російською мовою.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач доходить висновку про те, що вона не відповідає вимогам ст.396 КПК України, з таких підстав.
Частиною 1 статті 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Так, відповідно до ч.1 ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішеннях Конституційного Суду України від14.12.1999№ 10-рп/99та від 14.07.2021№ 1-р/2021 зазначено, що українська мова, як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Частиною 5 ст.10, п.4 ч.1 ст.92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Частинами 1, 2 ст.14 вказаного Закону передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом із цим, за змістом ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Окрім того, ч.1 ст.29 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають документи державною мовою.
Отже, згідно із Конституцією України, КПК України та вищезазначеними законами України органи досудового розслідування, прокуратура та суд, як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень та в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову, що також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.
Також, ст.396 КПК України визначено вимоги до апеляційної скарги, яка має бути подана в письмовій формі.
Так, в апеляційній скарзі зазначаються: найменування суду апеляційної інстанції; прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу про дослідження доказів; перелік матеріалів, які додаються.
Тобто, враховуючи вищенаведене, при оскарженні судового рішення до апеляційного суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову, що надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, положень ст.396 КПК України та визначитись щодо прийняття скарги до провадження.
Зі змісту апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_3 вбачається, що вона викладена на російській мові, що в свою чергу є перешкодою у виконанні судом своїх обов'язків, визначених процесуальним законом.
Той факт, що апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_3 викладена на російській мові, на переконання судді-доповідача не свідчить про те, що апеляційний суд, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, автоматично зобов'язаний прийняти її до провадження.
За таких обставин, суддя-доповідач переконаний, що прийняття апеляційної скарги особи викладеної на мові країни-агресора суперечить Конституції України, нормам діючого кримінального процесуального Закону та суспільної моралі.
Водночас, апеляційний суд позбавлений можливості залишити апеляційну скаргу без руху для усунення недоліків з огляду на наступне.
Частина 1 статті 399 КПК України прямо передбачає, що таке процесуальне рішення, як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції.
Разом із тим, діючим КПК України, передбачені особливості апеляційної перевірки ухвал слідчих суддів, зокрема, спрощений порядок подачі апеляційної скарги, обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги, невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих, що унеможливлює прийняття такого рішення, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.
Отже, суддя-доповідач приходить до висновку, що у разі подання апеляційної скарги в порядку ст.422 КПК України, складеної іноземною мовою, положення ст.398, ч.ч.1, 2 п.1 ч.3 ст.399 КПК України до такої скарги не застосовуються. В такому випадку, суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу, складену не українською мовою, особі, яка її подала.
Зазначена позиція судді-доповідача узгоджується із правовою позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові по справі №521/12324/18 від 19.09.2022 року.
Разом із тим, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що на зазначену ухвалу слідчого судді також була подана апеляційна скарга захисником підозрюваного ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_5 , яка оформлена у відповідності із вимогами, передбаченими ст.396 КПК України, та призначена до розгляду.
Згідно із ч.7 ст.399 КПК України суддя-доповідач роз'яснює особі, яка подала апеляційну скаргу про те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.10 Конституції України, ст.ст.7, 9, 24, 370, 395, 399, 404, 405, 419, 422, 532 КПК України, суддя - доповідач
апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 наухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2023 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту винесення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
Суддя Запорізького
апеляційного суду ОСОБА_2