Справа № 2-а- 136/2010р.
іменем України
07 вересня 2010 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М
при секретарі - Худорбі Р.Г.
за участю позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Менського взводу ДПС ДАІ про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження по справі,-
ОСОБА_1 звернувся до Новгород-Сіверського районного суду з позовною заявою до Менського взводу ДПС ДАІ про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження по справі, мотивуючи позов тим, що на нього постановою в справі про адміністративне правопорушення від 16.07.2010 року накладено адмінстягнення в сумі 300 грн. за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. З даною постановою він не згоден.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додав, що він не порушував правил дорожнього руху, як це заначено в оскаржуваній постанові. Свідків не було і в протокол при ньому ніяких свідків праціники ДАІ не вписували.
Відповідач в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
Суд заслухавши доводи позивача, а також дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 71 ч.2 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наявна в матеріалах справи копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН1 № 061907 складеного на позивача, в якій він заперечував проти викладеного в протоколі, а свідки правопорушення в протоколі не вказані, не може слугувати достатнім доказом при відсутності інших доказів, про винність позивача у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУ пАП.
Згідно ст. 62 ч.3 Конституції України - усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи в сукупності вище викладене суд остаточно приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУ пАП, тому постанова про накладення на позивача адмінстягнення підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 160, 161, 162, 163 КАС України,ст. 293 КУпАП суд-
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.07.2010 року серії СВ № 116957 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 300 грн. на ОСОБА_1 за скоєння ним правопорушення передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: