Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-2920/09/0108
01.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А.
при секретарі судового засідання Люфт Ю.Є.
за участю:
від позивача: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Керченським МУГУ МВС України в Криму від 24.05.2001;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Левченко В.П.) від 23.12.2009 у справі
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до відповідача - Старшого інспектора Відділення адміністративної практики Відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Керчі та автомобільно-технічної інспекції при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим старшого лейтенанта міліції Вишковського Андрія Леонідовича
(вул. Глухова, 5, місто Керч, 98302)
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі,
У листопаді 2009 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Керченського міського суду АРК з позовом до старшого інспектора Відділення АП Відділу ДАІ з обслуговування АТ міста Керчі та АТІ при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК старшого лейтенанта міліції Вишковського А.Л. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі.
Постановою суду першої інстанції від 23.12.2009 у позові відмовлено (а. с. 27).
Постановляючи судове рішення, суд виходив з того, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується адміністративним протоколом та постановою, показаннями допитаних в якості свідків інспектора ДПС ВДАІ міста Керч ОСОБА_4, ОСОБА_5
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції, прийняття нової постанови про задоволення позову.
На думку заявника апеляційної скарги, судове рішення є незаконним, оскільки прийнято при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2010 справу призначено до апеляційного розгляду на 20.05.2010.
За розпорядженням керівництва суду суддю Шереніна Ю.Л. замінено на суддю Омельченко В.А. Головуючим суддею у справі призначено суддю Дугаренко О.В.
Апеляційний розгляд справи відкладався на 01.07.2010.
В судове засідання 01.07.2010 позивач явку забезпечив, на задоволені апеляційної скарги наполягав.
Відповідач явку в судове засідання 01.07.2010 не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 N3353-XII (із змінами і доповненнями) учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника підрозділів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у разі порушення з його боку чинного законодавства.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2009 інспектор Взводу ДПС ВДАІ міста Керч ОСОБА_4 склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії АК №070020 по факту скоєння адміністративного правопорушення відповідно до частини першої статті 122 КУпАП (а. с. 6).
У протоколі записано, що 20.09.2009 о 14:25 вул. Орджоникидзе, позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 2104, держномер АК 6050 ВС, не виконав вимог дорожньої розмітки 1.1 (суцільна лінія), чим порушив пункт 8.1 Правил дорожнього руху.
Позивач винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, проти наявності підстав для складання адміністративного протоколу заперечував, від підпису протоколу та надання письмових пояснень, зауважень щодо змісту протоколу відмовився, що було зафіксовано у протоколі у присутності двох свідків такої відмови ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Адміністративній протокол містить дві дати розгляду справи про адміністративне правопорушення - 20.09.2009 о 14:40 та 06.10.2009 о 09:30 у Відділі ДАІ з обслуговування АТ міста Керчі та АТІ при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК.
Судом першої інстанції встановлено, що друга дата розгляду справи про адміністративне правопорушення 06.10.2009 вписана інспектором ДПС у протокол з причини того, що позивач, дізнавшись про суму штрафу, відмовився підписувати протокол.
Судова колегія виходить з того, що діючим КУпАП передбачена можливість відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, однак така відмова не знаходиться у причино-наслідковому зв'язку з визначенням дати (часу) розгляду справи.
За приписами статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна бути сповіщена про місце і час розгляду справи своєчасно.
Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що другий екземпляр протоколу йому інспектором ДПС під розписку не вручався.
Матеріалами справи факт вручення другого екземпляру протоколу позивачу під розписку не підтверджується, як і своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
06.10.2009 старшим інспектором відділення АП Відділу ДАІ з обслуговування АТ міста Керчі та АТІ при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в АРК старшим лейтенантом міліції Вишковським А.Л. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №035466 про застосування до позивача адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 300,00грн. (а. с. 4).
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 8.1 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001) регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Адміністративна відповідальність відповідно до частини першої статті 122 КУпАП наступає у разі порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Як вбачається з матеріалів справи, суть адміністративного правопорушення, зафіксованого у адміністративному протоколі, - невиконання вимог дорожньої розмітки 1.1 (суцільна лінія).
Витребувані судовою колегією на підставі ухвали суду від 20.05.2010 докази, необхідні для перегляду справи №2-а-2920/09/0108 в апеляційному порядку, суду не представлені, причини невиконання ухвали суду не відомі.
Вивчивши матеріали справи та наявні у справі докази, оцінивши їх на предмет належності та допустимості, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами норм КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Згідно з пунктом 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження вчинення позивачем правопорушення інспектор ДПС ОСОБА_4 зібрав наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії АК №070020 від 20.09.2009, пояснення свідків.
Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол.
По своєму призначенню адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак не означає, що наявність протоколу є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, судова колегія виходить з того, що при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення адміністративний протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази, фотоматеріали, т. і.).
За приписами статті 251 КУпАП пояснення свідків відносять до доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 272 КУпАП свідком у справі про адміністративне правопорушення є кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, вписані до протоколу свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залучались інспектором ДПС для підтвердження факту відмови від підписання протоколу.
В якості свідка вчинення позивачем правопорушення інспектором ДПС залучений ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: вул. Кавказська, 15-206, місто Керч.
Стаття 256 КУпАП встановлює обов'язковість зазначення у протоколі прізвищ, адрес свідків, при їх існуванні, а також підписання протоколу свідками при їх наявності.
В письмових поясненнях даний свідок ОСОБА_5 повністю підтвердив факт порушення позивачем вимог дорожньої розмітки.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що дані про свідка ОСОБА_5 до протоколу про адміністративне правопорушення не внесені, що є порушенням вимог статті 256 КУпАП, протокол вказаним свідком не підписаний.
Належні докази, підтверджуючи, що відібрання пояснень у ОСОБА_5 мало місце саме при документальної фіксації правопорушення інспектором ДПС ОСОБА_4 відповідач суду не представив.
Показання інших свідків скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, відповідачем суду не надані.
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтями 69, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Інші належні та допустимі докази в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення суду не представлені.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, є недоведеним.
Згідно зі статтею 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
За правилами статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, виходячи з принципу повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просив, враховуючи положення статті 11 КАС України, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на оскарження в суді рішень органів державної влади, посадових і службових осіб, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АК №035466 від 06.10.2009 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 згідно з частиною першою статті 122 КУпАП підлягає визнанню протиправною та такою, що слід скасувати, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 202, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 247, 287, 288, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2009 у справі №2-а-2920/09/0108 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК №035466 від 06.10.2009 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності згідно з частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 липня 2010 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко