Справа: № 5/483 Головуючий у 1-й інстанції: Кочан В.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
"07" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Маслія В.І.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2009 у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві про зобов'язання внести зміни до грошового атестату, стягнення грошового забезпечення, відшкодування моральної шкоди, -
24.09.2008 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві щодо ненарахування та щодо невиплати йому грошового забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року у розмірі, встановленому за останньою штатною посадою - заступника начальника Головного управління - начальника управління наглядово - профілактичної діяльності Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та грошову допомогу при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві внести відомості про нараховане грошове забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошову допомогу при звільненні до його грошового атестату;
- стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на його користь в якості відшкодування моральної шкоди 500000 гривень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2009 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві щодо ненарахування та щодо невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язано Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року у розмірі, встановленому за останньою штатною посадою - заступника начальника Головного управління - начальника управління наглядово - профілактичної діяльності Головного Управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та грошову допомогу при звільненні;
- зобов'язано Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві внести відомості про нараховане грошове забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року та грошову допомогу при звільненні до грошового атестату ОСОБА_2;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідачами подані апеляційні скарги, в яких Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи просить визнати оскаржувану постанову нечинною і закрити провадження у справі, а Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що задоволенню підлягає лише апеляційна скарга Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві, виходячи з наступних підстав.
Вимоги апеляційної скарги Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - відповідач 1) про визнання оскаржуваної постанови нечинною і закриття провадження у справі не підлягають задоволенню з тих підстав, що з матеріалів справи не вбачається підстав для цього, виключний перелік яких встановлений статтями 157, 203 КАС України.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві (далі - відповідач 2) повністю оплатило ОСОБА_2 (далі -позивач) час перебування у відпустці та всі надані ним лікарняні до 01.01.2007.
З 01.01.2007 по 15.04.2008 виплата грошового забезпечення позивачу була припинена в зв'язку з тим, що він був звільнений зі служби перебуваючи в розпорядженні, за поданим ним рапортом про звільнення та ним не було надано доказів, які б підтверджували поважність відсутності його у Головному управлінні МНС України в м. Києві.
07.04.2008 та 08.04.2008 з позивачем, керівництвом відповідача 2 були проведені відповідні бесіди, в ході яких йому було запропоновано продовжити проходження служби на одній із вакантних посад в Головному управлінні МНС України в м. Києві, проте позивач з невідомих причин з пропозиціями не погодився. Також, позивачу було роз'яснено, що в зв'язку з перебуванням його в розпорядженні у відповідності до нормативних документів відповідача 1 йому не виплачується грошове забезпечення. Дані факти були відображені в листі бесіди від 07-08.04.2008.
15.04.2008 позивача Наказом відповідача 1 № 199 (відповідно до Номенклатури передбаченої пунктом 109 Постанови 629 «Звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби здійснюється їх прямими начальниками, яким таке право надано відповідно до Номенклатури посад в органах і підрозділах цивільного захисту для призначення осіб рядового і начальницького складу, а осіб начальницького складу, які мають спеціальні звання від полковника служби цивільного захисту та вище, - виключно Міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи») було звільнено зі служби у відставку у зв'язку з скороченням штатів.
В грошовому атестаті ОСОБА_2 від 05.06.2008 № 38 він власноруч засвідчив своїм підписом правильність записів.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Тобто, чинне законодавство прирівнює військову службу до праці та гарантує оплату за несення такої служби.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги зміст наказів МНС України від 27.04.2005 № 139 та від 15.01.2008 №14 в частині, що надають право на обмеження чи на невиплату особам грошового забезпечення в залежності від того чи перебувають вони на посаді чи у розпорядженні, оскільки такі положення наказів суперечать як трудовому законодавству так і Конституції України, яка гарантує особам право на оплату праці.
Суд першої інстанції також не прийняв до уваги пояснення відповідача 2, який стверджував, що позивач не виходив на службу, а тому внаслідок порушення ним дисципліни не мав права на отримання грошового забезпечення.
Оскільки грошове забезпечення, як видно з виданого грошового атестату № 38 та довідки, позивачу взагалі не нараховувалося, а тому він позбавлений можливості звернутися до Пенсійного фонду України за призначенням пенсії.
Аналіз зібраних по справі доказів на думку суду першої інстанції свідчать про грубе порушення відповідачами норм законодавства, яке регулює проходження служби, порядок та строки перебування у розпорядженні та порядок і строки виплати грошового утримання та норм законодавства, що гарантує право на отримання пенсійного забезпечення військовослужбовцями.
Колегія суддів вважає мотиви суду першої інстанції безпідставними та вважає вимоги апеляційної скарги Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві правомірними, виходячи з наступного.
10.08.2009 під час судового засідання по вищевказаній справі склад суду змінився, а саме: головуючий суддя Кочан В.М. залишився, а судді Донець В.А. та Власенкова О.О. замінили суддів Кротюка О.В. та Арсірія Р.О., і розгляд справи № 5/483 продовжився на стадії дачі пояснень представника Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що є грубим порушенням судом першої інстанції вимог ст. 26 КАС України «Незмінність складу суду».
Так, відповідно до ст. 26 КАС України склад суду під час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції незмінний. У разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із судів до розгляду залучається інший суддя. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий розгляд адміністративної справи починається спочатку.
