61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
13 квітня 2010 р.Справа № 2-а-47108/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2009р. по справі № 2-а-47108/09/1670
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 25 березня 2009 року № 0001961701/1/366 про визначення СПД-ФО ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4694,72 грн. /основний платіж/.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2009р. по справі №2-а-47108/09/1670 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції від 25 березня 2009 року № 0001961701/1/366.
Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2009р. по справі №2-а-47108/09/1670 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити, вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини по справі та порушені норми права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Судом встановлено, що підставою для визначення суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб в сумі 4694.72 грн згідно спірного податкового повідомлення-
рішення від 25.03.2009 № 0001961701/1/366, прийнятого на підставі рішення про результати розгляду скарги Гадяцької МДПІ від 25.03.2009 № 332/Л/17-025, слугував висновок Гадяцької МДПІ, викладений в акті перевірки від 16.01.2009 № 10/1701/1351928701, про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб за II квартал 2008 року внаслідок неоподаткування цим податком суми перевищення законодавчо встановленого для провадження спрощеної системи оподаткування обсягу виручки від продажу продукції. Так, згідно акту перевірки валові доходи позивача, отримані ним у II кварталі 2008 року понад встановлений обсяг в 500 тис грн, складають 969 969,66 грн; валові витрати, що безпосередньо пов'язані з одержанням цих валових доходів, дорівнюють 777009,90 грн; сукупний чистий дохід в цілях його оподаткування податком з доходів фізичних осіб складає 31298,15 три. Зазначений висновок контролюючого органу обґрунтований посиланням на статтю 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян». У II кварталі 2008 року позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, отримав загальний дохід /виручку/ від продажу продукції в сумі 1 469 969,00 грн, що на 969 969.00 грн перевищує дозволений для спрощеної системи оподаткування обсяг доходу /виручки/ в 500 тис. грн.
У зв'язку з перевищенням обсягів продажу товарів, робіт (послуг) за 2 кв. 2008 року та відповідно до ст. 5 Указу № 727 позивач здала свідоцтво платника єдиного податку на 2008 рік та перейшла на загальну систему оподаткування з 01.07.2008 рок, тобто починаючи з наступного 3 кв. 2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник через різне застосування позивачем та відповідачем норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», положеннями яких унормовані правовідносини з приводу оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від підприємницької діяльності.
Проаналізувавши зміст цих норм, суд зазначив, що, згідно статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який для платників єдиного податку є спеціальним нормативно-правовим актом, граничний обсяг виручки від реалізації продукції /товарів, робіт, послуг/для фізичних осіб складає 500 тис гри. за рік.
Разом з тим, зазначеним Указом не встановлені вимоги щодо оподаткування суми перевищення обсягу виручки від реалізації продукції /товарів, робіт, послуг/ в загальному порядку згідно норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та фінансової відповідальності за таке перевищення.
Згідно статті 5 цього Указу єдиним наслідком порушення вимог, встановлених статтею 1 цього ж Указу, є перехід платника єдиного податку на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Наведене узгоджується з нормою статті 2 Указу, відповідно до якої доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року платника податку, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника.
В свою чергу положенням статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» кореспондують положення підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до яких до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.
Таким чином, платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб, як це визначено в статті 6 названого Указу, незалежно від отриманого ним обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки поки суб'єкт господарювання перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку, він сплачує фіксований розмір ставки податку безвідносно до і будь-яких умов.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання І делегованих повноважень.
Оскільки відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку частини 2 статті 71 цього Кодексу не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновками і вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2009р. по справі № 2-а-47108/09/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2010 р.