61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
13 квітня 2010 р.Справа № 2-а-45521/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2009р. по справі № 2-а-45521/09/1670
за позовом Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області < Список > < Текст >
до ОСОБА_1 < Текст > < 3 особи > Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Монтел" < за участю > < Текст >
про стягнення коштів,
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Товаристо з обмеженою відповідальністю "ТК Монтел", про стягнення на користь держави коштів в сумі 7584 грн. 60 коп, отриманих без установлених законом підстав згідно договору оренди транспортного засобу без номера від 01.11.2004 року та додаткових угод до цього договору.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2009р. по справі № 2-а-45521/09/1670 в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2009р. по справі № 2-а-45521/09/1670 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що з 31.05.2007 року по 12.07.2007 року працівниками відповідача проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Монтел" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року.
За результатами перевірки було складено акт від 19.07.2007 року № 440/23-210/32860526, в якому було відображено порушення п.1 ст. 203, п. 1 ст. 215, п. 1 ст. 220, п. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України, п.п 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за II квартал 2005 року в сумі 1125 грн., за III квартал 2005 року в сумі 421 грн., за ІV квартал 2005 року в сумі 25 грн., за І квартал 2006 року в сумі 325 грн.
За висновками ревізорів дані порушення виникли через віднесення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Монтел" до складу валових витрат сум з оренди легкового автомобіля у фізичної особи ОСОБА_1 за договором без номера від 01.11.2004 року, на якому відсутнє нотаріальне посвідчення, призвело до завищення валових витрат за II квартал 2005 року на суму 4500 грн., за III квартал 2005 року на суму 1785 грн., за І квартал 2006 року на суму 1300 грн.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з наступного.
Між відповідачем (ореднодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Монтел" (орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу від 01.11.2004 року, предметом якого є передача у тимчасове платне користування орендарю ВАЗ-21081, легковий-комбі В, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, 1990 року випуску для використання у господарській діяльності підприємства.
Відповідно до пункту 3.1 цього Договору розмір орендної плати складає 1500 грн. на місяць. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 10 років (п. 6.1 Договору).
Виконання умов договору підтверджено актами приймання-передачі послуг на загальну суму 7584 грн. 60 коп., наявними у матеріалах справи. Розрахунки по зазначеному договору оренди відображено в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Монтел" за даними журналу-ордеру по б/рах 685 "Розрахунки з іншими дебіторами та кредиторами" у відповідних податкових періодах на загальну суму 7584 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 799 Цивільного кодексу України (набрав чинності з 01.01.2004 року) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, як це передбачено ч. 1 ст. 220 ЦК, він є нікчемним з наслідками, передбаченими ст. 216 ЦК.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Представником третьої особи в судовому засіданні заперечувалась нікчемність вищевказаної угоди та підтверджувалось реальне її виконання.
Крім того, нормами Цивільного кодексу України не передбачено такої відповідальності (правових наслідків) у вигляді публічно-правової санкції як стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка є нікчемною або визнаною судом в установленому порядку недійсною, не є адміністративно-правова конфіскація, а є повернення сторін у початковий стан (двостороння реституція).
Разом з тим, такі санкції за укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені Господарським кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2004 р.
Відповідно до частини 1 статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
Договір оренди транспортного засобу від 01.11.2004 року, укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Монтел", був спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені ним, що підтверджується належним виконанням умов договору обома сторонами та не заперечується представником відповідача. Доказів, які б свідчили про спрямованість умислу відповідача на настання протиправних наслідків, що суперечать інтересам держави і суспільства Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція суду не надала.
Крім того, статтю 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Представником позивача не надано суду доказів також на підтвердження того, що правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Таким чином, стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є адміністративно-господарською санкцією.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вищевказані обставини були виявлені позивачем при проведенні перевірки 19.07.2007 року (акт № 440/23-210/32860526).
З огляду на викладене, станом на момент звернення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції до суду з позовом - 15.06.2009 року, строк застосування адміністративно-господарської санкції сплинув.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Стягнення в доход держави передбачене лише статтею 208 ГК України.
Умовою стягнення за ст. 208 ГК України є недійсність (нікчемність) господарського зобов'язання, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
І в позові, і в апеляційній скарзі позивач, як на єдину підставу стягнення з відповідача на користь держави грошових коштів в сумі 7584,60 грн., посилається на недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору найму транспортного засобу.
Проте, колегія суддів зазначає, що застосування наслідків недійсності нікчемного правочину лише при не дотриманні форми договору, який спрямований на реальне настання наслідків, не може бути визнано обґрунтованим .
Таким чином, за наслідками аналізу доводів позову та апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що позивач не подав суду належних доказів наявності наміру (умислу) відповідача на вчинення договору найму транспортного засобу з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Тому відсутні підстави вважати договір найму транспортного засобу від 01.11.2004 року нікчемним і відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч. 1 статті 208 ГК України.
Не доведено також того, що зазначений договір (правочин) вважається таким, що порушує публічний порядок, оскільки відсутні належні докази того, що він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Крім цього, реальність господарської операції між відповідачем та третьою особою підтверджується ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року по справі № 3/188/5018 за позовом ТОВ «ТК Монтел» до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, якою постанову господарського суду Полтавської області від 17.03.2009 року про задоволення позову залишено без змін, а апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ без задоволення.
Згідно вказаної ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року по справі № 3/188/5018 наявність документальних доказів за фактично надану послугу (оренду легкового автомобіля ОСОБА_1В.) актом підтверджується. Порушень щодо відсутності зв'язку з господарською діяльністю, отриманих послуг з оренди у акті не відображено. За отриману винагороду згідно наданих актів за оренду легкового автомобіля у фізичної особи ОСОБА_1 з останнього, як з фізичної особи, було утримано податок з доходів згідно з Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03. №889-IV. Зазначені факти не спростовано відповідачем.
Оскільки договір найму транспортного засобу від 01.11.2004 року не є нікчемним, то згідно ст. 204 ЦК України цей правочин (договір) є правомірним.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що адміністративний позов подано позивачем до суду з пропуском строку застосування адміністративно-господарських санкцій, який згідно ст. 250 ГК України не може перевищувати шести місяців з дня виявлення порушення та одного року з дня порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2009р. по справі № 2-а-45521/09/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2010 р.