При цьому, розгляд справи було продовжено в супереч вимог ст. 26 КАС України. Внаслідок даних дій судом першої інстанції порушено основні принципи адміністративного судочинства, які передбачені ст. 7 КАС України. Зокрема судом не було дотримано принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Колегія судів звертає увагу, що безпідставність доводів суду першої інстанції про протиправність дій відповідача 2 щодо ненарахування та щодо невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.01.2007 по 15.04.2008 та грошової допомоги при звільненні підтверджується слідуючим.
Так, відповідно до Положення про Головне управління МНС України в м. Києві, затвердженого 04.04.2008 Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головне управління є територіальним органом управління МНС в місті Києві, який створюється МНС України. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами МНС за напрямками їх діяльності та цим Положенням.
В свою чергу, згідно з п. 15.1 наказу відповідача 1 від 27.04.2005 № 139 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МНС»(діючого на момент зарахування Позивача в розпорядження) (далі - Наказ 139), особам начальницького складу, звільненим з посад, які вони посідали, за час перебування з розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів) грошове забезпечення з дня звільнення із штатної посади виплачується з розрахунку окладу за спеціальним званням, посадового окладу за останньою основною посадою, відсоткової надбавки за вислугу років.
Згідно з п. 49 зазначеного Положення особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту за службовою необхідністю (скорочення штатів, проведення організаційних заходів, після закінчення вищого навчального закладу МНС, переміщення по службі тощо) до 15 днів. У виняткових випадках допускається за погодженням з Міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні начальника відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту з інших підстав на строк до двох місяців.
Пунктом 15.3. Наказу 139 передбачено, що при виплаті грошового забезпечення в строк перебування в розпорядженні не зараховується: час перебування в черговій та короткостроковій відпустці та час перебування на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах.
Відповідно п. 13.6 Наказу МНС України від 15.01.2008 року № 14 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового ті начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту»(діючого на момент звільнення позивача) (далі - Наказ 14) виплата особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення, на одержання яких вони втратили право у зв'язку з перебуванням в розпорядженні, поновлюється: призначеним на посаду; направленим на лікування; направленим на навчання; особам які вибули у відпустки. Даний перелік є вичерпний.
Врахувавши дані вимоги вищевказаних нормативних документів Відповідач 2 повністю оплатив позивачу час перебування у відпустці та всі надані ним лікарняні до 01.01.2007. В зв'язку з тим, що позивачем не було надано доказів, які б підтверджували поважність відсутності його вподальшому у Головному управлінні МНС України в м. Києві, а тому у відповідача 2 були відсутні правові підстави на подальшу виплату грошового утримання ОСОБА_2, оскільки останній не підпадав під вимоги п. 13.6 Наказу 14.
Колегія суддів звертає увагу на те, що перебування позивача в розпорядженні перевищує двохмісячний строк. В свою чергу, це ще раз підтверджує безпідставність позовних вимог про виплату йому грошового забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 15 квітня 2008 року, оскільки у відповідача по спливу двохмісячного строку згідно вимог Наказу 139 не було правових підстав для здійснення виплати грошового забезпечення.
Крім того, судом першої інстанції було безпідставно зобов'язано відповідача 2 виплатити грошову допомогу при звільненні позивачу і внести до грошового атестату Позивача відомості про виплату йому грошової допомоги при звільненні і грошового забезпечення в період з 01.01.2007 по 15.04.2008, оскільки дії Відповідача 2 по видачі грошового атестату від 05.06.2008 № 38 відповідають вимогам п. 21.3 Наказу 14, відповідно до якого при заповненні пункту 1 грошового атестату вказується назва органу управління (підрозділу), який видав грошовий атестат, спеціальне звання, прізвище ім'я по батькові особи, якій видано атестат, а також розмір виплаченого грошового забезпечення особі рядового та начальницького складу за останній період служби (в межах місяця, за який провадиться виплата) з розбивкою по видах.
Дані реквізити відображені в грошовому атестаті позивача від 05.06.2008 № 38, з якого видно, що розмір грошового забезпечення за останні місяці служби складає 0 грн. 00 коп.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог абз. 2 п. 21.4. Наказу 14 у грошовому атестаті має бути підпис його власника, що підтверджує правильність записів за проведеними розрахунками.
В грошовому атестаті ОСОБА_2, від 05.06.2008 № 38 останній власноруч засвідчив своїм підписом правильність записів в зазначеному грошовому атестаті.
Судом першої інстанції не було враховано, що згідно з розділом 21 «Грошові атестати» Наказу 14 не передбачено вносити відомості про грошову допомогу при звільненні до грошових атестатів.
Враховуючи вищевикладене грошовий атестат від 05.06.2008 № 38 заповнений відповідно до вимог Наказу 14 і внесення до нього будь-яких змін є безпідставним.
Оскільки вищезазначені накази були чинними на момент зарахування у розпорядження і звільнення позивача, то у мотивувальній частині оскаржуваної постанови безпідставно зазначено про те, що суд першої інстанції не приймає до уваги зміст цих наказів.
Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства та обставини справи, не підлягають задоволенню також і позовні вимоги про стягнення з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди 500000 гривень.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем в частині позовних вимог за період з 01.01.2007 по 23.09.2007 по був пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи -залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2009 -скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 13.09.2010